У Китаї 36 років не можна було народжувати більше ніж одну дитину. За останні десять років населення Китаю збільшилося лише на 5,38% — це найнижчий показник за всю історію перепису населення з 1953 року. Дослідник Йі Фусянь написав у своїй книзі «Велика країна зі спустілим гніздом», що в усьому винні обмеження народжуваності. І хоч держава скасувала закон «одна сімʼя — одна дитина», демографічна ситуація не покращилася.
Для сучасних дівчат шлюб і народження дітей не найголовніше в житті. А деякі сімʼї в Китаї просто звикли спрямовувати всі ресурси на одну дитину і побоюються, що не забезпечать другу. Демографічна криза загрожує державній економіці, тому вчені намагаються виправити становище.
Одна з таких спроб призвела до створення штучної матки, за якою спостерігають камери та компʼютери. Ця система нагадує механічну няню з оповідання «Автоматична няня Дейзі» американського письменника Теда Чанга 2011 року. Автор описує дитину, яку віддали на виховання штучному інтелекту, а після такого експерименту вона втратила здатність спілкуватися із кимось, окрім роботів. Тема, яка здавалася фантастичною лише десять років тому, зараз стає реальністю.
Технологія штучної матки не новинка. Нідерландські вчені десять років працювали над її створенням, щоб рятувати недоношених дітей. У 2017 році вчені з Філадельфії виростили недоношених ягнят, зануривши їх у пластиковий пакет із живильною рідиною. Через два роки дослідники з Пекіну довели запліднену яйцеклітину мавпи до стадії формування органу без тіла матері. У березні 2021 року ізраїльські біологи успішно виростили 100 ембріонів мишей до половини терміну вагітності.
Тревел-блогер Михайло Зарубін, більш відомий в Instagram під ніком mike.around.the.world, написав у себе на сторінці: «Уперше про це я почув ще в Пекіні чотири роки тому. Серед центрального торгового центру на великому екрані йшла трансляція про успіхи в дослідах з масового дітонародження. І ось оголосили про закінчення випробувань. Справжні материнські мережі, що складаються зі штучних маток».
Попередні експерименти зі штучною маткою відрізняються від нової розробки китайських учених. Раніше за розвитком ембріона стежили люди, однак людський фактор знижував ефективність досліджень, і виростити повноцінний плід не вдавалося. Науковці із Сучжоуського інституту біомедичної інженерії та технології створили не тільки місце для розвитку плода, але й робота, який його доглядає.
Творці технології вважають, що експерименти з людськими ембріонами дуже важливі для покращення системи штучного дітонародження. Однак закони багатьох країн досі не визнають такі дослідження етичними, тому зараз учені тестують свою розробку на ембріонах мишей.
Зародків поміщають у кілька контейнерів із регуляторами живильної рідини та системою для дихання. Там плід розвивається під цілодобовим наглядом штучного інтелекту. Робот відстежує будь-які зміни ембріона за допомогою деталізованої камери. Якщо якісь зародки розвиваються неправильно чи вмирають, компʼютер це миттєво фіксує. Утім, учені створили всі умови для благополучного розвитку ембріонів: автоматизовану подачу повітря, води та харчування і контроль температури.
Думки науковців про таку технологію розходяться. Творці роботизованої няньки вважають, що вона допоможе людям, які мають проблеми з репродуктивною системою. Більше не доведеться шукати сурогатну матір, адже дитина під наглядом штучного інтелекту виросте цілком здоровою. А штучна матка забезпечить її усіма необхідними для розвитку поживними речовинами. Також цей варіант підійде жінкам, котрі хочуть дітей, але бояться наслідків після пологів.
Керівник перинатальної лабораторії в Дослідницькому фонді жінок і немовлят Західної Австралії Метт Кемп думає інакше. Він стверджує, що подібні розробки ведуться ще з 1958 року, але до застосування на людях ще далеко. «Якщо хтось каже вам, що збирається зробити це через два роки, то він або знає якісь секретні дані, або перебільшує. Щоб отримати дозвіл на експерименти з людськими ембріонами, технологія має бути набагато досконалішою», — стверджує Кемп.
Дослідник із Пекіну, який побажав залишитися анонімним, вважає розробку технічно готовою до застосування. Але попереджає, що можуть виникнути юридичні та етичні проблеми, якщо ембріони людей опиняться в небезпеці. Поки робота тестують на тваринах, людство має час подумати, чи варто застосовувати цю технологію в майбутньому.