На початку пандемії коронавірусу масові заходи вважалися одними з основних факторів поширення хвороби. Щоб зменшити ризик інфікування, країни скасували багато спортивних та культурних подій.
Серед них — «Євро-2020», гран-прі «Формули-1» у Китаї, «Турнір шести націй» в Італії та Ірландії, фестивалі Glastonbury, Coachella та Oktoberfest. Через це економіки Великої Британії, США, Німеччини та інших країн втратили десятки мільйонів доларів.
Зараз, коли у багатьох країнах вже проводиться вакцинація, а світ поступово повертається до нормального життя, уряди розмірковують над тим, щоб відновити великі спортивні та культурні події. Вчені досліджують, у якому форматі це можна буде зробити. Для цього проводять спеціальні «ковідні експерименти».
Перший «ковідний експеримент» відбувся у серпні минулого року у німецькому Лейпцигу. Його організували дослідники з Університету Мартіна Лютера, які хотіли перевірити, чи можна взагалі безпечно провести масштабний захід в умовах пандемії.
На той час країна тільки-но оговталася від першої хвилі коронавірусу — кількість нових інфікованих не перевищувала 1 200 на добу. У таких умовах учені організували 10-годинний концерт поп-виконавця Тіма Бендцко на закритому стадіоні Arena Leipzig. На подію запросили 1 400 добровольців.
Перед тим як відвідати концерт, вони мали зробити тест на коронавірус. На вході їм вимірювали температуру. Під час самого заходу відвідувачам не можна було знімати маски. А ще вони повинні були залишатися на чітко визначених місцях.
Організатори розбили концерт на кілька частин, під час яких відпрацьовували три сценарії. Під час першої частини зал був заповнений ущент і між глядачами не було жодної соціальної дистанції. Під час другої — глядачів розсадили у шаховому порядку. Під час третьої — відвідувачі дотримувалися суворих карантинних норм і сиділи на відстані 1,5 метра один від одного.
Внаслідок експерименту ніхто не захворів. А самі дослідники дійшли висновку, що масові заходи, під час яких учасники дотримуються соціальної дистанції у приміщенні з хорошою вентиляцією, майже не впливають на загальне зростання числа інфекцій. Вони підрахували, що якби щомісяця на такі концерти ходили 100 тисяч відвідувачів, коронавірус підхопило б не більш як 0,4—2,3 відсотка з них.
Дослідження не призвело до жодних послаблень карантину у Німеччині. Масові заходи у країні заборонені й досі. Однак невдовзі після цього з’явилася низка «ковідних експериментів» у інших країнах.
У грудні 2020 року з масовими заходами почала експериментувати Іспанія. Тоді у країні виявляли близько 2 тисяч випадків коронавірусу на добу. Учені University Hospital Germans Trias Pujol вирішили провести експеримент і 12 грудня влаштували музичний концерт у концерт-холі у Барселоні. До дослідження залучили близько тисячі людей, яких поділили на дві групи. Першу запросили на 5-годинний концерт у Sala Apolo. Люди з другої групи залишилися вдома.
На відміну від експерименту у Лейпцигу, іспанці не запроваджували майже жодних обмежень. Відвідувачі концерту могли не дотримуватися соціальної дистанції, а ще могли співати й танцювати. У барі можна було випити. А у спеціальній зоні на відкритому повітрі — покурити.
Єдиною умовою було те, що усі 463 глядачі мали зробити перед концертом тест на антиген до коронавірусу. А ще — не знімати захисні маски № 95. Ніхто з учасників концерту не захворів. Навпаки — коронавірусом інфікувалося двоє людей з контрольної групи, які не відвідували жодних масових заходів.
Надихнувшись результатами свого дослідження, іспанці вирішили організувати ще один, масштабніший концерт — не на 500, а на 5 тисяч людей. Він пройшов у Барселоні наприкінці березня.
Умови були ті самі — усі відвідувачі мали зробити тест на ковід, а всередині приміщення потрібно було носити маски. Через два тижні після івенту ковідом захворіли лише шестеро людей. Четверо з них — інфікувалися в іншому місці.
Провідний автор дослідження Хосеп Марія Льїбре, зазначив, що за допомогою вентиляції, попереднього тестування та масок цілком реально гарантувати безпечний простір для глядачів.
Усі ці дослідження могли б бути нерепрезентативними. Проте їхні результати підтверджують масштабніші експерименти, які на державному рівні схвалили Нідерланди та Велика Британія.
Уряд Нідерландів, де масові заходи заборонені вже понад рік, розробив разом з науковцями та представниками подієвої індустрії проєкт Fieldlab. Він складався з 20 експериментальних подій, які мали визначити підхід до організації масових заходів у майбутньому. Перші — бізнес-конференція та театральна вистава на 500 відвідувачів — відбулися ще у лютому. Учасники цих заходів мали завчасно зробити тест, однак їм можна було не носити маски та не дотримуватися соціальної дистанції.
Після цих заходів організатори Fieldlab дійшли висновку, що тестування на ковід та хороша вентиляція можуть гарантувати, що ризик інфікуватися на події буде не більше 0,00001 відсотка. Пізніше ці результати підтвердили кілька масштабніших подій. Останньою став пісенний конкурс «Євробачення» у Роттердамі. Його відвідали 3 500 глядачів. Скільки з них інфікувалося — поки невідомо. У Fieldlab обіцяють оприлюднити результати за три тижні.
Велика Британія, яка планує вийти з локдауну 21 червня, провела 9 тестових подій за останні кілька місяців. Серед них напівфінал та фінал Кубка Англії, а також фінал Кубка Карабао на стадіоні Уемблі, премія BRIT Awards, музичний фестиваль та рейв у Ліверпулі.
Подібно до «ковідних експериментів», які відбулися у Нідерландах, відвідувачі усіх цих подій мали завчасно протестуватися на коронавірус. Однак носити маски та дотримуватися соціальної дистанції під час самих заходів було не обов’язково.
Коронавірусом не інфікувався жоден з 4 тисяч відвідувачів BRIT Awards. На масштабному концерті на 5 900 глядачів у Sefton Park у Ліверпулі ковід підхопили лише двоє. На дводенному рейві у нічному клубі Ліверпуля заразилося 9 з 6 тисяч учасників. Загалом британці зазначають, що з-поміж 58 тисяч людей, які відвідали їхні тестові заходи, лише 15 захворіли на коронавірус.
Попри усе це, зарано визнавати масові заходи безпечними. Результати деяких «ковідних експериментів», наприклад, німецьких дослідників, досі не пройшли етапу рецензування. Інші критикує наукова спільнота. Наприклад, понад 350 нідерландських вчених кажуть, що проєкт Fieldlab не відповідає базовим умовам та стандартам наукових досліджень.
Щоб точно визначити ризики й безпечний формат майбутніх масових заходів, потрібно експериментувати далі. Нові експерименти зараз проводять у Франції, США та інших країнах. Їхніх результатів поки що немає.
Найголовніше, що показали дослідження — поширення ковіду залежить від умов проведення заходу, тестів, масок, дистанції. А ще — вірус усе ж небезпечний. На експериментальні заходи пускали лише людей з негативним результатом тесту, і все одно декілька відвідувачів заражалися. Тобто хоча б одна людина з ковідом туди все-таки потрапляла, попри усі попередні перевірки. Якщо ж допускати на захід глядачів без огляду на їхній ковід-статус, результати будуть значно гірші.
Чи безпечно ходити на концерти — питання. А от закинути «Бабелю» донат — точно безпечно та корисно.