Чарльз та Камілла стануть наступними монархами Британії. Королівська сімʼя пів століття намагалася їх розлучити, та лише зламала життя принцесі Діані. Згадуємо скандальну історію кохання

«А ви знали, що моя прапрабабуся Аліса була коханкою вашого прапрадіда, короля Едуарда VII? Тож у нас є щось спільне», — приблизно так пожартувала Камілла під час знайомства з принцом Чарльзом улітку 1971 року. У цю легенду можна повірити. У 22-річного Чарльза саме завершився черговий роман. А 23-річна Камілла переживала чергову зраду свого коханого, офіцера Королівської кінної гвардії Ендрю Паркера-Боулза. Подейкували, що їх познайомила колишня дівчина принца, дочка відставного чилійського посла Лючія Санта-Крус, яка вирішила, що Чарльзу та Каміллі не завадить невелика інтрижка.

Камілла спочатку справді розглядала стосунки з Чарльзом як спосіб подратувати Ендрю, таке було для неї не вперше. Паркер-Боулз теж не пас задніх і завів роман із молодшою сестрою Чарльза, принцесою Анною. А от принц закохався по-справжньому. Він засипав Каміллу любовними листами і дошкуляв довгими нічними телефонними розмовами.

Камілла була не схожа на дівчат з оточення Чарльза. Замість суконь і туфель вона віддавала перевагу брюкам для верхової їзди та солдатським чоботам, майже не користувалася косметикою і ніколи не лізла за словом у кишеню. А ще у них із Чарльзом виявилося спільне захоплення — коні, собаки та полювання. Їм навіть подобалися ті самі комедійні радіошоу. Зрештою за пів року їхня інтрижка переросла в бурхливий роман. У листопаді 1972 року Чарльз вже думав над тим, щоб покликати Каміллу заміж. Але ніяк не міг наважитися, розуміючи, що королівська сімʼя не схвалить цей союз.

Сьогодні деякі історики та біографи говорять про те, що королівська родина могла б уникнути всіх подальших скандалів, якби одразу дозволила наступнику на престолі одружитися з Каміллою.

Але у 1970-х про це не могло бути й мови. Камілла походила хоч і з заможного, але не надто знатного роду джентрі — англійського нетитулованого дрібномаєтного дворянства. Та навіть не це було головне. Для королівського двору була важливою репутація майбутньої принцеси. Сімʼя була буквально зациклена на тому, що обраниця Чарльза неодмінно має бути незайманою. Ще в 1971 році журналісти склали на Каміллу таке досьє, від якого Єлизавета II просто жахнулася. Камілла з її захопленнями та манерами, а надто — з численними любовними романами не відповідала образу благочестивої леді.

Тому при дворі стосунки Чарльза з Каміллою розглядали як «пізнавальний досвід», не більше. Але коли стало зрозуміло, що принц серйозно закохався, то в січні 1973 року його про всяк випадок відправили подалі — у семимісячну експедицію з британським військовим флотом у Карибське море.

Утім, Камілла і сама чудово розуміла, що їй не світить шлюб із Чарльзом. У її колишнього, Ендрю Паркера-Боулза, теж не було шансів поріднитися з королівською родиною. Єлизавета II як формальний глава англіканської церкви не видала б свою дочку заміж за католика. Навесні 1973 року Ендрю покинув принцесу Анну і одразу ж освідчився Каміллі.

Деякі біографи королівської сімʼї вважають, що пристрастю всього життя Камілли був зовсім не принц Чарльз, а саме Ендрю Паркер-Боулз. У нього Камілла закохалася ще у 17 років. З того часу вони то розходилися через постійні зради Ендрю, то знову сходилися. Тому, коли він вкотре повернувся, але вже з обручкою в руках, Камілла з радістю погодилася вийти за нього заміж.

А от принц Чарльз дуже засмутився, коли в березні 1973 року прочитав у газеті про заручини Камілли та Ендрю. За словами очевидців, Чарльз проридав шість годин, замкнувшись у каюті. Весілля зіграли у липні того ж року. На церемонії була присутня колишня дівчина Ендрю — принцеса Анна, інші члени королівської родини. Запрошували і Чарльза, командування навіть було готове надати йому відпустку, але принц відмовився.

Камілла та Ендрю оселилися у заміському маєтку, невдовзі у них народилося двоє дітей. Чарльз поступово відійшов і знову почав спілкуватися з Каміллою і навіть став хрещеним батьком її сина. У ці роки їхні стосунки були дружніми. А Камілла спершу справді сподівалася на щасливу родину. Проте нічого не вийшло. Ендрю не змінився і продовжував зраджувати своїй дружині з першою-ліпшою. Більше часу він волів проводити в орендованій квартирі в Лондоні, де разом із приятелями влаштовував вечірки.

