Детектив НАБУ Олександр Клименко
Йому у вересні має виповнитися 35 років. Він закінчив Національну юридичну академію імені Ярослава Мудрого у Харкові і отримав диплом юриста.
У березні 2010 року почав працювати в органах внутрішніх справ у Києві спершу слідчим, а потім старшим слідчим. У 2015 році створили Національну поліцію, і з листопада того ж року Клименко працював там старшим слідчим. Зокрема, він розслідував справи, які стосувалися розкрадання майна. Під час такого розслідування в нього відбувся конфлікт із керівником. Тоді Клименко розслідував розкрадання коштів на «Укрзалізниці». Виявилося, що чиновники укладають фіктивні договори і в такий спосіб виводять кошти з підприємства. Клименко написав листа, щоб такі виплати зупинити, але його керівник вимагав відкликати цей лист. Коли ж Клименко відмовився, керівник сказав йому здати посвідчення і залишити управління. Через тиждень Клименка викликали на роботу, відкрили кабінет, оголосили йому догану і забрали всі справи, які він розслідував, залишивши тільки провадження про нещасні випадки. Досить швидко після інциденту керівника звільнили.
У березні 2016 року Клименко подався на конкурс до Національного антикорупційного бюро і став детективом. Вже через рік — старшим детективом, а в листопаді 2017 року став керівником відділу. За цей період він розслідував справи екснардепа Олександра Онищенка, екскерівника Державної фіскальної служби Романа Насірова та нинішнього заступника голови Офісу президента Олега Татарова, який відповідає за напрям правоохоронних органів. Він також старший групи прокурорів у справі ексзаступника секретаря РНБО Олега Гладковського.
Клименко отримав адвокатське свідоцтво 18 лютого цього року. На засіданні комісії, Клименко пояснив, що вирішив отримати свідоцтво, коли почалися атаки на директора НАБУ Артема Ситника. «В разі зміни керівництва НАБУ, якщо зміниться філософія діяльності НАБУ, я не зможу там працювати чи піти в інше місце», — пояснював Клименко комісії. Дію свідоцтва він зупинив одразу, оскільки працює детективом НАБУ.
У 2016 році на Клименка склали протокол, мовляв, він перебував за кермом у нетверезому стані. Але Клименко називає це тиском у звʼязку з активною стадією розслідування «газової справи». За словами Клименка, його зупинили після засідання суду, патрульні спочатку намагалися його звинуватити в порушенні правил дорожнього руху, а потім уже заговорили про те, що він нібито може перебувати напідпитку. У патрульних не було приладів, щоб провести освідування на місці — вони вимагали, щоб він поїхав із ними, але не дозволили взяти свідків. У підсумку Клименко відмовився, на нього склали протокол, але суд закрив справу.
Поки що він набрав 112 балів. Клименко був першим, чию доброчесність підтримала комісія і проголосувала одноголосно.
Прокурор Офісу генпрокурора Андрій Синюк
Народився 30 вересня 1988 року. Навчався у Прикарпатському військово-спортивному ліцеї в Івано-Франківській області. Після ліцею вступив до Національної юридичної академії імені Ярослава Мудрого в Харкові, де отримав диплом магістра.
Працює в органах прокуратури понад десять років: слідчим, помічником прокурора, прокурором, старшим прокурором. У квітні 2016 року він переїхав у Київ і став старшим слідчим в особливо важливих справах у відділі Генпрокуратури, який розслідував злочини, скоєні працівниками прокуратури. Певний час був заступником начальника, а згодом начальником цього відділу. У квітні 2020 року змінив напрям діяльності і став прокурором відділу, який наглядав за дотриманням законів співробітниками СБУ та Держприкордонслужби.
Синюк уже намагався потрапити у САП в 2015 році — тоді відбирали керівників і рядових прокурорів. У 2016 році намагався очолити генеральну інспекцію Генпрокуратури, але не пройшов останнього етапу конкурсу.
Він є прокурором у справі про вбивство Катерини Гандзюк. Також він є процесуальним керівником у розслідуванні щодо Семена Семенченка та Євгена Шевченка.
Під час співбесіди його запитали про нерухомість та машину, яку купила дружина. Пояснення Синюка комісію влаштували, і він отримав одноголосну підтримку. Поки що він має 112 балів.
Корпоративний юрист Олександр Формагей
Формагею 42 роки. Він народився в Енергодарі Запорізької області. Закінчив Університет внутрішніх справ у Харкові у 2000 році — факультет управління та інформатики, і отримав спеціальності «правознавство» та «менеджмент». Генеральний прокурор Ірина Венедіктова навчалася на тому самому факультеті в ті самі роки і отримала ті самі спеціальності.
