20 років тому люди вперше оселилися на МКС. Відтоді там побували 240 астронавтів, провели тисячі наукових досліджень, а тепер збираються знімати фільми. Згадуємо історію МКС в архівних фото

Двадцять років тому на МКС висадилася перша експедиція — екіпаж готував станцію до наступних місій

МКС — один з найскладніших і найдорожчих об’єктів, який коли-небудь створювало людство. Станція коштувала 150 мільярдів доларів. Над тим, щоб розробити, зібрати та запустити її космос, працювали понад 100 тисяч людей з різних країн світу. На втілення проєкту в життя пішли десятиліття.

Уперше про спорудження орбітальної космічної станції замислилися у 1980-х. На той час обидві наддержави — СРСР і США — відправили людей у космос, а екіпаж «Аполлона-11» побував на Місяці та встановив там американський прапор.

Науково-дослідна станція на орбіті мала стати наступним кроком космічних досліджень. Тому вже у 1976 році в СРСР почали працювати над проєктом станції «Мир». У 1984 році, після успішних запусків перших шатлів, про спорудження орбітальної станції повідомив американський президент Рональд Рейган.

Станцію, що отримала назву Freedom, спільно розробляли американські, європейські, японські та канадські фахівці. Перший дизайн з’явився ще у 1984 році, проте виявився занадто дорогим. Щоб зменшити витрати, його кілька разів переробляли, але на початку 90-х стало зрозуміло, що реалізувати Freedom навряд чи вдасться. До спорудження станції запросили Росію, яка на той час уже запустила в космос «Мир». Сам проєкт модифікували — він офіційно став називатися «Міжнародна космічна станція».

Перші елементи станції почали відправляти на орбіту в 1998 році. У листопаді Росія доправила в космос модуль «Заря». А у грудні космічний шатл Endeavour доправив на орбіту американський «Юніті» і за допомогою роботизованої «руки» зʼєднав його з модулем «Заря». Це стало першим кроком у збірці МКС, яка тривала понад 13 років.

До кінця 2000 року МКС була готова прийняти перших мешканців. Тридцять першого жовтня троє астронавтів — Вільям Шепард, Сергій Крикальов і Юрій Гідзенко — вирушили до МКС на борту космічного корабля «Союз». Вони пристикувалися до станції 2 листопада.

На той час вона була доволі маленькою і складалася всього з трьох модулів: «Юніті», «Заря» та «Звезда». На борту майже нічого не працювало. Пробравшись через люк, астронавти перш за все увімкнули світло і налаштували системи зв’язку, які дозволили їм розмовляти з командуванням. Як згодом пригадував Юрій Гідзенко: «Ми увімкнули світло. У нас було трохи гарячої води. Ми активували туалет. І, памʼятаю, Шеп сказав: “Тепер тут можна жити. У нас є світло, гаряча вода і туалет”».

Перша експедиція провела на МКС чотири місяці. Її головним завданням було підготувати станцію до наступних місій — астронавти активували системи на борту, розпаковували обладнання, а також зустрічали кораблі, які доставляли на МКС нові елементи.

На борту станції жили понад 240 астронавтів. Вони підтримували роботу МКС і проводили різноманітні наукові дослідження

За останні 20 років станція розрослася — тепер вона складається з 15 модулів і більша за футбольне поле. Вісім модулів МКС — американські, п’ять — російські. Два дослідницькі модулі — «Коламбус» і «Кібо» — належать Європейському космічному агентству й Агентству аерокосмічних досліджень Японії.

Від моменту спорудження на МКС змінилося 64 експедиції. На станції мешкали понад 240 астронавтів. Вони підтримували роботу станції та проводили різноманітні наукові дослідження.

МКС рухається навколо Землі зі швидкістю 27 тисяч кілометрів на годину, що створює усередині станції відчуття невагомості. Це суттєво ускладнює життя астронавтів — на станції складно прийняти душ, помити голову і навіть сходити до туалету, а щоб залишатися у формі, потрібно інтенсивно займатися спортом. Однак таке середовище якнайкраще підходить для наукових досліджень.

За останні 20 років мешканці МКС провели майже три тисячі експериментів. Досліджували вплив мікрогравітації на фізичні, хімічні та біологічні процеси; вивчали протеїни, які виробляються при хворобі Паркінсона, тестували ліки проти раку, секвенували ДНК і навіть отримали докази існування темної матерії.

