Овечий ніс, Дівочий румʼянець та Зима літньої покоївки — це не нові серіали, а назви екзотичних сортів яблук, які межують з мистецтвом. Вибране з блогу Odd Apples

Автор:
Антон Семиженко
Редактор:
Дмитро Раєвський
Дата:
Овечий ніс, Дівочий румʼянець та Зима літньої покоївки — це не нові серіали, а назви екзотичних сортів яблук, які межують з мистецтвом. Вибране з блогу Odd Apples

Бандус Катерина / «Бабель»

У американського фотографа Вільяма Мʼюллана нетипове захоплення: він колекціонує яблука. У вільний час полює на рідкісні сорти по фермерських ярмарках і старих садах. Яблука раніше невідомого йому сорту Вільям фотографує, оцінює смак ― і викладає фото у свій Instagram. Коли цих фотографій зібралось кілька сотень, Мʼюллан видав книжку Odd Apples із вибраними сортами та історіями про них. До виходу книги ми відібрали 12 незвичних сортів яблук і тепер хочемо скуштувати кожен із них. Зараз, до речі, ще сезон.

instagram.com/pomme_queen

Вузлуватий рассет, або Зима літньої покоївки

Ці яблука вивели у 1819 році на самому півдні Англії. Однак до 1940-х сорт майже зник: через специфічний зовнішній вигляд їх погано купували. Британські ботаніки-ентузіасти вирішили зберегти сорт, тож він існує досі ― однак ці яблука рідкісні.

Рассети ― це підвид яблук, у яких під час дозрівання тріскається шкірка. Зовнішню непривабливість компенсує смак: через тріщини яблуко втрачає вологу, і дерево, намагаючись його врятувати, направляє до нього більше поживних речовин. Смак яблук стає більш насиченим і солодким.

«Це ніби тест Роршаха, який росте на деревах: хтось бачить у яблуках картоплю, хтось жаб, хтось старого суворого сусіда, — каже Вільям Мʼюллан. — Коли вони ростуть, здається, ніби ці яблука обпалили вогнем. Стиглі вони виглядають, ніби вже згнили. Однак із першим укусом відчувається, що це зовсім не так. Вони хрумкі, ароматні, солодкі, з присмаком цитрусів та горішків».

instagram.com/pomme_queen

Яблуко Недзвецького або недзи

Вони ростуть у гірських районах Казахстану, Киргизстану та Китаю. Яблука з темно-червоною мʼякоттю на початку 1890-х помітив російський юрист Владислав Недзвецький, якого влада заслала до гірських районів Киргизстану. Недзвецький передав насінини німецькому ботаніку Нільсу Гансену, через нього сорт поширився світом. Недзи ― родичі більшості сучасних сортів яблук із червоною чи рожевою мʼякоттю, однак самі вони практично неїстівні.

«Коли кусаєш його ― здається, що їси кислу вишню», ― каже Мʼюллан.

instagram.com/pomme_queen

Чорний оксфорд, також камʼяне яблуко та липневе яблуко

Яблука цього сорту збирають у листопаді, інколи й у грудні. І після цього одразу не їдять: їхній смак повноцінно проявляється за місяць-другий після збору врожаю. Чорний оксфорд довго не псується — врожай може пролежати аж до липня. Вперше ці яблука виявили у 1790 році в американському штаті Мен. Деревце з Чорним оксфордом виросло на городі коваля й прожило 117 років.

«Цей сорт ― для терплячих. Подаруйте цим яблукам-камінцям місяць у холодильнику ― і вони помʼякшають, а в смаку зʼявиться ваніль та солодка кукурудза», ― запевняє Мʼюллан.

instagram.com/pomme_queen

Овечий ніс, або Чорна матіола

Яблука цього виведеного три століття тому сорту за формою дійсно нагадують овечий ніс. Інша нетипова їхня ознака — шкірка кольору хвої з металевим відблиском. Однак смак у цих яблук блідий, зі слабкою ноткою свіжих трав.

«Зате це чудове яблуко для соусів!» — запевняє Вільям.

instagram.com/pomme_queen

Рожева перлина

Цей сорт вивели в 1945 році у Каліфорнії. Смак нагадує грейпфрут, а рожеві сегменти мʼякоті часто утворюють дивні візерунки.

instagram.com/pomme_queen

Схована троянда

Це яблуко водночас солодке й терпке — продавці порівнюють його смак із трояндовим лимонадом. Сорт виявили випадково у 1980-х роках, зірвавши яблуко з дерева в американському штаті Орегон. Гілочки від цієї яблуні прищепили до інших. У 1992 році у Сполучених Штатах висадили перший сад виключно сорту Схована троянда.

instagram.com/pomme_queen

Яблуко-зірка

Попри незвичну форму ці виведені ще у 1600-х роках у Швейцарії яблука серед фермерів не популярні. Причина прагматична: дерева цього сорту плодоносять лише раз на два роки.

«І шкода, що ці яблука рідко зустрінеш: їхня мʼякоть хрумка, а в смаку відчуваються приємні ягідні нотки», ― запевняє Мʼюллан.

instagram.com/pomme_queen

Прозорі жовті

Це дуже ніжні та мʼякі яблука з пухкою мʼякоттю. Вони швидко псуються ― однак ті, хто встигне їх спробувати, хвалять соковитість і ніжний лимонний присмак.

instagram.com/pomme_queen

Дівочий румʼянець

Яблука цього сорту — малі, розміром із помідор чері. Їх часто використовують як декор, однак і смак у них теж приємний, з нотками квітів та ананасу.

instagram.com/pomme_queen

Рассет Егремонт

Названий на честь британського лорда Егремонта, який і представив ці яблука в 1872 році. Це один із найпопулярніших сортів яблук у Британії.

«Ці ― мої улюблені. Окей, яблуко виглядає, як картопля. Але вкусіть його лише раз і відчуєте виразний солодкий смак, який приведе вас прямо в серце осені, вкине в купу сухого опалого листя й загорне в улюблений вʼязаний светр», ― не стримує захвату Мʼюллан.

instagram.com/pomme_queen

Сам Янг

Колись Сам Янг був популярним ірландським столовим сортом, зараз через зовнішній вигляд фермери приділяють йому менше уваги. Конкретно це яблуко ще й пошкоджене пильщиком ― шкідником, який відкладає личинки під шкіркою молодого яблука. Зростаючи, вони прогризають собі шлях вздовж усього яблука — звідси й два «шрами» на стиглому плоді. Втім, вони роблять його тільки смачнішим, адже дерево, намагаючись «полікувати» вражений плід, скеровує в нього більше поживних речовин.

«Так, це грубе іржаве чудовисько нагадує криваву ДТП, але насправді це скарбниця яскравих відтінків смаку й цукрових гранул, коли здається, ніби їси апельсиновий мармелад», — каже автор блогу.

instagram.com/pomme_queen

Блакитний Пірмайн

Блакитним сорт названо не через колір його шкірки ― вона сливово-фіолетова, а через блакитне напилення на ній. Таке, яке трапляється в лохини чи винограду. Смак яблука складний, має відтінки винограду й дині. Цей пізній сорт ― один із найдавніших у США, його вивели ще в 1700-х роках.

Матеріали «Бабеля» теж цікаві і за формою, й за змістом. Не стати рідкістю їм допоможуть ваші донати.