За що садять Сергія Стерненка? Які докази навело обвинувачення? Ось що говориться у відкритих матеріалах справи

Автор:
Оксана Коваленко
Редактор:
Гліб Гусєв
Дата:
За що садять Сергія Стерненка? Які докази навело обвинувачення? Ось що говориться у відкритих матеріалах справи

Barcroft Media / Contributor / Getty Images

Наприкінці квітня 2015 року депутат Комінтернівської райради Одеської області Сергій Щербич звернувся до міліції: він заявив, що його викрали і катували, вимагаючи відмовитися від депутатського мандата, який він отримав в березні 2015 року. У вівторок, 23 лютого 2021 року, Приморський суд Одеси визнав активіста Сергія Стерненка винним у викраденні Сергія Щербича. Суд скасував покарання за цією статтею через строки давності, але Сергія Стерненка засудили до 7 років і 3 місяців позбавлення волі з конфіскацією половини його майна за двома іншими статтями — носіння зброї та розбій. Ця справа не була на слуху, на відміну від іншого процесу, де Стерненка звинувачують у вбивстві. Кореспондентка «Бабеля» Оксана Коваленко слухала вирок, прочитала матеріали справи, які оприлюднили в судовому реєстрі, і поговорила з адвокатом Стерненка. Ось у чому його звинувачують і ось як виглядають докази його вини.

Пʼятого квітня 2015 року на довиборах до Комінтернівської (тепер Лиманської) райради Одеської області переміг Сергій Щербич. За даними «Миротворця», під час Майдану він керував осередком партії «Родіна». Партією тоді керував Ігор Марков, якого СБУ звинувачує у фінансуванні бойовиків «ДНР» і «ЛНР», і ще за пʼятьма різними статтями за те, що він публічно висловлювався на їхню підтримку. Активісти, серед них і Сергій Стерненко, звинувачують Щербича в тому, що він підтримував одеський Антимайдан, у 2014 році блокував виїзд військової техніки на Донбас. У квітні 2015 року Щербич ішов до райради як самовисуванець. (Потім він балотувався до райради за списками партії Геннадія Труханова «Довіряй ділам», але не пройшов).

Наприкінці квітня 2015 року Щербич звернувся в міліцію. За його словами, 24 квітня о 19 годині йому подзвонив знайомий на імʼя Руслан Демчук, який запропонував зустрітися біля заправки. Демчук сказав, що хоче обговорити питання, повʼязані з їхньою громадською діяльністю. Як розповідає Щербич, він приїхав на заправку «Татнафта» у селі Фонтанка під Одесою і сів у машину до Руслана Демчука. Демчук був за кермом, з ним поруч — Сергій Стерненко.

Те, що ця зустріч була, підтверджує і Сергій Стерненко. Далі їхні версії події розходяться.

Версія Сергія Щербича звучить так. Після того, як він сів у машину і вони поговорили на загальну тему, на заднє сидіння з обох боків підсіли ще двоє невідомих людей. За вказівкою Стерненка вони почали бити Щербича, а Демчук завів машину, і вони поїхали в село Олександрівка. Щербич намагався відчинити двері, щоб вистрибнути. Стерненко вистрілив у нього тричі з травматичного пістолета, щоб заспокоїти.

Потім Щербича знову повезли в село Фонтанка, витягли з машини і продовжували бити. До них підʼїхав Nissan, з якого вийшли двоє невідомих, звʼязали йому руки ззаду, заштовхали в Opel, наділи на голову мішок, обмотали голову скотчем і повезли в Одесу. Там його відвели в підвал, били і затискали йому пальці плоскогубцями. Щербич розповідає, що Стерненко і Демчук обшукали його, забрали у нього картку ПриватБанку, дозвіл на носіння травматичного пістолета «Форт-12» і 300 гривень готівкою. Крім того, вони вимагали відмовитися від депутатського мандата. Вночі його вивели з підвалу на автобусну зупинку біля Суворовського районного суду Одеси і відпустили. Після цього Щербич пішов у міліцію і написав заяву.

Вже 27 квітня локальне видання написало, що Щербича викрали і катували, і що Щербич в одному з нападників упізнав лідера одеського «Правого сектора» Сергія Стерненка і керівника Комінтернівського (Лиманського) районного осередку «Правого сектора» Руслана Демчука. Видання посилалося на анонімне джерело в оточенні Щербича.