Після навчання Формагей влаштувався слідчим у Енергодарський міськвідділ управління внутрішніх справ у Запорізькій області, згодом очолив його. У травні 2002 року перейшов працювати старшим слідчим у прокуратуру Енергодару. За два роки дійшов до прокуратури Запоріжжя, де став слідчим в особливо важливих справах.
У 2004 році Формагей пішов зі служби і влаштувався в юридичну компанію «Фарго» в Запоріжжі. Захищав інтереси підприємців.
У 2007 році став заступником генерального директора з правових питань ВАТ «Центренерго», а згодом — директором з правових питань. У «Центренерго» досі працює його дружина Юлія. З 2011 до 2018 року був заступником директора департаменту юридичного забезпечення і майнових відносин приватного акціонерного товариства «Укргідроенерго» — компанія керує найбільшими гідроелектростанціями і продає електрику. Гендиректором компанії є Ігор Сирота, якого в 2011 році туди призначив нинішній народний депутат Юрій Бойко.
У 2011—2014 роках Формагей паралельно з роботою в «Укргідроенерго» консультував два донецьких товариства — «Вугілля України» і «Енергооптторг».
У 2018 році президент Петро Порошенко призначив Формагея членом НКРЕКП. Тоді депутатка «Самопомочі» Вікторія Войціцька стверджувала, що Формагея вважають людиною близького до Порошенка Олександра Кононенка. Після зміни президента в жовтні 2019 року Формагей пішов з посади члена НКРЕКП і повернувся в «Укргідроенерго».
Формагей з 2005 року має адвокатське свідоцтво. На час роботи в НКРЕКП він зупиняв його дію. Він також входить до асоціації правників України.
Представники неурядових організацій основною претензією до нього називають те, що Формагей, працюючи в НКРЕКП, у 2018 році голосував за постанову, яка перезатверджувала формулу «Роттердам+» на 2019 рік. Це рішення тепер розслідує Національне антикорупційне бюро у своєму провадженні у справі «Роттердам+». Формагей пояснює, що в 2019 році він же у складі НКРЕКП проголосував за скасування формули. Однак експерти ЦПК вважають, що пояснення не спростовує факту голосування. А скасувати формулу вони були вимушені за новим законом через новий ринок електроенергії.
Після перших трьох етапів конкурсу Формагей має 132 бали.
Прокурор САП Тарас Щербай
Народився в грудні 1978 року у Львівській області. Закінчив юридичний факультет Львівського національного університету імені Іван Франка. Працював помічником прокурора, прокурором, старшим прокурором в обласних прокуратурах, очолював відділ нагляду за додержанням законів правоохоронними органами при розслідуванні справ.
У 2016 році переїхав у Київ, оскільки пройшов конкурс і став прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Однією з гучних справ, якою керує Щербай, — справа про хабар колишньому керівнику «Укравтодору» поляку Славоміру Новаку. Щербай також є прокурором і представником державного обвинувачення у справі щодо Одеського судді Олексія Бурана, якого впіймали на хабарі в 500 тисяч гривень за ухвалення «потрібного» рішення у цивільний справі. Наразі справу розглядає Вищий антикорупційний суд.
Щербай також є процесуальним керівником у справі ДП «Об’єднана гірничо-хімічна компанія». Її керівника Руслана Журила звинувачують у тому, що він постачав за кордон сировину, видобуту держпідприємством, за заниженими цінами через підконтрольні йому «прокладки». Внаслідок схеми збитки підприємства становили 12,9 млн доларів, стверджує слідство. У розпал розслідування Журило, щодо якого був запобіжний захід, хотів вилетіти у Відень, але НАБУ його не відпустило. Він звернувся до САП і отримав дозвіл. Але на кордоні на вимогу НАБУ Журила затримали, і Щербай їздив розбиратися за вказівкою ексзаступника САП Володимира Кривенка. На думку ЦПК, посадові обов’язки не передбачали, щоб Щербай їхав у аеропорт розбиратися й допомагати Журилу виїхати у Відень. «Коли прокурор їхав у «Бориспіль» пропускати за кордон фігуранта справи, він мав розуміти, що це не процесуальна дія, а фактично послуга фігуранту. Незалежно від того, чи це його рішення, чи вказівка керівника. Це свідома послуга фігуранту справи і свідчення позапроцесуальних стосунків», — вважає юрист Центру протидії корупції Олена Щербан.
За підсумками попередніх етапів Щербай отримав 112 балів. Під час співбесіди Щербай зможе відповісти на закиди. Але поки що дати наступного засідання комісії немає.
Донат ― то не корупція. Підтримайте «Бабель»