Державну концепцію меморіалізації території Бабиного Яру розробляли на замовлення Кабінету міністрів із 2018 року. Над нею працювало близько двадцяти істориків під керівництвом заступника директора Інституту історії України НАНУ Геннадія Боряка. Серед розробників також є історики — Владислав Гриневич, який очолює один з інститутів у приватному проєкті «Меморіальний центр Голокосту «Бабин Яр» (BYHMC), та Віталій Нахманович, який цей проєкт активно критикує.
Першу версію державної концепції презентували на початку 2019 року. Ще два роки знадобилося на те, щоб її оцінили іноземні рецензенти. Як розповів «Бабелю» Віталій Нахманович, рецензенти здебільшого дали позитивні оцінки, але також звернули увагу на недопрацювання. Робоча група авторів концепції внесла правки та доопрацювала документ. Зараз він на фінальній стадії, остаточний варіант концепції презентують публічно на початку березня. За словами Нахмановича, кардинальних змін у концепцію не вносили.
Автори державної концепції пропонують включити до меморіального комплексу в Бабиному Яру не лише територію самого урочища, але й територію поблизу — включно з Сирецьким парком, територією колишнього табору для радянських військовополонених та стадіону «Зеніт» (нині «Старт»), територію Київської міської психіатричної лікарні імені Павлова, місця Куренівської трагедії, території старих цвинтарів (Кирилівського православного, Лук’янівського, Єврейського, Магометанського, Караїмського, німецьких військовополонених та Військового) та частину вулиці Юрія Іллєнка, якою в 1941 році євреїв вели на розстріл.
За задумом авторів, комплекс охоплюватиме парк і два музеї. Меморіальний парк «Бабин Яр — Дорогожицький некрополь» має охопити усю територію, пов’язану з історією трагедій у Бабиному Яру, а також усі історичні кладовища. Центром парку має стати місце масових розстрілів євреїв Києва та інших жертв нацизму. У концепції визначені межі майбутнього парку — зокрема, його хочуть облаштувати й на земельних ділянках, які орендує приватний BYHMC. «Ми виходимо з того, що цей приватний проєкт не буде реалізований, тому їм ці земельні ділянки не будуть потрібні», — говорить Нахманович.
У 2016 році Громадський комітет «Бабин Яр», до складу якого входить і Нахманович, уже проводив міжнародний архітектурний конкурс на облаштування такого парку, але так і не обрав переможця.
Музей Бабиного Яру та Український музей Голокосту мають становити єдиний архітектурний комплекс, йдеться в державній концепції. Точне місце для їхнього будівництва обиратимуть пізніше, але автори пропонують облаштувати їх на місці закинутих будівель поблизу урочища. «Це має бути територія поза межами Бабиного Яру, бо саме урочище майже повністю — це місце масових поховань», — каже Нахманович. Серед імовірних місць: території, на яких розташовані колишній кінотеатр імені Гагаріна (зараз критий ринок), недобудований басейн у Сирецькому парку, гаражний кооператив «Мотозаводець-1», незавершені будівництва на Лук’янівському кладовищі або на розі вулиць Юрія Іллєнка та Дорогожицької. Як пілотний проєкт автори концепції пропонують облаштувати невеликий музей у будівлі колишньої контори Єврейського кладовища, що на вулиці Юрія Іллєнка.
Український музей Голокосту повинен розповідати про «загальноєвропейську трагедію нацистського геноциду», але акцентувати увагу відвідувача на українській візії історії Голокосту. За задумом авторів концепції, головною темою цього музею має стати питання морального вибору. «У різних аспектах вона [тема] виникатиме в кожному розділі та на прикладах конкретних доль демонструватиме складність становища й особистого вибору людини за часів соціальних катастроф», — йдеться в концепції. Як саме це виглядатиме, поки що незрозуміло. Музей Бабиного Яру буде присвячений подіям, які сталися саме в цьому урочищі. Тематично обидва музеї об’єднуватимуть події 29—30 вересня 1941 року, коли в урочищі загинуло майже 34 тисячі киян-євреїв.
За задумом, відвідувач меморіального комплексу має спочатку дізнатися про трагедії Бабиного Яру, їхніх жертв і винуватців, а потім — про праведників, які рятували переслідуваних. «Спочатку він потрапляє в поле цілковитого відчаю, де його зустрічають голоси всіх жертв Бабиного Яру [...]. Пройшовши через історію Бабиного Яру, він потрапить у простір надії», — йдеться в концепції. Відвідувач має чути голоси тих, хто вижив, а також подивитися на фотографії жертв, зокрема, дітей. Комплекс, згідно з державною концепцією, націлений на школярів і студентів, офіційні делегації та іноземних туристів.
Як саме виглядатимуть музеї та територія Бабиного Яру згідно з концепцією, наразі невідомо. Розроблений істориками документ — лише перший, теоретичний етап меморіалізації. За словами Нахмановича, після публічної презентації концепції та громадського обговорення її має затвердити уряд. Далі потрібно розвʼязувати питання з земельними ділянками та визначитися, де саме будувати музейний комплекс. Потім держава має оголосити архітектурний конкурс та обрати переможця. І лише після цього може розпочатися будівництво.