Які справи обʼєднали?
Дві справи, де позивачем виступає Україна, та одну справу, де позивачем виступають Нідерланди.
Перша — це так звана «велика донбаська справа» — за скаргою уряду України проти Росії через події на Донбасі. Друга стосувалася випадку із сиротами: влітку 2014 року Російська Федерація вивезла три групи дітей-сиріт та дорослих з дитячого будинку на Донбасі в Росію. Третя справа — це скарга уряду Нідерландів, яку він подав у 2020 році: уряд захищає права своїх громадян, що загинули на рейсі МН17, та вимагає від Росії відповісти за цей злочин.
Чому справи вирішили об’єднати?
В усіх трьох справах, перш ніж розглядати їх по суті, суд має відповісти, хто саме несе відповідальність за порушення прав людини на території Донбасу: Україна чи Росія? Ключове питання — хто контролював цю територію в той час? Під час розслідування катастрофи рейсу МН17 уряд Нідерландів зібрав матеріали, які допоможуть на нього відповісти.
Справи об’єднали — це добре чи погано?
Представник уряду Іван Ліщина вважає, що переваг більше: у Нідерландів багато матеріалів, які вони не надали Україні з огляду на таємницю слідства; приєднання другого заявника підсилює наші позиції. Недоліком він називає те, що розгляд справи затягнеться.
Насправді, розгляд затягнеться суттєво. За інформацією «Бабеля», так звана «велика донбаська справа» вже готова до розгляду про прийнятність. У нідерландській справі ще немає відповідей і реакцій держав, які вони мають надати перед розглядом. Держави у таких справах комунікують довго — це може затягнутися на рік або два.
Від рішення ЄСПЛ у справі по Донбасу про юрисдикцію (тобто хто саме несе відповідальність за порушення прав людини — Україна чи Росія), залежить розгляд кількох тисяч індивідуальних скарг від людей, які постраждали на Донбасі.
Коли очікувати на рішення ЄСПЛ?
Це важко оцінити. Якщо суд не обмежить уряди у часі, ті нададуть свої позиції у справі Нідерландів за рік-два. Далі суд має провести слухання, винести рішення про прийнятність, далі отримати позиції сторін, заслухати свідків — і приймати рішення по суті.
Наприклад, справа «Грузія проти Росії» тягнеться вже 12 років. Суд ще навіть не виніс рішення про прийнятність справи, перші публічні слухання відбулися в 2011 році.