У жовтні американський професор медицини Ендрю Бадсон опублікував статтю про порушення когнітивної функції мозку внаслідок COVID-19. У ній він посилається на китайське дослідження за участю тридцяти осіб, які одужали після коронавірусу. Вони всі страждали через проблеми з концентрацією і сплутану свідомість: їм важко було запамʼятати схему прийому ліків, рахувати, вчитуватися в тексти та навіть осмислено розмовляти.
У більшості хворих «туман у голові» зʼявляється в кінці другого тижня після появи перших симптомів. Термін відновлення різний: у одних пацієнтів сплутаність свідомості проходить за тиждень, а в інших розвиваються ускладнення (про них ми розповімо нижче). Бадсон пише, що людям, які працюють у медицині, юриспруденції, фінансах і політиці, може знадобитися нейропсихологічне тестування навіть після того, як вони одужали від ковіду. Таке тестування визначає, чи відновилися їхні когнітивні функції та чи можуть вони знову виконувати свою роботу.
Як коронавірус потрапляє в мозок?
Поки невідомо. Згідно з однією з версій, вірус здатний проникати безпосередньо в головний мозок через носоглотку. Це може спровокувати цілу низку ускладнень, порушивши нормальну роботу практично будь-якого органу.
Версію про те, що коронавірус потрапляє в мозок з носоглотки, підтверджує невелике німецьке дослідження. Учені вивчили тіла 33 померлих від коронавірусу. Згідно з опублікованими даними, понад половину пацієнтів мали сліди вірусу в носі та в мозку.
Це не унікальна властивість нового коронавірусу. Порушення в роботі мозку можуть викликати і деякі інші віруси, наприклад грип і кір, хоч і досить рідко.
Що відбувається з мозком, коли туди потрапляє коронавірус?
Оскільки коронавірус потрапляє у тканини мозку, у них виникають вогнища запалення і порушується цілісність мієлінової оболонки нервових волокон. Це схоже на пошкодження ізоляції дроту — нерви передають імпульси неправильно, і мозок — система, яка отримувала сигнал через такі «дроти» — перестає повноцінно працювати.
Коронавірус також може вражати інші системи організму, що безпосередньо впливають на мозок. Наприклад, через вірус згортання крові погіршується, що призводить до появи мікротромбів, які збільшують ймовірність інсульту навіть у молодих і здорових людей. Ще коронавірус може запустити цитокіновий шторм — коли імунна система атакує і знищує здорові клітини мозку замість патогену.
До того ж у людей, які переносять коронавірус у важкій формі, мозок страждає від нестачі кисню. Фінські вчені провели дослідження, в якому вивчили мозок чотирьох пацієнтів, які померли від ковіду. У всіх мозок був пошкоджений внаслідок нестачі кисню, хоча за життя вони не отримували ніяких травм. Інше дослідження за участі 821 пацієнта з палати інтенсивної терапії показало, що у 40 відсотків хворих когнітивні порушення через брак кисню можна порівняти з черепно-мозковою травмою середньої тяжкості, а у 26 відсотків — із хворобою Альцгеймера в легкій формі.
Чи можуть бути довгострокові наслідки?
Так. Ендрю Бадсон зазначає, що серед довгострокових наслідків ковіду — підвищена тривожність, депресія і посттравматичний стресовий розлад.
Якщо людина генетично схильна до хвороби Альцгеймера, то захворювання може виникнути швидше. Процеси, які могли тривати роками, розвиваються за кілька місяців. Чи впливає вірус на розвиток хвороби Альцгеймера у тих, хто генетично до цього не схильний, поки незрозуміло.
А які найважчі наслідки коронавірусу для мозку?
Серед ускладнень — кілька випадків енцефаліту, а також синдрому Гієна-Барре. Британські лікарі також дійшли висновку, що новий коронавірус може призвести до серйозних ушкоджень мозку і центральної нервової системи та стати причиною психозу або паралічу.
Група канадських лікарів зʼясувала, що ризик інсульту у молодих людей, які перехворіли на ковід, у сім разів вищий, ніж у тих, хто перехворів на звичайний грип. Дуже високий ризик інсульту через коронавірус також у людей похилого віку, особливо після 70 років.
Іноді у пацієнтів спостерігали набряк мозку або галюцинації. Наприклад, у 47-річної жінки після тижня кашлю і високої температури почала боліти голова й оніміла права рука. Її госпіталізували, пацієнтка стала сонною і ні на що не реагувала. Жінку негайно прооперували і видалили частину черепа, щоб знизити тиск на мозок через набряк. Інша пацієнтка теж потрапила в лікарню з COVID-19. Її виписали, але жінка почала поводитися дивно — вона кілька разів одягала і знімала пальто, а згодом у неї почалися галюцинації. Лікарі прописали їй антипсихотичні медикаменти. Але такі випадки настільки рідкісні, що говорити про закономірності чи тенденції поки не можна.