Артем Марков / «Бабель»
Аби сформувався колективний імунітет, потрібно багато часу
У МОЗ прогнозують, що масова вакцинація може розпочатися вже на початку березня. Як і в більшості країн світу, в Україні вона проходитиме поступово. Спершу вакцинуватимуть групи ризику.
Україна безкоштовно отримає 8 мільйонів доз від об’єднання COVAX. Цього вистачить, щоб вакцинувати 20 відсотків населення. Решту доведеться купувати — українська влада вже веде переговори з Pfizer і Moderna, проте поки ні про що не домовилася.
Це означає, що для досягнення колективного імунітету, який виникає після вакцинації 70 відсотків населення і руйнує ланцюг передачі вірусу, знадобиться щонайменше кілька місяців. Протягом цього часу ризик підхопити недугу буде таким самим високим, як і раніше.
Вакцина захищає від важкого перебігу хвороби, проте не обов’язково від зараження
Препарати, якими вже вакцинують людей у Канаді та США, ефективно запобігають тяжкому перебігу захворювання. Проте доказів, що вони справді зупиняють поширення коронавірусу, поки замало.
Добровольці, які брали участь у клінічних випробуваннях вакцини AstraZeneca, регулярно тестували себе на коронавірус. У компанії кажуть, що щеплення попередило низку випадків інфікування. Pfizer та Moderna лише планують протестувати кров учасників випробувань на наявність антитіл проти коронавірусу.
Дослідники не виключають, що хтось із вакцинованих може інфікуватися новим коронавірусом і стати безсимптомним носієм. Більшість респіраторних інфекцій потрапляють до організму людини через ніс. Там вірус стрімко розмножується і змушує імунну систему виробляти до нього антитіла. Ці антитіла «живуть» на слизових оболонках і при повторному контакті з вірусом починають атакувати патоген.
Натомість вакцини від коронавірусу вводять у м’язи, де вони стимулюють імунну систему виробляти відповідні антитіла. Деякі з цих антитіл осідають на слизовій оболонці носа.
Проте скільки їх утворюється та як швидко вони мобілізуються — невідомо. Якщо кількість антитіл занадто мала, вірус теоретично може вижити на слизових оболонках — у носі, горлі та легенях. Людина не відчуватиме жодних симптомів, проте заражатиме інших.
«Уникнути тяжкого перебігу хвороби — найпростіше, помірного — дещо складніше, покласти край усім випадкам інфікування — найважче», — каже імунолог з Університету Аризони Діпта Бхаттачарʼя.
Вакцини нового покоління будуть ефективніші, але з’являться нескоро
Проблему зможуть вирішити вакцини нового покоління — для слизових оболонок. Зазвичай їх розробляють у вигляді пероральних або назальних крапель та спреїв. Наприклад, вакцина від поліомієліту.
Подібні вакцини зможуть «імунізувати» найвразливіші до коронавірусу ділянки — ніс та решту респіраторного тракту — і стимулювати вироблення антитіл. А ще їх набагато простіше транспортувати, ніж звичайні.
Американська компанія Vaxart вже тестує оральну вакцину від COVІD-19, британські Open Orphan та Codagenix отримали дозвіл почати випробування вакцини-спрею для носа. Проте активно використовувати їх почнуть ще нескоро. Про імунну систему слизових оболонок досі відомо небагато, тому перші вакцини можуть бути недостатньо ефективними й по-різному впливати на різні групи населення. Перевірених технологій створення назальних та пероральних вакцин також не надто багато.
У будь-якому разі, жодна вакцина від коронавірусу не зможе перемогти пандемію моментально. На те, аби щеплення отримала більшість населення, щонайменше підуть місяці. Деякі люди можуть просто відмовитися вакцинуватися.
Навіть якщо все буде добре, експерти не виключають, що новий коронавірус може стати сезонним захворюванням, як-от грип та ГРВІ, і повертатиметься щороку. Тоді щеплення доведеться постійно поновлювати, а маски та інші засоби захисту ще нескоро вийдуть із ужитку.