Версія Сергія Стерненка звучить так. Він разом з Русланом Демчуком зустрічалися з Щербичем, але не грабували його і не викрадали, а також не перешкоджали йому. Під час суду Сергій Стерненко не пояснив, де він перебував і що робив у той час, коли був викрадений Щербич.

Доказами в справі є свідчення Сергія Щербича, результати слідчого експерименту і дані, зняті з мобільних телефонів Щербича і Стерненка — увечері 24 квітня вони перебували в одному районі. Слідчий експеримент провели на заправці «Татнафта» — слідчі відтворили події, які там відбувалися 24 квітня 2015 року. До встановлення обстановки і обставин події слідчі залучили неназваного свідка — але вже на слуханнях у суді прокурори вирішили його не допитувати. Свідок, яка живе неподалік від заправки, бачила зі свого дому, як люди у камуфляжі боролися з Щербичем у автомобілі, а потім дві машини поїхали. Чи роздивилася вона обличчя, невідомо. (Адвокат Стерненка Андрій Мука коментує це так: «Якщо ви відмовилися від свідка, то і всі дії за його участі відкидаються або суд повинен сприймати їх критично. Але суд визнав [експертизу] доказом»).

Офіційно слідство назвало імена Стерненка і Демчука тільки восени. Пʼятнадцятого вересня 2015 року Стерненку і Демчуку предʼявили підозру, провели обшуки у них удома. Стерненко віддав правоохоронцям пневматичний пістолет, колекційний ніж і стартовий шумовий пістолет. Він підкреслював у суді, що видав їх добровільно і наполягав, що це підстава для зняття з нього кримінальної відповідальності (суд цей аргумент не прийняв). У вересні Стерненка затримали. Слідчий суддя взяв під варту обох підозрюваних. Апеляційний суд призначив заставу, і Стерненко й Демчук вийшли на свободу.

У 2016 році справу передали до Суворовського суду Одеси. Але суддя Олександр Деркачов вважав, що справу має розглядати суд іншого району. Так за справу взявся Приморський районний суд і суддя Віктор Попревич.

Сергій Щербич пʼять років не ходив на суди у своїй справі. Суд кілька разів дозволяв йому приєднуватися до засідання в режимі відеоконференції, але цього так і не ставалося. Тільки в листопаді минулого року Щербич нарешті прийшов на засідання і дав свідчення в суді.

Після цього, розповідає адвокат обвинувачених Андрій Мука, процес прискорився. Судові засідання почали призначати частіше. Слідство не стало допитувати своїх свідків, що скоротило час розгляду справи.

Сергій Стерненко і його адвокати заперечували звинувачення наступними аргументами.

  • Стерненко стверджує, що він здав зброю під час обшуку добровільно. Суд відкинув цей аргумент: саме обшук, на думку суду, змусив Стерненка здати зброю.
  • Захист Стерненка наполягав, що обшук проходив без адвоката, а отже речові докази отримані незаконно. Суд зазначив, що в 2015 році, коли проходив обшук, в законі не було вимоги, щоб під час обшуку обовʼязково був присутній адвокат.
  • Захист заявляв, що судмедекспертизи складені російською мовою, а тому суд не може їх використовувати. Суд не прийняв цю позицію.
  • Захист також просив суд не приймати експертизу стартового шумового пістолета Стерненка, яку проводило МВС. Експерт, стверджує захист, викрутив зі ствола втулку, вистрілив з нього гумовими кулями і зробив висновок, що шумовий пістолет є вогнепальною зброєю. Адвокати подали висновок свого експерта про те, що експертиза МВС проводилася з порушеннями і пістолет не є вогнепальною зброєю. Суд висновок експерта до уваги не взяв.

В результаті суд визнав Стерненка винним за всіма статтями обвинувачення. Він звільнив його від покарання за викрадення Щербича — сплив строк давності. За іншими статтями — розбій та незаконне носіння зброї — суд призначив покарання: 7 років і 3 місяці позбавлення волі з конфіскацією половини майна. Стерненка взяли під варту прямо в залі суду.

Захисники Стерненка заявили, що подадуть апеляцію.