У 1978 році принцу Чарльзу виповнилося 30 років. Королівська сімʼя замислилася над тим, щоб одружити престолонаслідника. За цей час Чарльз мав кілька швидкоплинних романів. Але з кандидатурами, які б відповідали королівським сімейним цінностям, в аристократичних колах вже на той час було непросто.

Показовою була історія стосунків принца з леді Сарою Спенсер. На початку 1978 року вони разом відпочивали на швейцарському курорті, і там Сара погодилася дати інтервʼю британським журналістам. Вийшло воно максимально відвертим, Сара розповідала про свою боротьбу з пияцтвом та анорексією. А коли мова зайшла про їхні стосунки з принцом, то Сара заявила, що «він неймовірна людина, але я не люблю його, і я не вийшла б заміж за того, кого не люблю, бодай він був би королем Англії».

А Чарльз став усе частіше навідуватись у маєток Паркер-Боулз під приводом «відвідати похресника». Ендрю не був проти таких візитів, їхній шлюб із Каміллою на той час уже перейшов у стадію «вільних відносин». Усе це, звісна річ, не сховалося від уваги преси, яка пильно стежила за особистим життям престолонаступника.

Королівський двір забив на сполох. Єлизавета II серйозно захвилювалася, що принц може піти стопами її «божевільного дядечка» короля Едуарда VIII, який зрікся престолу, щоб одружитися з двічі розлученою американкою Волліс Сімпсон.

Тому Чарльзу терміново почали шукати наречену. І вибір припав на молодшу сестру його колишньої дівчини Сари Спенсер Діану. Вона чудово підходила під вимоги двору: була зі знатного, хоч і збіднілого роду, мала репутацію тихої та скромної дівчини. Але головне — до принца Чарльза у неї не було відомих любовних стосунків, тож вона, найімовірніше, була незаймана.

Королівський двір, як напишуть біографи, «надто поспішав отримати такий цінний актив як Діана». Ніхто не замислювався над тим, чи витримає 20-річна дівчина той величезний тиск, який спричиняє належність до королівської родини. Та й Чарльз не встиг до пуття познайомитися з майбутньою дружиною. Він знав лише те, що вона дуже любить дітей. Тому принц сумнівався, чи варто поспішати з освідченням. Тоді за справу взявся його батько, принц Філіп. Йому хоч і не дуже подобалося жити в тіні своєї дружини Єлизавети II, але королівські сімейні цінності він обстоював не менш ревно. Він натиснув на сина, заявивши, що настав час йому вже «вчинити правильно для своєї країни та сімʼї».

Чарльз виконав свій обовʼязок — у липні 1981-го відбулося весілля, і Діана стала принцесою Уельською. З підтримкою іміджу королівської сімʼї Діана впоралася чудово. Вона швидко стала улюбленицею публіки, причому не лише у Британії, а й в усьому світі. У Чарльза та Діани народилися двоє синів — принц Вільям у 1982 році та принц Гаррі у 1984-му. Але стосунки подружжя швидко розладналися. Уже після народження другого сина Діана переїхала до Кенсінгтонського палацу, а Чарльз — до заміської резиденції Хайгроув.

Діана була знайома з Каміллою ще до весілля і знала, що її з Чарльзом повʼязували не просто дружні стосунки. Фактично з перших днів шлюбу вона стала підозрювати, що Чарльз та Камілла зустрічаються у неї за спиною. Поступово це стало для Діани навʼязливою ідеєю. А переїзд Чарльза у Хайгроув тільки підлив масла у вогонь. Ця резиденція була буквально за кілька хвилин їзди від маєтку Паркер-Боулз, де жила Камілла.

Але Чарльз наполягає, що зберігав вірність Діані щонайменше до 1986 року, коли їхній шлюб «непоправно розпався». А певний час життя на самоті в Хайгроув навіть не намагався звʼязатися з Каміллою, а малював аквареллю, займався садівництвом та сумував.

Приблизно з 1986 почалася золота пора для британських таблоїдів. Чарльз зраджував дружині з Каміллою, а Діана зраджувала чоловікові з абиким — з інструктором з верхової їзди, з охоронцем, арт-дилером, торговцем автомобілями. У пресі зради Діани частіше подавалися як помста невірному чоловікові, а Камілла стала головним цапом-відбувайлом. На неї повісили ярлик «руйнівниці королівської сімʼї», за нею полювали папараці. Проте королівські біографи досі не мають єдиної думки, хто почав зраджувати першим — Чарльз чи Діана.

