Планета розігрівається швидше, ніж раніше, а людям так жарко ще не було ніколи. Ця теза має три рівні.
- Температура останніх пʼяти років — найвища з середини ХІХ століття, з моменту початку спостережень.
- За останні пів століття температура росла швидше, ніж за будь-які інші 50 років двох останніх тисячоліть.
- Десятиліття 2010—2019 може бути найспекотнішим за останні 12 тисяч років — з початку сучасного міжльодовикового періоду.
Світлана Краковська пояснює: щоб отримати точні дані, температуру за останні дві тисячі років реконструювали за різними джерелами — за осадом в океанах, болотах і річках, за льодовиковими кернами з полюса, з історичних записів і спостережень. «Реконструкція показала, що коливання глобальної середньорічної температури не перевищували пів градуса. Аж до різкого стрибка в середині ХІХ століття, з початком індустріальної ери».
Вплив викидів вуглекислого газу і діяльності людини на зміну клімату вчені в принципі не ставлять під сумнів. У звіті МГЕЗК вплив промисловості на потепління — факт, а не гіпотеза. Попри те що безліч кліматичних скептиків вважають потепління суто природним процесом. Останні десять років глобальна температура на планеті в середньому була на 1,09 градуса за Цельсієм вищою, ніж у другій половині ХІХ століття. Згідно зі звітом, природне потепління через сонячну і вулканічну активність — це 0,02 градуса, а ще 1,07 градуса — наслідки діяльності людини.
Climate Change 2021: The Physical Science Basis / IPCC
До початку 2019 року люди викинули в атмосферу до 2 400 мільярдів тонн вуглекислого газу. Якщо викинуть ще 500 мільярдів тонн, то поріг потепління підвищиться з 1,09 °С до 1,5 °С. З урахуванням сучасних промислових потужностей це може статися вже через 15 років. І, найімовірніше, станеться, тому що світова економіка не встигне перебудуватися і знизити рівень викидів, навіть якщо почне робити це прямо сьогодні.
Світлана Краковська каже, що у звіті є пʼять сценаріїв кліматичних змін до 2100 року — від найоптимістичнішого, до того, який вона називає «справжнім пеклом». Який з цих сценаріїв реалізується — залежить від скорочення викидів парникових газів. Але навіть у найоптимістичнішому, якщо ми зупинимо антропогенні викиди, температура все одно зростатиме. «У кліматичної системи висока інерційність — океани нагрілися дуже сильно, і вони будуть довго віддавати це тепло, їх рівень буде рости, крига буде танути. Але все-таки, якщо викиди зупинити, то поступово ситуація буде вирівнюватися».
Паризька угода 2015 року встановила критичну позначку в порозі потепління — 2 °С. За нею почнуться незворотні кліматичні зміни, які загрожують екосистемі Землі. Відмітка, на якій потрібно утримати потепління — 1,5 °С. Для цього скорочувати викиди вуглекислого газу, метану та інших парникових газів потрібно вже зараз. Як саме це можна зробити — вчені розкажуть у третій частині звіту.
Микола Шлапак працює над одним з розділів цієї частини звіту. Він пояснив, що там будуть загальні розділи про вплив викидів парникових газів на клімат, і секторальні глави, в кожній з яких буде розглядатися окремо вплив транспорту, будівництва, енергетики, промисловості, міст і сільського господарства. І в кожному розділі будуть відповіді про рівень викидів, від чого вони залежать, як їх скоротити, які є технології і яка їх вартість. Окрема тема звіту — звʼязок між скороченням викидів і адаптацією до тих кліматичних змін, які вже є. «Буде і глава, якої в попередніх звітах не було — про соціально-поведінкові фактори. Як зміни в попиті на продукти та послуги, в поведінці споживачів, їх побутових звичках можуть вплинути на скорочення викидів».
Наслідки глобального потепління — це не тільки саме потепління, але й повені, пожежі та посухи. Згідно з прогнозом учених, періоди екстремальної спеки в різних регіонах (як-от цьогоріч у Канаді) будуть траплятися в середньому в сім разів частіше в найближчі 30 років.
Wikimedia Commons
Крім простого підвищення температури, кліматологи за останні кілька років зіткнулися з явищем, якого ще не спостерігали — коли в одному регіоні кілька екстремальних погодних подій відбуваються майже одночасно.
Краковська пояснює: «Немає ніякої розбіжності в тому, що одночасно стає і більше посух, і більше дощів. З підвищенням температури атмосфери, її здатність утримувати вологу зростає. Нещодавно бачила хороший приклад. У аквапарках є такий атракціон, коли вода набирається в відро до певного рівня, і воно перекидається на вас. Коли відро маленьке, воно швидше набирається і частіше скидає воду. Велике відро довше набирається, зате коли перекидається, то виливає відразу багато води. Так працює й атмосфера».
Підвищення рівня світового океану і танення криги в Арктиці — ще один наслідок потепління. За даними доповіді, швидкість підвищення рівня океану зараз найбільша за останні три тисячі років. А площа льодів Арктики — найменша за тисячу років.
Краковська уточнює, що морські льоди захищають нас від потепління, тому що збільшують відбивну здатність планети. Тому їх площа — важливий фактор. І чим менше льодів, тим сильніше буде підвищуватися температура.
Getty Images
У новому звіті вперше зʼявився інтерактивний атлас, на якому можна подивитися, як саме змінювався клімат окремих регіонів планети раніше і які прогнози є до 2100 року. Карта світу розбита на 46 макрорегіонів для суші та 12 — для океанів. Україна в цьому атласі належить до регіону WCE — Західна і Центральна Європа. Світлана Краковська була в команді вчених, які працювали над цим атласом, але детальних даних про те, як буде змінюватися клімат саме в Україні, поки немає.
«Ми готуємо і вже закінчуємо основні сценарії кліматичних змін конкретно для України. Готуємо і більш детальний атлас, де можна буде подивитися дані по регіонах України. Але вже з цього великого атласу, який є, можна дізнатися деякі дані точково, якщо ви вирахуєте координати», — каже Краковська.