Чим займається Окружний адмінсуд Києва та чому його так бояться
Слово «адміністративний» у назві суду означає, що він розглядає справи, в яких люди та юрособи ведуть суперечку з державою. Це може бути Податкова інспекція, Пенсійний фонд, будь-яка міська чи сільська рада, інші держоргани.
Найважливіші справи, що стосуються Кабміну та міністерств, центральних органів виконавчої влади, Нацбанку та Фонду держмайна, розглядає ОАСК. Піти до інших судів люди чи організації, які хочуть позиватися до цих відомств, не можуть.
Гучні справи Окружного адмінсуду Києва
У 2013 році суд заборонив акції протесту на київському Майдані і дав привід 1 грудня 2013-го розігнати студентів, що мітингували.
На початку 2019 року депутат Радикальної партії Олега Ляшка Ігор Мосійчук через ОАСК на якийсь час заборонив заступниці голови МОЗ Уляні Супрун виконувати обовʼязки міністра.
На початку 2019 року суд визнав незаконною націоналізацію ПриватБанку, яким раніше володіли Ігор Коломойський та Геннадій Боголюбов.
У червні 2019 року ОАСК вирішив, що у парламенті немає коаліції. Це дозволило президенту Володимиру Зеленському розпустити Верховну Раду.
У січні 2021 року суд намагався скасувати нову редакцію українського правопису.
Які справи хочуть забрати в ОАСК
Офіційно забрати частину справ у ОАСК депутати хочуть, щоб важливі для країни рішення приймали досвідченіші та компетентніші судді з вищої інстанції. Неформально співрозмовники «Бабеля» у фракції «Слуга народу» розповідають, що головна мета законопроєкту — послабити вплив Павла Вовка, який ухвалює «дивні та нікому не зрозумілі рішення». Так роботу судді раніше оцінював і президент.
Якщо парламент ухвалить нинішній законопроєкт без правок, в Окружному адмінсуді більше не можна буде:
- оскаржити рішення Кабінету міністрів та окремих міністерств. Наприклад, постанови про введення локдауну або розпорядження про закриття кордонів після початку карантину;
- оскаржити рішення будь-яких інших центральних органів виконавчої влади, якщо ці рішення стосуються одразу всієї країни (це важливе уточнення). Мова, наприклад, про Бюро економбезпеки, Нацполіцію, Державну екологічну інспекцію, Пенсійний фонд, Державну податкову адміністрацію. Але якщо приватна компанія вирішить оскаржити штраф податкової — ця справа і після ухвалення закону потрапить до ОАСК;
- розглядати питання тарифів та цін на товари, які виробляють природні монополії. Мова про ціну на газ, нафту тощо.
Які проблеми з ОАСК законопроєкт не вирішує
Поки що проєкт прописаний так, що в ОАСК все одно залишиться частина важливих справ. Там можна буде оскаржити конкурс та призначення на різні держпосади. Наприклад, на посаду голови Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, якого не можуть обрати понад рік, або голови Національного антикорупційного бюро. Раніше подібні справи в ОАСК уже оскаржували.
Хто розглядатиме справи замість суддів Павла Вовка
Якщо ви не експерт в українських судах, почнемо з простого (якщо експерт, то пропускайте відразу три абзаци). У судах є три інстанції. Перша — окружні адмінсуди. Їхні рішення можна оскаржити у другій інстанції — апеляційних адмінсудах. Звідти за певних умов можна піти у найвищу інстанцію — Верховний суд.
«Бабель»
У Верховному суді є Велика палата та чотири касаційні суди — кримінальний, цивільний, господарський та адміністративний. Для більшості звичайних справ касаційні суди — остання інстанція. Але у виняткових випадках їхні рішення може переглянути Велика палата.
Низка важливих для країни справ одразу потрапляє до Касаційного адмінсуду Верховного суду як до першої інстанції. В апеляції їх розглядає Велика палата. Мова про укази президента, постанови парламенту, рішення Вищої ради правосуддя тощо.
Справи ОАСК також планують передати до Касаційного адмінсуду Верховного суду. Він розглядатиме їх як перша інстанція, а Велика палата — як друга та остання.
Цей законопроєкт — зрада чи перемога?
Однозначно про це говорити зарано. До другого читання депутати планують внести до документа правки та уточнити, які ще справи можна забрати в ОАСК і кому, крім Верховного суду, їх передати. Але є очевидний плюс — до Верховного суду потрапляють досвідченіші судді, вимоги до них вищі, ніж до суддів першої інстанції. Також цей законопроєкт руйнує монополію керівництва ОАСК, до якого правоохоронці мають багато запитань. Значно більше, ніж до суддів Касаційного адмінсуду.