Одним з найважливіших став «експеримент близнюків», що дав змогу з’ясувати, як тривале перебування в космосі впливає на організм людини. Учені дослідили відмінності в ДНК двох ідентичних близнюків — астронавтів Скотта і Марка Келлі. Скотт понад рік провів на МКС, тоді як його брат був на Землі.

З’ясувалося, що тривале перебування в космосі може призвести до багатьох генетичних змін. Зокрема, у ділянках, розташованих на кінці хромосом, — зазвичай такі зміни свідчать про старіння або серцеві захворювання.

Жити на МКС небезпечно, проте на станції не сталося жодної великої аварії. Зараз головною загрозою станції є космічне сміття

За час існування МКС на станції сталася ціла низка «мікроаварій». У жовтні 2007 року, під час шістнадцятої експедиції екіпаж МКС і астронавти космічного шатла Discovery перевстановлювали два масиви сонячних батарей, які забезпечують станцію електроенергією, і виявили в одному 76-сантиметрову дірку. Їм довелося ремонтувати пошкодження самостійно.

Американці Скотт Паразінські та Дуглас Вілок вийшли у відкритий космос і залатали її за допомогою роботизованої «руки» космічного шатла. До них такого ще ніхто не робив, і астронавтів могло будь-якої миті вдарити струмом, проте операція завершилася успішно.

Космічний шатл Atlantis, зістикований з Міжнародною космічною станцією. 12 вересня 2006 року.

NASA / Getty Images

Астронавтка і член екіпажу космічного шатла Atlantis Гайдемарі Стефанишин-Пайпер допомагає екіпажу МКС розбудовувати станцію. 12 вересня 2006 року.

Кілька разів на станції виходила з ладу система охолодження — у 2010 році зламалися одразу два її елементи. Астронавти замінили потрібні деталі, однак у 2013 році все повторилося. Дослідникам довелося вимкнути японський модуль «Кібо», європейський «Коламбус» і американський «Гармонія» і знову усе ремонтувати.

Останнім часом на МКС дедалі частіше трапляються витоки повітря. Найновіший виявили ще минулого вересня, проте цьогоріч швидкість падіння тиску зросла вп’ятеро. У серпні — вересні 2020 року екіпаж двічі закривав люки в модулях станції, щоб перевірити їхню герметичність. Зрештою астронавти з’ясували, що витік стався в російському модулі «Звезда», де розташована наукова апаратура. Чотирнадцятого жовтня на Міжнародну космічну станцію прибув новий екіпаж — він доставив нове обладнання, яке дозволить знайти точне місце витоку, і герметичний матеріал, щоб його усунути.

Головною загрозою МКС зараз є космічне сміття. Цього року орбітальній лабораторії довелося ухилятися від нього вже тричі, востаннє — 23 вересня 2020 року.

Міжнародна космічна станція проіснує щонайменше до 2024 року. Що буде з нею далі — поки невідомо

Зараз МКС переживає епоху свого розквіту. Протягом кількох останніх років NASA намагається запустити комерційне використання станції. Нещодавно SpaceX Ілона Маска першою з приватних компаній доправила на МКС астронавтів.

Це означає, що тепер NASA зможе припинити користуватися російським «Союзом» і відправляти в космос більше американців, а також відкриває нові можливості для космічного туризму. Найближчим часом на орбіту зможуть потрапити не лише пілоти-випробувачі, але й приватні особи: науковці, інженери та навіть кінозірки.

NASA / Getty Images

Запуск ракети «Союз MS-13», що доправила на орбіту членів 60 експедиції на МКС. 20 липня 2019 року.

NASA / Getty Images

SpaceX вже погодилася доставити на станцію трьох космонавтів компанії Axiom Space, яка розробляє новий комерційний модуль для МКС. Потрапити в космос хоче й Том Круз — він планує зняти на борту МКС новий бойовик.

Попри такі великі плани, наразі складно сказати, як довго існуватиме МКС. Спочатку планувалося, що вона пропрацює до 2010 року. Згодом термін експлуатації продовжили до 2024-го. Найстаріше програмне забезпечення має працювати до 2028 року — саме його називають орієнтовною датою декомісії станції. Проте більшість компонентів МКС ще досить нові, тож термін експлуатації можуть знову продовжити.

Що буде, коли від МКС зрештою відмовляться, поки невідомо. Можливо, її розберуть, а запчастини використають для спорудження нової космічної станції або продадуть приватним компаніям. Утім, найімовірніше, МКС повторить долю свого попередника — російської космічної станції «Мир», яку затопили у віддаленій частині Тихого океану.