МОЗ щодня публікує статистику з ковіду в Україні. Що ці дані означають насправді? Пояснюємо на графіках (спойлер: найголовнішу цифру ніде не публікують)

Які дані є у щоденній статистиці від МОЗ?

Щоранку міністр Максим Степанов оголошує актуальні цифри на брифінгу. Ось що вони означають:

• нові хворі — ця цифра означає кількість людей, які за останню добу отримали позитивний результат ПЛР-тесту.
• ті, хто одужав — ця цифра дуже неконкретна. До цієї категорії потрапляють лише ті, хто раніше мав позитивний результат ПЛР-тесту, не помер, виписався з лікарні або закрив свій лікарняний. Дані про одужання повинен передати в лабораторний центр сімейний лікар хворого, інакше одужання не зафіксують, пояснили «Бабелю» у пресслужбі МОЗ.
• госпіталізовані
• померлі
• проведені тестування (ПЛР та ІФА) — цифра означає, що протягом попередньої доби МОЗ отримав результат певної кількості тестів.
• кількість активних хворих — цифра відображає всіх людей, які хворіють на ковід станом на попередню добу (для цього від загальної кількості хворих за весь час віднімають усіх померлих і всіх, хто одужав).
• сумарні цифри за весь період пандемії в Україні.

Зручніше дивитися інформацію на сайті Ради національної безпеки й оборони. Тут є інтерактивні карти щодо ситуації у світі та в Україні, можна бачити графіки та відстежувати тенденції. Версію для мобільного телефону можна знайти на сайті НСЗУ.

Як МОЗ рахує ці цифри? Чи враховують усі тести — і з державних, і з приватних лабораторій?

Статистика ґрунтується лише на ПЛР-тестах, які роблять у державних і приватних лабораторіях.

Кого вважають тими, хто одужав?

За старим протоколом, МОЗ вимагав повторний ПЛР-тест — якщо він давав негативний результат, людина вважалася такою, що одужала. Але цього більше не потрібно. За новим протоколом, хворі потрапляють до цієї категорії після того, як їх виписують із лікарні (якщо вони там лежали), або коли сімейні лікарі закривають їхні лікарняні та передають дані до лабораторних центрів, пояснили у пресслужбі МОЗ. Якщо ж МОЗ не отримує даних від лікарів, людина до статистики не потрапляє.

А якщо я здав тест на антитіла і виявив, що перехворів у минулому? Мене зарахують до тих, хто одужав?

Ні, тести на антитіла не враховуються в жодному випадку. У МОЗ пояснили, що вони не є підставою для визначення діагнозу.

У МОЗ кажуть, що ситуація покращується, бо в Україні фіксують менше нових випадків. Але хіба це не тому, що роблять менше тестів?

Так, чим менше тестів — тим менше виявлених хворих. Статистика показує, що про найменшу кількість нових хворих повідомляють із неділі по вівторок, а пік припадає на п’ятницю і суботу. Розриви добре видно на графіку. Це пов’язано з тим, що на вихідних потужності лабораторій дещо менші, ніж у будні. Щоб зрозуміти реальну ситуацію, краще вивчати цифри в динаміці за кілька тижнів.

Як зрозуміти реальну ситуацію?

Кількість нових хворих важлива, але МОЗ може її «регулювати» за рахунок числа проведених тестів. Тому краще дивитися на дві інші цифри: кількість активних хворих і відсоток позитивних результатів серед ПЛР-тестів. Для дослідження ми взяли останні чотири місяці — приблизно із середини серпня до середини грудня 2020 року.

Із серпня активних хворих в Україні стало у понад 9 разів більше — із 40 тисяч до 370 тисяч. Пік припав на 7 грудня, коли МОЗ зафіксував майже 385 тисяч активних хворих. Останні кілька днів цифра трохи пішла на спад, але про позитивну тенденцію говорити ще зарано. Ця цифра відображає загальну ситуацію, а для розрахунку від сумарної кількості позитивних тестів віднімають померлих і тих, хто одужав. На графіку, що відображає активних хворих, не видно особливого взаємозв’язку між кількістю тестів — навіть коли їх робили менше, кількість хворих усе одно зростала.

Ще одна важлива цифра — частка позитивних тестів. Вона показує, як багато хворих серед тих людей, які здали ПЛР-тест. Окремо цю цифру МОЗ не публікує. За підрахунками «Бабеля», у серпні позитивними виявилися приблизно 9—10 відсотків ПЛР-тестів, а у грудні — уже близько 35. Станом на 17 грудня частка позитивних тестів становила 28,9 відсотка.