Співзасновник компанії BioNTech Угур Шахін і керівниця підрозділу з дослідження та розробки вакцин концерну Pfizer Катрін Янсен.
Сніжана Хромець / Артем Марков / «Бабель»
Співзасновник компанії BioNTech, син іммігрантів Угур Шахін входить до сотні найбагатших жителів Німеччини. Він народився в Туреччині. Коли йому виповнилося чотири роки, родина переїхала в Кельн — його батько влаштувався там на автомобільний завод. Угур Шахін здобув докторський ступінь у Кельнському університеті, працював у клініках Кельну і Хомбурга. Там він познайомився зі своєю майбутньою дружиною — лікарем-імунологом, дочкою таких же турецьких іммігрантів, як і його батьки.
У 2001 році вони вдвох заснували компанію Ganymed Pharmaceuticals. Основним активом компанії були патенти на препарати, які допомагали при лікуванні ракових пухлин. Шахін продовжував викладати, отримав посаду професора онкології в університеті Майнцу й очолив інститут, який займається імунотерапією раку. У 2016-му Шахін із дружиною продали Ganymed Pharmaceuticals за 1,4 мільярда доларів. Заснована у 2008-му BioNTech — це їхня друга компанія.
Шахін прочитав статтю про коронавірус SARS-Cov-2 в журналі Lancet наприкінці січня 2020 року. Саме тоді в Європі зареєстрували перші випадки респіраторної інфекції COVID-19, яку викликає вірус. Щоб винайти вакцину, Шахін зібрав команду із сорока фахівців.
Його команда тестувала вакцини, побудовані на матричній РНК — це молекула, яку клітини організму використовують як матрицю (інструкцію) для синтезу білка. Подібні вакцини раніше ніколи не випробували на людях. Команда BioNTech визначила 20 вакцин-кандидатів і почала лабораторні випробування — інакше кажучи, перевіряла їх на мишах. Для того щоб випередити конкурентів (головним з яких була компанія Moderna), потрібно було проводити також клінічні випробування на великих вибірках пацієнтів — і якнайшвидше. Швидко і масово такі випробування вміють проводити тільки великі фармацевтичні концерни.
Угур Шахін зателефонував Катрін Янсен з концерну Pfizer — уже кілька років вони разом розробляли вакцину від грипу. За день BioNTech і Pfizer домовилися про партнерство.
Катрін Янсен керувала розробкою двох наймасовіших вакцин у світі: від вірусу папіломи людини і від бактерії пневмокока. Вона народилася в «радянській» Східній Німеччині. Сімʼя Катрін втекла до Західної Німеччини в 1961 році, перш ніж звели Берлінську стіну. Катрін Янсен здобула докторський ступінь в університеті Марбурга, працювала в клініках Бостону і Женеви, а в 1992-му влаштувалася в компанію Merck, яка займалася розробкою вакцин.
Перша вакцина, яку вона розробила, допомагала проти вірусу папіломи. Вірус викликав у жінок рак шийки матки, щороку вражав 600 тисяч осіб у всьому світі та вбивав половину з них. Янсен подолала опір усередині компанії та до 2002 року опублікувала дослідження нової вакцини. Через чотири роки вакцину випустили на ринок.
У 2007 році Янсен прийшла працювати у велику фармацевтичну компанію Wyeth. На той час Wyeth вже сім років випускала Prevnar 7 — украй ефективну вакцину, яка рятувала дітей від менінгіту і пневмонії, викликаних пневмококовою інфекцією. Вакцина захищала тільки від семи штамів бактерії пневмокока, і Янсен доручили розробити Prevnar 13 — від тринадцяти штамів. Проблема полягала в тому, що з кожним новим штамом вакцина («суп» з білків і амінокислот) ставала дедалі нестабільнішою, а методики аналізу крові пацієнтів — складнішими.
Янсен впоралася із завданням. Prevnar 13 сертифікували в 2010-му, а за рік до цього компанію Wyeth купив концерн Pfizer — за 69 мільярдів доларів. Одна тільки вакцина Prevnar 13 приносить концерну 5,8 мільярда доларів виручки на рік. Це найбільш продавана вакцина у світі.
За результатами лабораторних випробувань команда BioNTech визначила двох кращих «кандидатів». В одному випадку команда Шахіна взяла мРНК, що кодує основу «шипів» коронавірусу, в іншому — їхні «вістря». На їхній основі вони створили дві вакцини: BNT162b1 і BNT162b2. Обидві давали добру імунну відповідь: коли мРНК потрапляла у клітини та продукувала «шипи» і «вістря», організм починав виробляти антитіла до них.
Друга вакцина мала менше побічних ефектів. Її Pfizer й обрав, щоб проводити випробування на добровольцях — у США, Аргентині, Бразилії та Німеччині. Концерн навіть вдався до нестандартного кроку: він оприлюднив методику (протоколи) досліджень вакцини, яку зазвичай тримають у таємниці. У червні 2020 року уряд Дональда Трампа зобовʼязався придбати у Pfizer 100 мільйонів доз, якщо вакцина пройде клінічні випробування.
У вересні 2020 року в дослідженнях брали участь вже 44 тисячі добровольців. Їх розбили на дві групи: одна отримувала вакцину, інша — плацебо. Далі дослідники чекали, коли частина добровольців захворіють на коронавірус. Порівнюючи кількість захворілих у двох групах, вони могли зрозуміти, чи допомагає вакцина (у порівнянні з плацебо).
У понеділок, 9 листопада, Pfizer і BioNTech оприлюднили перші, проміжні результати: вони перевершили очікування. Згідно з ними, з кожних десяти людей, які зроблять щеплення, вакцина надійно захистить девʼятьох.
Добровольці очікують ін'єкцію експериментальної вакцини Pfizer. Лабораторія Research Centers of America у Флориді. 9 вересня 2020 року.
Bloomberg / Contributor