ООН випустила звіт про клімат. Якщо коротко — буде дуже спекотно, волого і так по колу. Ось головні тези документа і коментарі його українських розробників

Автор:
Дмитро Раєвський
Редактор:
Катерина Коберник
Дата:
ООН випустила звіт про клімат. Якщо коротко — буде дуже спекотно, волого і так по колу. Ось головні тези документа і коментарі його українських розробників

Getty Images

Девʼятого серпня 2021 року Міжурядова група експертів зі зміни клімату (МГЕЗК) при ООН опублікувала першу частину доповіді про зміну клімату Землі. Це вже шоста доповідь з 1988 року і перша за сім років. У першій частині звіту вчені описали, як змінюється клімат на Землі — причини та можливі наслідки. Друга частина вийде взимку 2022 року, там мова піде про шляхи адаптації людства до нового клімату. Третя частина буде готова до весни 2022 року, в ній розкажуть, мабуть, про найголовніше: як і на скільки потрібно скорочувати викиди парникових газів. Поки цієї інструкції немає, перша частина звіту лякає — вчені прогнозують, що за найпесимістичнішого розвитку подій людство до кінця ХХІ століття буде жити в екстремальних умовах на дуже спекотній планеті. Ми коротко переказуємо головні тези звіту з коментарями його українських авторів — кліматологів Світлани Краковської та Миколи Шлапака. Вони розповіли про головні висновки МГЕЗК 19 серпня на вебінарі.

Планета розігрівається швидше, ніж раніше, а людям так жарко ще не було ніколи. Ця теза має три рівні.

  • Температура останніх пʼяти років — найвища з середини ХІХ століття, з моменту початку спостережень.
  • За останні пів століття температура росла швидше, ніж за будь-які інші 50 років двох останніх тисячоліть.
  • Десятиліття 2010—2019 може бути найспекотнішим за останні 12 тисяч років — з початку сучасного міжльодовикового періоду.

Світлана Краковська пояснює: щоб отримати точні дані, температуру за останні дві тисячі років реконструювали за різними джерелами — за осадом в океанах, болотах і річках, за льодовиковими кернами з полюса, з історичних записів і спостережень. «Реконструкція показала, що коливання глобальної середньорічної температури не перевищували пів градуса. Аж до різкого стрибка в середині ХІХ століття, з початком індустріальної ери».

Вплив викидів вуглекислого газу і діяльності людини на зміну клімату вчені в принципі не ставлять під сумнів. У звіті МГЕЗК вплив промисловості на потепління — факт, а не гіпотеза. Попри те що безліч кліматичних скептиків вважають потепління суто природним процесом. Останні десять років глобальна температура на планеті в середньому була на 1,09 градуса за Цельсієм вищою, ніж у другій половині ХІХ століття. Згідно зі звітом, природне потепління через сонячну і вулканічну активність — це 0,02 градуса, а ще 1,07 градуса — наслідки діяльності людини.

Climate Change 2021: The Physical Science Basis / IPCC

До початку 2019 року люди викинули в атмосферу до 2 400 мільярдів тонн вуглекислого газу. Якщо викинуть ще 500 мільярдів тонн, то поріг потепління підвищиться з 1,09 °С до 1,5 °С. З урахуванням сучасних промислових потужностей це може статися вже через 15 років. І, найімовірніше, станеться, тому що світова економіка не встигне перебудуватися і знизити рівень викидів, навіть якщо почне робити це прямо сьогодні.

Світлана Краковська каже, що у звіті є пʼять сценаріїв кліматичних змін до 2100 року — від найоптимістичнішого, до того, який вона називає «справжнім пеклом». Який з цих сценаріїв реалізується — залежить від скорочення викидів парникових газів. Але навіть у найоптимістичнішому, якщо ми зупинимо антропогенні викиди, температура все одно зростатиме. «У кліматичної системи висока інерційність — океани нагрілися дуже сильно, і вони будуть довго віддавати це тепло, їх рівень буде рости, крига буде танути. Але все-таки, якщо викиди зупинити, то поступово ситуація буде вирівнюватися».

Паризька угода 2015 року встановила критичну позначку в порозі потепління — 2 °С. За нею почнуться незворотні кліматичні зміни, які загрожують екосистемі Землі. Відмітка, на якій потрібно утримати потепління — 1,5 °С. Для цього скорочувати викиди вуглекислого газу, метану та інших парникових газів потрібно вже зараз. Як саме це можна зробити — вчені розкажуть у третій частині звіту.

Микола Шлапак працює над одним з розділів цієї частини звіту. Він пояснив, що там будуть загальні розділи про вплив викидів парникових газів на клімат, і секторальні глави, в кожній з яких буде розглядатися окремо вплив транспорту, будівництва, енергетики, промисловості, міст і сільського господарства. І в кожному розділі будуть відповіді про рівень викидів, від чого вони залежать, як їх скоротити, які є технології і яка їх вартість. Окрема тема звіту — звʼязок між скороченням викидів і адаптацією до тих кліматичних змін, які вже є. «Буде і глава, якої в попередніх звітах не було — про соціально-поведінкові фактори. Як зміни в попиті на продукти та послуги, в поведінці споживачів, їх побутових звичках можуть вплинути на скорочення викидів».

Наслідки глобального потепління — це не тільки саме потепління, але й повені, пожежі та посухи. Згідно з прогнозом учених, періоди екстремальної спеки в різних регіонах (як-от цьогоріч у Канаді) будуть траплятися в середньому в сім разів частіше в найближчі 30 років.

Wikimedia Commons

Крім простого підвищення температури, кліматологи за останні кілька років зіткнулися з явищем, якого ще не спостерігали — коли в одному регіоні кілька екстремальних погодних подій відбуваються майже одночасно.

Краковська пояснює: «Немає ніякої розбіжності в тому, що одночасно стає і більше посух, і більше дощів. З підвищенням температури атмосфери, її здатність утримувати вологу зростає. Нещодавно бачила хороший приклад. У аквапарках є такий атракціон, коли вода набирається в відро до певного рівня, і воно перекидається на вас. Коли відро маленьке, воно швидше набирається і частіше скидає воду. Велике відро довше набирається, зате коли перекидається, то виливає відразу багато води. Так працює й атмосфера».

Підвищення рівня світового океану і танення криги в Арктиці — ще один наслідок потепління. За даними доповіді, швидкість підвищення рівня океану зараз найбільша за останні три тисячі років. А площа льодів Арктики — найменша за тисячу років.

Краковська уточнює, що морські льоди захищають нас від потепління, тому що збільшують відбивну здатність планети. Тому їх площа — важливий фактор. І чим менше льодів, тим сильніше буде підвищуватися температура.

Getty Images

У новому звіті вперше зʼявився інтерактивний атлас, на якому можна подивитися, як саме змінювався клімат окремих регіонів планети раніше і які прогнози є до 2100 року. Карта світу розбита на 46 макрорегіонів для суші та 12 — для океанів. Україна в цьому атласі належить до регіону WCE — Західна і Центральна Європа. Світлана Краковська була в команді вчених, які працювали над цим атласом, але детальних даних про те, як буде змінюватися клімат саме в Україні, поки немає.

«Ми готуємо і вже закінчуємо основні сценарії кліматичних змін конкретно для України. Готуємо і більш детальний атлас, де можна буде подивитися дані по регіонах України. Але вже з цього великого атласу, який є, можна дізнатися деякі дані точково, якщо ви вирахуєте координати», — каже Краковська.