У Британії планують заражати коронавірусом добровольців, щоб прискорити пошуки вакцини. Так уже перемагали епідемії. Але зараз це може бути неефективно і навіть небезпечно — ось аргументи за і проти

Автор:
Сергій Пивоваров
Редактор:
Євген Спірін
Дата:

Артем Марков / «Бабель»

Двадцятого жовтня дослідники Імперського коледжу Лондону оголосили, що на початку наступного року планують спробувати новий метод пошуку ефективної вакцини від коронавірусу. Для цього вперше у світі добровольців пропонують навмисно заражати вірусом. Прихильники такого підходу вважають, що це допоможе винайти ефективну вакцину набагато швидше — так створювали вакцини від віспи, черевного тифу, холери, малярії та грипу H1N1. Противники попереджають, що вченим бракує достатньої інформації про новий коронавірус, тому вони не мають морального права піддавати людей такому ризику. Однак вже тисячі добровольців погодилися взяти участь у цьому дослідженні. Поки в науковій спільноті тривають суперечки, «Бабель» розповідає, у чому суть цього методу, як будуть відбирати добровольців, і наводить аргументи прихильників і противників таких випробувань.

Це справді допоможе швидше винайти ефективну вакцину проти коронавірусу?

Найсильніший аргумент на користь такого методу досліджень повʼязаний із часом. У стандартних клінічних дослідженнях вчені змушені чекати, щоб люди заразилися самі. До того ж доводиться враховувати низку факторів: різні стадії хвороби у різних піддослідних, різна початкова доза вірусу, різна імунна відповідь тощо.

Замість цього британські дослідники пропонують насамперед відкалібрувати початкову дозу вірусу. Для цього першій групі здорових добровольців планують капати в ніс мінімальну дозу, поступово збільшуючи її в разі потреби. Тільки коли вчені визначаться з дозою, можна буде порівнювати ефективність вакцин-кандидатів, імунізуючи наступну групу добровольців, а потім піддаючи їх впливу вірусу.

Головна претензія критиків — імітація реальної передачі вірусу. Через це може бути складно зрозуміти, чи буде вакцина, що зможе захистити добровольців від навмисного впливу в лабораторії, робити те ж саме з людьми, які зіштовхуються з вірусом на вулиці, на роботі чи вдома. «Капати вірус у ніс — недосконала модель природної передачі. Якщо заражена людина поруч із вами чхнула, кахикнула або просто видихнула, чи буде доза, яку ви вдихнете, завжди однаковою?» — каже Джон Мур, професор мікробіології та імунології медичного коледжу Вейл Корнелл.

Так вже робили раніше під час інших епідемій?

Саме у такий спосіб винайшли першу в історії людства вакцину — проти віспи. Учені використовували цей метод для тестування вакцин від черевного тифу, холери, грипу H1N1. А у випадку з малярією навіть просили добровольців пхати руки в ящики, повні комарів, щоб ті їх вкусили та заразили.

Але така стратегія вимагає міцної бази інформації як про хворобу, так і про вакцину, щоб виправдати ризики. Наприклад, через недостатність даних від такого методу відмовилися при тестуванні вакцини від вірусу Зіка. У випадку з малярією дослідників мали так звані рятувальні засоби, щоб вилікувати хворих, якщо вакцина виявиться неефективною. Проте дієвих ліків від коронавірусної інфекції наразі не існує. А єдиний сертифікований препарат від коронавірусу «Ремдесивір» ВООЗ визнала неефективним.

Як відбиратимуть волонтерів і які ризики?

Лондонські вчені планують відбирати здорових добровольців віком від 18 до 30 років без хронічних проблем. Вважається, що ця вікова група має найменший ризик важкого захворювання або смерті від вірусу. Час, проведений у дослідженні, і дво-тритижневий обовʼязковий карантин добровольцям оплачуватимуть. Може йтися про суму в районі мінімальної заробітної плати — у Великій Британії це близько 9 фунтів стерлінгів, або 11 доларів, на годину. Жодних додаткових стимулів не буде, щоб у людей не виникало бажання підзаробити. Після попередньої згоди добровольці матимуть додатковий час для того, щоб ще раз зважити всі ризики. Також їх перевірятимуть на предмет психічних розладів і порушення когнітивних здібностей.

Критики ж нагадують, що навіть у молодих пацієнтів були несподівані й незрозумілі випадки важких захворювань, а довгострокові наслідки інфекції невідомі. Також неясно, чи можуть дослідження на здорових молодих піддослідних надійно передбачити ефективність вакцини для людей старшого віку, особливо для літніх, які перебувають у групі високого ризику.

Наскільки етично навмисно заражати людей?

«Я здивований, що вчені не зважилися на це раніше. Щодня, поки ви відкладаєте пошук вакцини й ефективного лікування, помирають тисячі людей», — каже професор Джуліан Савулеску, директор Оксфордського центру практичної етики. Адер Річардс, професор Ворікського університету, який займається питаннями медичної етики, вважає, що затримки в розробці методів лікування створюють «невидимий ризик» також для лікарів і медсестер. Адже вони постійно ризикують, працюючи із хворими на коронавірус, і для них відлік йде на дні.

Головний аргумент скептиків — з огляду на масштаб пандемії є достатньо людей, які піддаються впливу вірусу у природних умовах. «Це не рідкісне захворювання, щоб для його ефективного лікування потрібно було навмисно заражати людей», — впевнений Пол Оффіт, професор Пенсильванського університету. До того ж у разі провалу це серйозно підірве довіру до інших досліджень вакцин.

Хто взагалі добровільно на таке погодиться?

Насправді згодних бути добровольцями в таких дослідженнях багато. Наприклад, у США на це готові понад 38 тисяч людей, хоча такі дослідження у країні поки не плануються. «Якщо це допоможе швидше створити вакцину від COVID-19, ми беззастережно готові, щоб лікарі заразили нас новим коронавірусом», — кажуть волонтери.

Противники такого методу вважають, що волонтери повністю не усвідомлюють усі ризики. А вчені не можуть надати їм максимально повну інформацію — її просто немає.

Чому саме Британія?

Саме у Британії проводяться одні з найбільш передових досліджень у цій області. Учені з Оксфордського університету спільно з компанією AstraZeneca розробляють вакцину, яка вважається однією з потенційно найбільш ефективних у світі. Тому ініціатори випробувань на спеціально заражених людей розраховують на схвалення і навіть фінансування з боку уряду. Наприклад, у США кілька інститутів теж готові проводити подібні дослідження, але державні регулятори виступають проти.

Скептики вважають, що у змаганні за право першої розробки ефективної вакцини не обійшлося без політичного підтексту. Британського премʼєра Бориса Джонсона розкритикували за те, як він впорався з пандемією — кількість смертей у країні стала найбільшою в Європі. І тепер Джонсон може піти на все, щоб спробувати представити Велику Британію в авангарді наукового прогресу в області боротьби з коронавірусом.