На Netflix вийшов історичний серіал «Бріджертони» про Англію XIX століття. У ньому королева Шарлотта — темношкіра. Чи могло так бути насправді? Так (але це не точно)

Автор:
Яна Собецька
Редактор:
Дмитро Раєвський
Дата:

«Бабель»

Минулого тижня на Netflix вийшов серіал «Бріджертони», знятий за серією історичних романів американської письменниці Джулії Квін. Він розповідає про родину англійських аристократів Бріджертонів, які живуть у Британії епохи Регентства. Багато героїв у серіалі — у тому числі англійська королева Шарлотта — темношкірі. Через це низка користувачі мережі вже дорікнула авторам в історичній недостовірності, на що ті відповіли, що прагнули зобразити історію так, щоб вона перегукувалася з сучасними проблемами. Проте деякі історики вважають, що королева Шарлотта справді була темношкірою. А усі її нащадки включно з Єлизаветою ІІ можуть мати африканське коріння. «Бабель» розповідає, що про це відомо.


Історична драма «Бріджертони» розповідає про Британію епохи Регентства. Вона з’явилася на Netflix 25 грудня і за останній тиждень вийшла у топ у багатьох країнах — в тому числі й Україні. Критики хвалили серіал за диверсифікований каст — багатьох англійських перів, леді і королеву Шарлотту грають темношкірі актори. Натомість деякі користувачі мережі дорікнули створювачам серіалу в історичній недостовірності. Шоуранер проєкту Кріс ван Дусен пояснив, що, хоча події у серіалі й відбуваються у Лондоні ХІХ століття, історію адаптували, щоб вона зачіпала сучасні проблеми. Проте багато фактів про королеву Шарлотту у серіалі є доволі точними.

Королева Шарлотта народилася 19 травня 1744 року на території сучасної Німеччини. Її батько був герцогом Мекленбург-Стреліца — невеликого герцогства, що входило до складу Священної Римської імперії. До Англії Шарлотта потрапила, коли їй було сімнадцять. Усього через шість годин після цього вона вийшла заміж за англійського короля Георга ІІІ і стала королевою. Шлюб Шарлотти та Георга ІІІ був одним з найуспішніших у історії британської королівської родини. У них було пʼятнадцятеро дітей. Королева Шарлотта завжди підписувала листи до чоловіка словами «любляча дружина та друг». Подружжя було разом майже шістдесят років. Коли наприкінці шлюбу Георг ІІІ збожеволів, Шарлотта стала його опікуном і турбувалася про чоловіка до самої своєї смерті у 1819 році. Він пережив її на рік.

Королева Шарлотта до шлюбу з Георгом ІІІ. Йоганн Зезеніс, 1761 рік.

Wikipedia

Подібно до того, як це зображено у «Бріджертонах», королева Шарлотта була сильно залучена у життя соціуму. На її честь відбувся перший бал дебютанток. У 1780 році король Георг запровадив Щорічний бал королеви Шарлотти, щоб відзначати день народження дружини. Королева любила музику — особливо німецьких композиторів — і опікувалася сферою мистецтва.

Шарлотта не надто відповідала тогочасним стандартам краси. Королівський лікар барон Крістіан Фрідріх Стокмар писав, що вона була «невисока та згорблена, з обличчям справжньої мулатки». Шотландський письменник Вальтер Скотт зазначав, що Шарлотта та її родичі з Дому Мекленбург-Стреліц мали «обличчя нездорового кольору, подібну до орангутангів статуру, темні очі та вигнуті гаком носи».

Про те, що специфічна зовнішність королеви може свідчити про африканське походження, дослідники заговорили у ХХ столітті. Першим таку думку у своїй книжці Sex and Race, Volume 1 у 1940 році виклав історик Джоел Роджерс. Він зазначив, що описи сучасників та портрети королеви — особливо картини Алана Ремзі — доводять, що Шарлотта мала «чіткі ознаки негроїдної раси».

У 1999 році цю гіпотезу розвинув історик Маріо де Вальдес і Коком. Він зазначив, що королева мала «африканську зовнішність, яку неможливо було ні з чим сплутати». На його думку, тогочасні художники часто применшували, пом’якшували або повністю прибирали небажані риси моделей, проте Алан Ремзі, який відповідав за більшість королівських портретів, активно виступав проти рабства і не став би цього робити.

Картина, що зображує королеву Шарлотту, Георга ІІІ та шістьох їхніх старших дітей. Йоганн Цоффані, 1770 рік. 

Wikipedia

Намагаючись знайти цьому пояснення, Маріо де Вальдес простежив шість гілок роду Шарлотти. Він з’ясував, що англійська королева була нащадком португальської аристократки Маргарити де Кастро і Суоза, яка жила у XV столітті. Та, своєю чергою, нібито походила від португальського короля Алонсу ІІІ та темношкірої мавританки Мадрагани.

У XIII столітті Алонсу ІІІ переміг маврів і захопив невелике містечко Фару, після чого донька губернатора — Мадрагана — стала його коханкою. У них народилося троє дітей. Пізніше один з синів Алонсу ІІІ одружився з представницею знатного роду Суоза, який також мав темношкірих предків. Тобто Шарлотта могла мати африканську кров відразу від двох сімей.

Портрет королеви Шарлотти. Алан Ремзі, 1761 рік.

Wikipedia

Проте усе це — не більше ніж гіпотеза. Зробити ДНК-аналіз неможливо, тому усе, що залишилося історикам — записи та портрети. Якщо теорія Маріо де Вальдеса правдива, це означає, що усі сучасні представники династії Віндзорів — включно з королевою Єлизаветою ІІ, її дітьми та онуками — напряму мають африканське походження. Хоча, як зазначає знавець історії британської королівської родини Х’юго Вікерс, навіть якщо це правда, «на цьому етапі кров настільки розбавлена, що це не має жодного значення».

Проте шоуранер серіалу «Бріджертони» Кріс ван Дусен каже, що історія Шарлотти — чи принаймні ця її версія — справила на нього сильне враження. Вона змусила замислитися над тим, яким би міг бути світ, якби темношкіра королева справді існувала: «Що вона могла зробити? Чи могла б така королева піднести інших темношкірих людей у ​​суспільстві й надати їм титули, землі та герцогства?»