Шортліст в номінації «Література»
Олена Герасимʼюк — книга віршів «Тюремна пісня»
Оксана Луцишина — роман «Іван і Феба»
Василь Махно — роман «Вічний календар»
Володимир Рафєєнко — роман «Мондеґрін (пісні про смерть і любов)»
Шортліст в номінації «Публіцистика, журналістика»
Станіслав Асєєв — книга есеїв «В ізоляції»
Олена Білозерська-Воронова (Білозерська) — книга «Щоденник нелегального солдата»
Вахтанг Кіпіані — книга «Справа Василя Стуса»
Шортліст в номінації «Музичне мистецтво»
Олександра Андрусик (директор агентства), Євген Шімальській (співзасновник агентства), Катерина Сула (виконавча продюсерка) — Музичне агентство «Вухо» — цикл «Архітектура голосу»
Олександр Козаренко (піаніст) — цикл концертів «Фортепіанна музика Миколи Лисенка у виконанні Олександра Козаренка», «Фортепіанна музика Анатолія Кос-Анатольського у виконанні Олександра Козаренка», «Фортепіанна музика Бориса Лятошинського у виконанні Олександра Козаренка»
Шортліст в номінації «Візуальне мистецтво»
Матвій Вайсберг (художник), Олена Живкова (куратор, заступник з наукової роботи) — виставка «Матвій Вайсберг у музеї Ханенків»
Борис Михайлов (художник) — відеопроєкція і фотоінсталяції «Випробування смертю»
Василь Семенюк (художник) — графічне оформлення книги «Кобзар», цикл живописно-графічних творів «Мій Шевченко»
Анатолій Федірко (художник) — артпроєкт «Арт фабрика ім.prof.К.Малевіча»
Шортліст в номінації «Кіномистецтво»
Валентин Васянович (автор сценарію, режисер-постановник, оператор-постановник), Владлен Одуденко (художник-постановник) — фільм «Атлантида»
Наталія Ворожбит (режисер, автор сценарію) — фільм «Погані дороги»
Шортліст в номінації «Театральне мистецтво»
Андрій Білоус (режисер, автор інсценізації (лібрето), перекладач), Ніна Колесникова (хореограф-постановник), Усеін Бекіров (композитор), Борис Орлов (художник-постановник, виконавець головної ролі) — вистава «Шинель» за повістю Миколи Гоголя Київського національного академічного Молодого театру
Василь Вовкун (режисер), Іван Небесний (композитор), Ганна Іпатьєва (художниця з костюмів) — опера «Лис Микита» Івана Небесного Львівського національного академічного театру опери та балету імені Соломії Крушельницької
Євген Лавренчук (режисер) — опера LaTraviata Одеського національного академічного театру опери та балету
Сергій Маслобойщиков (автор інсценізації, режисер-постановник, художник-сценограф), Наталія Рудюк (художник з костюмів), Олександр Бегма (композитор) — вистава Verba за мотивами драми-феєрії Лесі Українки «Лісова пісня» Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка
Процедура відбору
Шевченківську премію вручають від імені президента України, але сам він переможців не вибирає. Президент призначає главу і стверджує членів Комітету журі. Комітет залучає до роботи експертів і культурні інституції, усі вони можуть подати на конкурс одну роботу в одній номінації. Подавати на конкурс себе або своїх родичів експерти не можуть. Сам відбір відбувається в три етапи — довгий список із десятків номінантів, шортліст і переможці. Лауреати отримують по 200 тисяч гривень.
Hennadii Minchenko/ Ukrinform / Barcroft Media / Getty Images
Хто у шортлісті цього року?
У номінації «Журналістика, публіцистика» три відомі прізвища. Станіслав Асєєв і його збірка есеїв «В ізоляції», видана у 2018 році. Сам Асєєв у той час ще перебував у полоні в «ДНР», його обміняли тільки в грудні 2019 року. «В ізоляції» — це опис життя на окупованому Донбасі, де журналіст продовжував працювати під псевдонімом до того, як потрапив у полон.
