На Facebook-сторінці художника Олександра Грехова написано: «сумний інтроверт / хлопець із татуюванням моркви / ілюстратор». Як справжній інтроверт, Олександр відмовляється спілкуватися навіть через Zoom і дає інтерв’ю письмово.
Він закінчив НТУУ «Київський політехнічний інститут» за спеціальностями «Телекомунікації» та «Інформаційна безпека». Перед тим, як почати малювати, довгий час працював в ІТ.
Свої перші ілюстрації Олександр викладав переважно в Twitter. Якось друзі запропонували йому роздрукувати їх та зробити листівки. Він так і вчинив — надрукував перші 500 листівок і пропонував свої роботи магазинам. Пізніше зʼявилися сайт та соціальні мережі. Перших клієнтів знайшов серед друзів, а далі спрацювало «сарафанне радіо».
У лютому 2019 року з’явився «Квантовий стрибок Шевченка» — виставка, яка зображує поета в ролі різних кіногероїв та історичних постатей. Шевченко-Боуї, Шевченко-Йода, Шевченко-Поттер та інші портрети серії показали у холі київської станції метро «Тараса Шевченка». Через тиждень після появи постерів вінницький націоналіст-радикал Юрій Павленко, відомий як Хорт, порізав картини ножем. Тоді суспільство розділилося — одні підтримували експеримент митця і засуджували вандалізм, а інші вважали, що класика української літератури недоречно зображувати у такому форматі. Після Києва виставка мала «поїхати» до Львова та Вінниці, але покази скасували. Виставку достроково закрили, а Олександр Грехов виклав постери у відкритий доступ. Художник тоді казав, що очікував на критику, але не на вандалізм. «Хоча підлітки задум оцінили, і це головне, адже саме на них і орієнтовані мої роботи», — ділився Олександр.
Після виставки в метро художника та його роботи почали більше впізнавати, а кількість комерційних замовлень і відгуків у соцмережах збільшилась. Олександр співпрацює з відомими брендами, наприклад, «Сільпо» та Coca-Cola, новинними сайтами, зокрема, із «Гендером в деталях» і книжковими видавництвами «Жорж», «Люта справа» та «Аксіома». «Також я малюю для клієнтських соцмереж, це зараз одна з моїх основних спеціалізацій», — додає митець.
Крім того, художник знайшов «свою» тему — він малює ілюстрації до новин, зазвичай політичних або соціальних. «Завдяки їм, а не Шевченку, мене зараз впізнають у соцмережах. Принцип «був один хороший проєкт ― ось номер картки, давайте гроші до скону» не спрацює. Тепер кожен день — це маленький виклик, спроба втриматися на плаву і не загубитися в невідомості, як зазвичай буває після сплесків популярності», — пояснює Олександр.
Роботи з «Квантового стрибка Шевченка», як і раніше, є у відкритому доступі для некомерційного використання. «Мені, як художнику, дуже приємно, що багато вчителів використовують їх у навчальному процесі», — ділиться митець.
Два роки тому Олександр малював свої ілюстрації на телефоні звичайним стилусом. На питання, чи змінилося щось з того часу, художник відповідає, що він максимально консервативний і не переходив на інші інструменти. «Старий телефон уже зламався. Але новий я купував із такою самою діагоналлю екрана, тож візуально нічого не змінилося. Сам собі створив цим технічні обмеження і сам же героїчно їх долаю щодня. Але я не скаржусь, адже мене це стимулює більше думати та уявляти».
«Сюжети для постерів з’являються з новин та повсякденного життя, багато героїв прийшло з мого дитинства, з мультиків і фільмів», — розмірковує Олександр. На питання про візуальний досвід Олександр відповідає, що стежить за роботами художників-ілюстраторів Сергія Майдукова, Оксани Були, Євгенії Гайдамаки, Марічки Рубан та Марисі Рудської. «У нас дуже сильна «школа ілюстрації», може, і я колись буду в ній».
Під час коронавірусу довелося перебудовуватися. Якісь комерційні проєкти закрилися, але з’явилися нові, пов’язані з тією ж пандемією. Олександр розповідає, що багато малював коронавірус. З цього матеріалу вийшла виставка, яка називається «Привіт, а дорослі вдома є?», вона проходила в Києві та Одесі. «Хвилинка буркотіння: нарешті вся комунікація перенеслася в он-лайн, і тепер немає необхідності в особистих зустрічах. Моя професія дозволяє вирішити 90 відсотків робочих питань вдома, не встаючи з ліжка», — розповідає Олександр.
Олександр Грехов
Виставка «Десять облич Лесі» відбудеться в Житомирі в Домі української культури. Туди Олександра запросила громадська організація «Житомир, зроби голосніше». «Я завжди більше радий своїм подіям у регіонах. У столиці й так все перенасичене виставками, складно когось на них заманити», — говорить художник.
Всього на виставці буде десять робіт, спойлер уже в самій назві. Зокрема, покажуть «найпершу Лесю», яку Олександр намалював три роки тому. Вона тримає єдинорога — це портрет із серії постерів «На ручках». Інші портрети з’явилися на основі цього образу. На десять портретів художник витратив чотири дні роботи.
Проєкт, який можна буде порівняти з «Квантовим стрибком» за масштабністю, придумати важко, говорить Олександр. «Я вирішив розвивати цю тему ще два роки тому. За цей час з’явилося кілька серій, які пов’язані загальною ідеєю, і до них додався проєкт про Лесю Українку». Художник вважає, що не треба робити «забронзовілі пам’ятники» з відомих людей і «здувати з них пил тільки в пам’ятні дати». «Нова серія картин, вона про те, що треба вписувати український контекст у світовий через мистецтво та традиції інших країн. Треба заново відкривати наших героїв зараз, не озиратися постійно на минуле», — пояснює художник.