Такого удару по репутації королівська родина не переживала з часів зречення Едуарда VIII. Особливо лютував принц Філіп. Він сердився і на свого сина за мʼякотілість, і на невістку за надто відверті інтервʼю про особисте життя. Адже за часів Єлизавети королівська родина на всі повʼязані з нею скандали реагувала за принципом never complain, never explain — «ніколи не скаржся, ніколи не пояснюй». «Хочу нагадати вам, що членство в королівській сімʼї — це не конкурс популярності, а наша спільна робота на благо цього інституту», — писав Філіп Діані.

У 1993 році в пресі опублікували інтимні телефонні розмови Чарльза з Каміллою та Діани з одним із її коханців. Королівському дому довелося офіційно визнати, що Чарльз та Діана давно не живуть разом, та оголосити про початок процедури розлучення.

У 1996 році всі формальності щодо розлучення Діани і Чарльза завершилися. У репутаційному плані втрачати вже не було чого, тому принц нарешті вирішив більше не розставатися зі своєю давньою коханою Каміллою, яка теж пережила розлучення за рік до того. Він розраховував поступово підготувати і королівську родину, і громадськість до їхнього шлюбу.

Але сталось непередбачене. У серпні 1997 року Діана загинула в автокатастрофі. Це стало трагедією світового масштабу. Громадськість одразу звинуватила Каміллу в тому, що ледь не саме вона влаштувала аварію. Після цього про їхній спільний з принцом вихід у світ не могло бути й мови. Королева зажадала, щоб Чарльз покинув Каміллу. А коли той відмовився, то Єлизавета та Філіп у 1998 році не прийшли на приватну вечірку на честь 50-річного ювілею свого сина.

Але Чарльз все одно не здавався і приблизно з 1999 року розпочав довгу кампанію з визнання Камілли як своєї супутниці. Спочатку пара просто намагалася якнайменше зʼявлятися на публіці. У 2000 році Єлизавета II вперше зустрілася з Каміллою на закритому заході. У 2003 році пара переїхала до Кларенс-хаузу — давньої резиденції членів британської королівської родини. А 10 лютого 2005 року Чарльз і Камілла оголосили про заручини — майже через 35 років після їхнього знайомства.

Нарешті їхні стосунки схвалили всі — і королівська родина, і британський парламент, і навіть англіканська церква. Останнє схвалення було одним із найважливіших, адже за канонами майбутній король не може одружитися з розлученою жінкою. Але на цей випадок вигадали обхідний маневр. Уперше в історії британської королівської сімʼї церемонія одруження проходила за цивільною, а не за церковною церемонією. Чарльз та Камілла розписалися у Віндзорській ратуші, потім отримали благословення від архієпископа Кентерберійського і лише після цього вирушили на офіційний прийом до королеви Єлизавети II та принца Філіпа.

Ставши частиною королівської сімʼї, Камілла намагається не привертати до себе зайвої уваги. Після весілля вона отримала всі титули Чарльза, зокрема й принцеси Уельської. Але на знак поваги до Діани Камілла не користується цим титулом, вона обрала менш гучний — герцогиня Корнуольська. Діти принца Чарльза Вільям та Гаррі подеколи сваряться з батьком, але про Каміллу завжди відгукуються добре. «Ми з Вільямом завжди були у добрих стосунках із Каміллою. Вона не схожа на злісну мачуху з казок. Тож не варто жаліти мене чи Вільяма, краще виявіть співчуття до неї. Вона чудова жінка, і вона зробила мого батька дуже щасливим, а це найголовніше для нас. Ми дуже її любимо», — говорив принц Гаррі.

Чарльз та Камілла вже наближаються до 17-ї річниці шлюбу. І донедавна невирішеним залишалося останнє питання — який титул отримає Камілла після того, як Чарльз зійде на престол. За британськими звичаями дружину правлячого короля називають королевою-консортом, але чоловіка правлячої королеви називають принцом-консортом, а не королем-консортом.

Після заручин із Чарльзом у 2005 році передбачалося, що Камілла як виняток стане принцесою-консортом, тобто дружиною короля без королівського титулу. Але Єлизавета II все ж таки вирішила не порушувати традиції. І в недавньому зверненні на честь 70-річчя свого правління заявила, що хоче, аби Камілла після коронації принца Чарльза автоматично стала королевою-консортом. Адже навіть своєму чоловікові Філіпу Єлизавета II надала титул принца-консорта не одразу, а лише через чотири роки після того, як стала королевою.

Британська королівська родина не обходиться без скандалів, а ми — без ваших донатів.