Коронавірус уражає насамперед клітини, які захищають дихальні шляхи та стінки альвеол. Імунна система намагається боротися з недугою, через що легені та дихальні шляхи набрякають. У багатьох хворих на COVID-19 виникає пневмонія, а приблизно у пʼяти відсотків інфікованих — гострий респіраторний дистрес-синдром, що потребує інтенсивної терапії та штучної вентиляції легень.
Більшість хворих після одужання повертаються до нормального життя. Проте у пацієнтів, як перехворіли у важкій формі, пошкодження легеневої тканини нерідко залишаються надовго. Це заважає їм нормально дихати та займатися спортом.
Перші дослідження на цю тему з’явилися ще навесні. У березні вчені з Хуачжунського університету науки і технології в Ухані опублікували працю, в якій зазначили, що на рентгенівських знімках 42 із 70 пацієнтів, які одужали від коронавірусу, можна побачити ушкодження легеневої тканини. Медики припустили, що більшість уражень поступово мине, проте зазначили, що в окремих випадках вони можуть призвести до фіброзу.
Невтішних висновків дійшли й гонконзькі лікарі. Вони проаналізували рентгенівські знімки 12 пацієнтів і побачили, що більшість з них після одужання мали ознаки ушкоджень дихальних органів. У кількох пацієнтів не відновився обсяг легень — під час хвороби він зменшився на 20—30 відсотків.
Усе це змусило учених замислитися над тим, чи може коронавірус завдати непоправної шкоди організму. Проте минулого місяця французькі та британські лікарі презентували два дослідження, які дають надію, що у більшості випадків наслідки хвороби є тимчасовими. Особливо, якщо пацієнти проходитимуть реабілітацію і робитимуть дихальні вправи.
Лікарі французької фізіотерапевтичної клініки у Дьєлефі працювали із 19 пацієнтами, які важко перехворіли на коронавірус. Усі вони мали певні супутні захворювання (серцево-судинні, ожиріння або діабет) і провели в середньому три тижні в реанімації на апараті ШВЛ.
За цей час хворі практично втратили можливість самостійно дихати, а їхні дихальні м’язи ослабли. Проте вже через два місяці активної реабілітації та дихальних вправ стан пацієнтів покращився, а обсяг легень відновився. Ознаки фіброзу були лише у кількох людей.
Фахівці University Clinic of Internal Medicine в австрійському місті Інсбрук отримали схожі результати. Вони дослідили 86 пацієнтів, які перехворіли на коронавірус у важкій формі, і з’ясували, що через 12 тижнів після одужання більшість з них почувалися значно краще. Одразу після лікарні ураження легень мали 88 відсотків пацієнтів, але вже через три місяці цей показник знизився до 56. У багатьох хворих з легень повністю вийшла вода, а на рентгенівських знімках суттєво зменшилася кількість характерних для коронавірусу «склоподібних» білих плям. Такі симптоми захворювання, як кашель і задишка, теж послабшали.
Це пояснюється унікальною здатністю легень до самозцілення. Щойно коронавірусна інфекція відступає, вони починають відновлюватися за допомогою спеціальних клітин.
«Вони створюють нові клітини, щоб замінити старі. Існують також інші клітини [...], які підтримують будову легень — і повертають їх до того вигляду, який вони мали до хвороби», — каже доктор Панагіс Галіятсатос з медичного центру Джонса Гопкінса в Балтиморі.
Утім, складно сказати, скільком людям з ураженнями легень вдасться повернутися до того фізичного стану, який вони мали до хвороби.
Глобальна статистика щодо реабілітації після COVID-19 недоступна, а деякі дослідження не настільки оптимістичні, як нові роботи французьких і австрійських медиків. У серпні британські вчені опублікували результати дослідження, схожого на те, що провели фахівці з Інсбрука. Однак отримали інші результати. Вони вивчили стан здоров’я 134 пацієнтів через 12 тижнів після одужання — на томографії у більшості пацієнтів, які важко перехворіли на коронавірус, досі були помітні аномалії.
Епідемії попередніх коронавірусів — SARS-CoV і MERS-CoV — дають підстави вважати, що в окремих випадках реабілітація може тривати роками. Ці віруси відрізняються від нового, однак теж можуть викликати гострий респіраторний синдром і призводити до довготривалих ускладнень.
Китайські дослідники 15 років спостерігали за 71 пацієнтом, який перехворів на SARS. У лютому цього року вони опублікували масштабне дослідження на основі своїх спостережень. З’ясувалося, що з 2003 до 2018 року стан пацієнтів суттєво покращився — найбільше у перші два роки реабілітації, але у понад третини з них обсяг легень так і не відновився.
Подібна ситуація і з MERS-CoV, яким інфікувалися дві з половиною тисячі людей. У 2017 році міжнародна команда учених протестувала 36 пацієнтів, які побороли недугу, і з’ясувала, що навіть через кілька років після одужання у третини лишилися ознаки ушкодження легень.
Алі Голамрезанежад, рентгенолог з Університету Південної Каліфорнії, прогнозує, що у випадку з коронавірусом наслідки можуть бути ще гірші. Адже на відміну від попередників, які зазвичай вражають лише одну легеню, новий коронавірус часто атакує відразу обидві — це посилює ризик довготривалих наслідків. Особливо у людей похилого віку і пацієнтів з астмою, високим тиском та іншими хронічними хворобами.