Що взагалі сталося?
Тринадцятого січня Міністерство освіти і науки опублікувало проєкт «Типової освітньої програми для 5—9-х класів». У ньому МОН запропонував зробити етику та курси морального спрямування обов’язковими для 5-х та 6-х класів усіх українських шкіл. Для цього предмета є декілька програм, серед них — «Основи християнської етики», «Християнська етика в українській культурі», «Біблійні історії та християнська етика», «Школа подружнього життя» та «Православна культура Слобожанщини».
Раніше депутати Івано-Франківської обласної ради пропонували зробити курс «Основи християнської етики» обов’язковим для всіх українських школярів. Усього курси духовно-морального спрямування викладають у 5 279 українських школах — це третина всіх середніх закладів освіти країни.
Зараз ці предмети є у школах?
Так, але це факультативні курси. Це означає, що програму схвалило Міністерство освіти та науки, але кожна школа сама вирішує, чи запроваджувати в себе такий предмет. Найпопулярніший курс «Основи християнської етики» розрахований на весь період навчання — з першого по одинадцятий клас. У деяких школах також викладають «Біблійні історії та християнську етику» (1—11 класи), «Школу подружнього життя» (9—11 класи) та «Православну культуру Слобожанщини» (5—8 та 10—11 класи).
А чого на них навчають?
Відповідно до програми, на уроках християнської етики діти мають читати Біблію, слухати духовну музику, розглядати картини на біблійну тематику, готуватися до релігійних свят та вивчати молитви. При цьому автори програми кажуть, що прагнуть не залучати учнів до певної конфесії, а лише виховати в дітях моральні чесноти.
На курсі «Біблійна історія та християнська етика» розглядають теми про створення світу, життя перших людей в раю та янголів. Дітей навчають непомітно робити добро на прикладі Святого Миколая. Вчителі також можуть зводити школярів на екскурсію «Краса храму», де вони познайомляться з церковною культурою рідного краю, навчаться церковного етикету та спілкування в храмі.
Педагоги, які викладають «Православну культуру Слобожанщини» мають навчити школярів мирно жити «в поліетнічному, багаторелігійному та багатокультурному середовищі», запобігти «поглибленню бездуховності» і розказати дітям, як розвивалося православне християнство на Слобожанщині.
І що, вони вже стали обов’язковими?
Поки що ні. Народна депутатка від «Голосу» Інна Совсун пояснила «Бабелю», що спершу МОН має розробити відповідний наказ, а міністр освіти і науки — підписати його. Поки що відбулося тільки громадське обговорення проєкту, воно тривало з 13 по 28 січня.
Чому батьки проти цієї ініціативи?
Вони вважають, що така інновація порушує одразу кілька статей Конституції. Наприклад, відповідно до статті 24, у громадян однієї релігії не може бути привілеїв перед громадянами іншої, а відповідно до статті 35 — школа має бути відокремленою від церкви. До того ж іще один обов’язковий предмет збільшить навантаження на дітей. Співзасновниця ГО «Батьки Полтавщини» Алла Заможська вважає, що додатковий предмет ще більше виснажить дітей, у яких «і так п’ять-шість уроків кожного дня», а додатковий підручник збільшить вагу і так важкого портфеля.
Користувачі Facebook-спільноти «Батьки-SOS» вважають, що такі курси будуть дискримінувати дітей інших віросповідань, не розуміють, за якими критеріями будуть виставляти оцінки, і як бути, якщо середній бал атестата дитини погіршиться через «релігійний» предмет.
Депутатка Інна Совсун також висловилась проти того, щоб дисципліни ставали обов’язковими. «Усі без винятку підручники мають відповідати [таким] критеріям: науковий характер, академічна доброчесність і відсутність дискримінаційних висловлювань. Батьки мусять мати інструменти, щоб скаржитися на якість навчальної літератури», — говорить вона.
Але хтось же підтримує ці програми?
Так. Обов’язковість цих предметів підтримало міжфракційне об’єднання «Цінності. Гідність. Родина». Співголова цього об’єднання і народний депутат від партії «Слуга народу» Святослав Юраш опублікував уривок із листа до Міністерства освіти. В ньому йдеться про те, що «навчання основ етики та інших предметів духовно-моральної направленості» в школах необхідне, щоб виховати у молоді «вічні для українського народу цінності». «Ці знання [...] будуть взяті [дітьми] для майбутнього, аби стати в нагоді при зустрічі з різними проявами сучасного світу. Розуміння етичних принципів як ніколи актуальне для єднання нашої країни», — пишуть у листі. У коментарі «Бабелю» Святослав Юраш додав: лист написали, щоб підтримати зусилля Міністерства освіти, а за ініціативу з новими програмами виступили і батьки, і громадськість.
«Всеукраїнський собор» також підтримав обов’язкове викладання етики та курсів морального спрямування і закликав небайдужих написати відповідні листи до МОН. На сайті організації пишуть, що це сприятиме «належному вихованню учнів», а підтримка потрібна через тиск опонентів ініціативи.
А що кажуть у МОН?
Директор Департаменту загальної середньої та дошкільної освіти МОН Юрій Кононенко говорить, що на уроках «вивчають саме етичні питання, які перевірені роками, століттями і тисячоліттями». Він зауважує, що не всі курси морального спрямування — релігійні. Деякі з них стосуються етики відносин у родині або етики спілкування.
Нещодавно Юрій Кононенко дав інтерв’ю порталу «Освіторія», у якому відповів на запитання щодо предмета «Християнська етика». Чиновник запевнив, що йдеться про етику загалом, а не про християнство чи іншу релігію зокрема. Згодом інтерв’ю видалили з порталу. У міністерстві пояснили це так: портал не узгодив готове інтерв’ю зі спікером, тому слова Кононенка неправильно розтлумачили, а суть сказаного — викривили.
Міністр освіти і науки Сергій Шкарлет назвав новини про обовʼязковість викладання християнської етики фейком, однак підтвердив, що є кілька варіантів навчальної програми. Ось що конкретно сказав міністр: «Є дисципліна «Етика», в типовій освітній програмі вона зазначена. На основі освітньої програми викладач або школа можуть формувати різні варіанти цієї «Етики». Він зазначив, що типову освітню програму ще обговорюють.
«Бабель» звернувся по додатковий коментар до Міністерства освіти та опублікує його, щойно отримає.