Першого листопада 2021 року Сергій Притула на своїй офіційній Facebook-сторінці розповів, як допоміг запустити науково-популярне медіа nauka.ua, а його фонд частково фінансував проєкт до вересня 2021 року. І закликав усіх підтримати медіа на Patreon.
Наступного дня у спільноті Ukrainian Scientists Worldwide йому відповіла Ірина Єгорченко, обурена тим, що український політик підтримує проєкт громадянина Росії: «Українські проєкти животіють на ентузіазмі, а красивий, добре фінансований російський [проєкт] корисний ідіот побіг підтримувати, і натовп верещить від захвату». В коментарях почалася дискусія щодо того, чи можна підтримувати nauka.ua та вірити його засновнику.
До дискусії долучився засновник медіа Богдан Порохняк і виклав внутрішні документи свого проєкту. Він стверджує, що nauka.ua — це повністю український проєкт, який фінансується виключно коштом Фонду Притули та донатами читачів. Порохняк опублікував свій дозвіл на працю в Україні, банківську виписку, договір на розробку сайту та дані громадської організації «Наука Юей», якою він керує. І наголосив на тому, що всі документи — українські, а ніяких зв’язків з Росією його проєкт не має. Крім того, він каже, що конфлікт зі спільнотою почався з критики публікації його видання.
Колишній автор nauka.ua Олександр Бурлака заявив, що за свої тексти для видання отримував гонорари з Росії через Paysend, і виклав листування, яке це підтверджує. Думки коментаторів розділилися: хтось підтримав Олександра, а хтось спитав, чому він сам був не проти отримувати гроші з російського банку.
Порохняк пояснив походження грошей довгим ланцюгом, по якому доводиться перекидати гроші: український читач донатить на Patreon — гроші йдуть на PayPal — потім на Сбербанк. І вже потім через LiqPay редакція може виплатити автору гонорар. Крім того, Порохняк живе в Україні з посвідкою на проживання і не може класти на картку понад 15 тисяч гривень на місяць.
Третього листопада Порохняк заявив, що nauka.ua відмовляється від цієї схеми виведення коштів з Patreon — тепер гроші не будуть проходили через російський банк: «Коли ми запускали Patreon, я вибрав не найкращу схему виведення коштів [...] З листопада всі пожертви надходитимуть безпосередньо на нашу ГО «Наука Юей», про що ми публічно звітуватимемо. Попередня схема виведення грошей з Patreon — безумовно, моя дурість та помилка, над виправленням якої я зараз працюю».
Ірина Єгорченко каже, що проблема значно ширша — з усіх науково-популярних проєктів Притула обрав проєкт росіянина. «Відбувається те, що політик Притула ніколи не підтримував українські проєкти (інші політики теж не підтримували), але громадянина Росії, багаторічного працівника російських медіа під час війни — побіг підтримувати. Це погано. Про це я й написала. У мене ніяких конфліктів ні з ким немає. У те, що такий дорогий проєкт може існувати коштом пожертв громадян в країні, де науково-популярна література погано видається і ще гірше продається, не вірю, але це моє оціночне судження», — сказала вона в коментарі «Бабелю».
Постійна редакція nauka.ua — це сам Порохняк та дві редакторки: Марина Качура і Каталіна Маркуш. Богдан пояснює, що він у цій історії робить усе, чого не роблять редакторки — ілюструє, замовляє тексти у позаштатників, пише контент-план на вихідні та веде соцмережі. Каже, що цифри у видання поки скромні — nauka.ua досі не потрапляє у видачу Google News, а весь трафік іде із соцмереж. Щодо стрибка трафіку Богдан каже, що влітку вони вперше потрапили до рекомендацій Google.
Свій переїзд до України Порохняк пояснює тим, що його батьки родом з Тернопільської області, й уся рідня живе там. Батьки Богдана за розподілом після навчання потрапили на Крайню Північ Росії, у місто нафтовиків Ноябрськ, але Україна завжди залишалася Батьківщиною. У сімʼї Порохняка спілкуються переважно українською, а сам він завжди любив Львів і хотів там жити.
Але Ірина Єгорченко вважає, що факт існування nauka.ua ніяк не покращує ситуацію з українськими науково-популярними виданнями. «Російська медіаіндустрія набагато потужніша і дає кращий досвід. І політик обрав не український проєкт науковців, а проєкт з кращим маркетингом. Тобто ми маємо заткнутись, бо ми ніхто, жебраки які «в маркетинг» не вміють. Ото що на власні смішні зарплати можемо, і у власний час — те і робитимемо. А політики та натовп підтримують якісні російські продукти, пропонують нам без грошей конкурувати з великими грошима», — каже вона.
А ми віримо, що донати читачів — найприємніше джерело прибутків для будь-якого медіа. Підтримай «Бабель»!