Вахтанг Кіпіані та його книга «Справа Василя Стуса». Було б дивно не побачити серед номінантів цю книгу — вона справді була одним з найгучніших літературних релізів року. Завдяки позову Віктора Медведчука і рішенню суду, який постановив прибрати з книги окремі фрази, про «СправуВасиля Стуса» дізналися всі. Ми писали про цю ситуацію та публікували спірні уривки. Поки що судова цензура тільки підняла книзі тиражі.
Третій номінант — документальна книга блогерки та журналістки Олени Білозерської «Щоденник нелегального солдата», в якій авторка описує свій досвід участі в російсько-українській війні у 2014—2017 роках.
У номінації «Кіномистецтво» тільки два претенденти — «Атлантида» Василя Васяновича і «Погані дороги» Наталії Ворожбит. Обидва фільми про Донбас і обидва отримували призи у Венеції з різницею в рік.
Серед номінантів на премію з літератури виділяється «Мондеґрін (пісні про смерть і любов)». Володимир Рафєєнко до 2014 року жив і працював у Донецьку і ще недавно писав тільки російською мовою. «Мондеґрін» — його перший роман українською, і в ньому йдетьсяя саме про мовні питання, переселенців і метаморфози людей, чиє життя різко і раптово змінилося. Критики хвалять роман, а Рафєєнко можна назвати головним претендентом на премію.
Не обійшлося без скандалів
Перший скандал навколо Шевченківської премії почався ще в листопаді, коли в лонгліст потрапив роман «Цуцик» Віталія Запеки. Автор три роки воював на Донбасі та розповів свою воєнну історію очима пса Тоші, який народився на фронті та намагається осмислити те, що відбувається у світі людей. Сам Запека називає свій роман антивоєнним.
Тринадцятого листопада зʼявилося звернення до президента, підписане патріархом УПЦ Київського патріархату Філаретом, вдовою письменника Олеся Гончара Валентиною, колишнім мером Києва Олександром Омельченком та іншими політичними та культурними діячами. Вони вимагали включити в лонгліст Шевченківської премії роман Олександра Михайлюти «Падіння хвʼюрера», а «Цуцика» зі списку прибрати, тому що війна очима собаки — це «приниження живих і полеглих героїв».
На конкурс це ніяк не вплинуло: «Цуцик» не пройшов до другого туру, але й «Падіння хвʼюрера» там не зʼявилося.
Другий скандал стався в номінації «Театральне мистецтво». Колектив театру «Золоті ворота» заявив, що пʼєсу «Слава героям» режисера Стаса Жиркова не допустили до другого туру премії нібито через неправильно оформлені документи та порушення термінів подачі. У театрі стверджують, що, по-перше, документи були оформлені без порушень, а по-друге, незрозуміло, як у такому випадку пʼєсу допустили в перший тур. Комітет журі ніяк не прояснив цю ситуацію, і в третій тур пʼєса не потрапила.
Члени комітету премії з 2019 року
- Юрій Макаров — журналіст, телеведучий, письменник, голова Комітету
- Тамара Гундорова — літературознавець, член-кореспондент НАНУ, заступник голови Комітету
- Дмитро Богомазов — головний режисер Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка
- Володимир Войтенко — кінознавець
- Майя Гарбузюк — театрознавець
- Ростислав Держипільський — директор і художній керівник Івано-Франківського національного академічного драматичного театру імені Івана Франка
- Римма Зюбіна — актриса театру і кіно
- Тетяна Кочубінська — мистецтвознавець, куратор
- Алла Мазур — телеведуча, журналіст
- Любов Морозова — музикознавець, художній керівник Державного академічного естрадно-симфонічного оркестру України
- Ігор Панасов — музичний критик, журналіст
- Віктор Плоскіна — головний диригент Київського муніципального академічного театру опери і балету для дітей та юнацтва
- Влада Ралко — художниця
- Михайло Рашковецький — мистецтвознавець, арткритик, куратор
- Юлія Сінькевич — генеральний продюсер Одеського міжнародного кінофестивалю
- Ірина Славінська — літературознавець, перекладач
- Остап Сливинський — поет, літературознавець, перекладач
- Євген Стасіневич — літературний критик, літературознавець