Два роки тому вбили херсонську активістку Катерину Гандзюк. Головний підозрюваний під арештом, виконавці отримали терміни, але питання залишилися. Що зараз відбувається в цій справі?

Катерина Гандзюк померла 4 листопада 2018 року — через опіки від сірчаної кислоти. За три місяці до того, 31 липня 2018 року, на активістку напали, коли вона вранці виходила з підʼїзду свого будинку в Херсоні. Нападник вилив на неї літр сірчаної кислоти. Гандзюк отримала хімічні опіки 30 відсотків тіла, перенесла кілька операцій і померла в лікарні.

Катерина була радницею мера Херсона Володимира Миколаєнка, активісткою і волонтеркою. Багато знайомих відзначали її жорсткий і безкомпромісний характер. Дівчина активно критикувала місцеву владу і правоохоронні органи — зокрема, за пасивне розслідування нападів на активістів, боролася з проросійськими рухами в Херсоні.

Гандзюк боролася з підпалами і вирубкою лісів і звинувачувала голову Херсонської облдержадміністрації в тому, що він наймає «тітушок» проти активістів у регіоні. Катерина також неодноразово допомагала бійцям АТО. За іронією долі, дівчина допомагала батальйону, бійці якого пізніше на неї напали, а одному з них навіть збирала гроші на протез.

Пʼятеро виконавців убивства отримали терміни ще у червні 2019 року. Пізніше підозри оголосили ще трьом особам: голові Херсонської облради Владиславу Мангеру, помічнику депутата від БПП Миколи Паламарчука Ігорю Павловському і Олексію Левіну. Основним організатором вбивства вважають Мангера. Левін, за версією слідства, був організатором злочину, а Павловський — посередником між замовниками та виконавцями. Слідство вважає, що він передавав гроші координатору злочину Сергію Торбіну.

У квітні розслідування справи Гандзюк завершили. Це обурило активістів ініціативи «Хто замовив Катю Гандзюк?» і батька загиблої дівчини Віктора Гандюзка. Вони вважали, що Офіс генпрокурора домовився з підозрюваним і «зливає» справу. В Офісі генпрокурора сказали, що для обвинувального акта вже достатньо доказів. Пізніше розслідування усе ж продовжили до 29 липня.

Владислав Мангер, якого прокуратура вважає головним замовником нападу, зараз перебуває в СІЗО. Обвинувачення просить для нього і для Левіна по 12 років вʼязниці. Прокурори почали клопотати про зміну запобіжного заходу в червні — у справі зʼявилися свідчення свідків, які заявляли, що Мангер погрожував їм і членам їхніх сімей. Сам Мангер каже, що на свідків не тиснув. Заяви прокурорів він назвав «фальсифікованими» і пригрозив їм кримінальною відповідальністю.

12 червня 2020 року Печерський районний суд Києва дозволив примусовий привід підозрюваного в суд. На засіданні Мангеру мали обрати запобіжний захід. Однак той не приїхав — за його словами, через проблеми з серцем. Лікарі повідомляли, що підозрюваний у реанімації. Проте суд дозволив його заарештувати без права внесення застави. Термін арешту кілька разів подовжували — Мангер і Левін залишаються під вартою до 13 грудня. Мангер подавав скаргу з проханням змінити запобіжний захід і перенести слухання справи у Херсон, але в обох випадках суд відмовив.

Колишній помічник Мангера і ймовірний організатор убивства Гандзюк Олексій Левін (Москаленко) тривалий час переховувався від слідства. 19 серпня 2018 року — через кілька тижнів після нападу на Гандзюк — він утік з країни. У грудні СБУ оголосила Левіна в розшук. З самого початку правоохоронці говорили про те, що саме Левін є ключовою фігурою, яка повʼязує між собою виконавців і замовників злочину.

«Він організував злочин, він підбирав Торбіна, надавав іншу інформацію — про місцеперебування Гандзюк і так далі», — зазначав начальник слідчого управління СБУ Богдан Тиводар.

У лютому 2019 року стало відомо, що Левін перебуває в Домініканській республіці. У травні Шевченківський районний суд Києва його заочно заарештував — це дозволило оголосити його в міжнародний розшук.

У серпні 2019 року адвокат Мангера повідомив, що Левіна затримали в одній з країн ЄС, однак невдовзі після цього відпустили — нібито через те, що СБУ не подала запит на екстрадицію. Зрештою його впіймали за допомогою Інтерполу. 24 січня 2020 року Левіна знайшли в Болгарії. Місцеві правоохоронці кажуть, що його вдалося ідентифікувати за відбитками пальців — він змінив зовнішність. 16 березня фігуранта у справі Гандзюк екстрадували в Україну, а вже наступного дня взяли під варту.

Під час досудового розслідування Левін відмовлявся співпрацювати зі слідством. Зараз він перебуває у СІЗО. Прокуратура вважає Левіна одним з організаторів убивства і, подібно до Мангера, просить засудити його до 12 років позбавлення волі. Сам Левін своєї провини не визнає. Однак нещодавно проти нього і Мангера зʼявилися нові свідчення — їх дали колишній член «Правого сектора» Павло Пилипенко та херсонський бізнесмен Сергій Брага.

Колишнього помічника депутата від БПП Миколи Паламарчука — Ігоря Павловського заарештували ще 12 листопада 2018 року. Спочатку його теж вважали організатором нападу на Гандзюк, але пізніше звинуватили у приховуванні злочину.

У травні 2019 року Павловського відпустили під домашній арешт, нібито через погане самопочуття, а невдовзі скасували і його. Наприкінці липня 2019 року справу Павловського передали до суду. Через місяць у ГПУ повідомили, що він уклав угоду зі слідством, проте офіційно її затвердили тільки на початку жовтня цього року — до цього Павловський наполягав, що погодився на неї під тиском.

Минулого місяця Павловський визнав провину в приховуванні злочину і погодився дати свідчення у справі в обмін на більш мʼяке покарання. На засіданні першого жовтня він уперше виступив проти Владислава Мангера і Олексія Левіна, звинувативши їх у смерті Гандзюк. Павловський розповів, що коли спілкувався з Левіним, неодноразово чув, що напад на Гандзюк замовив якийсь «Миколайович». Пізніше він дізнався, що «Миколайович» — це Мангер.

15 жовтня Приморський суд Одеси засудив Павловського до двох років позбавлення волі умовно з одним роком випробувального терміну. Формально, якщо за цей рік Павловський не вчинить жодного кримінального злочину, він буде вільним. Батько Катерини Гандзюк говорив, що прокуратура йому про угоду з Павловським не повідомила.

Зараз Павловський все одно перебуває в СІЗО — тепер правоохоронці підозрюють, що він є керівником банди, яка організовувала підпали і залякувала жителів Херсонської області.

У травні 2020 року президент України Володимир Зеленський повідомив, що виконавці злочину вже за ґратами, а замовники (саме так, у множині) — незабаром будуть покарані. Про те, що замовників може бути кілька, також говорив у 2019 році начальник Головного слідчого управління СБУ Богдан Тиводар. Віктор Гандзюк називав імена керівників Херсонської ОДА Андрія Гордєєва і Євгена Рищука. У січні у обох провели обшуки. Рищука також допитали на поліграфі. Офіційно підозри їм не вручали — ніяких доказів причетності Гордєєва та Рищука до справи слідство не має. Нещодавно Євгена Рищука обрали головою Олешківської ОТГ. Через два роки після вбивства офіційне розслідування стверджує, що замовник був один — Владислав Мангер. Однак багато активістів ставляться до цього скептично.