У квітні 2018 року видання The New York Times почало випуск аудіоподкасту «Халіфат». Авторкою проєкту стала кореспондентка видання Рукміні Каллімачі, яка спеціалізується на темі ісламського тероризму. У 10 епізодах вона показала щоденне життя «Ісламської держави», розповіла про її злочини та падіння Мосула — міста на півночі Іраку, захоплення якого стало вирішальним етапом військової операції проти ісламістів.
Головним героєм перших шести епізодів став ексбойовик ІД Абу Хузайфа аль Канаді. У пролозі Каллімачі використала його слова про те, як воїни «Ісламської держави» вчаться вбивати на спеціальних ляльках, у подальших шести епізодах — розповіла його історію. В її основу лягло інтерв’ю, яке Каллімачі взяла у бойовика у 2016 році.
У подкасті зазначалося, що, подібно до багатьох інших мусульман, які виросли на Заході й зрештою вирішили вступити до лав ІД, дитинство Абу Хузайфи було доволі звичайним. Він народився у Торонто в сім’ї пакистанських емігрантів. Батько Хузайфи торгував кебабом та шаурмою, мама — працювала косметологом. Родина була мусульманською, проте не дуже релігійною. Мати та сестра хлопця не носили хіджабів, а сам він був звичайним підлітком — дивися «Зоряні війни» та грав у відеоігри.
Проте Хузайфа «завжди хотів чогось більшого». У підлітковому віці він зацікавився антитерористичними операціями США, а потім — проповідями ідеологів ісламістських радикалів на кшталт Анвара аль Авлакі. Хлопець зрозумів, що ідеологія екстремістів йому близька і після початку війни у Сирії вирішив вступити в ІД. На той момент йому було 17 років.
Він дістався Пакистану, де мешкали його бабуся та дідусь, а потім — під приводом програми обміну студентами — Туреччини. Один із рекрутерів ІД допоміг йому нелегально перетнути сирійський кордон.
За його словами, Абу Хузайфа боявся померти в бою, тому вирішив вступити до так званої релігійної поліції ІД — шаріатської гвардії. Кілька місяців він проходив тренування — вчився стріляти з АК-47, спати з автоматом та «відрізати голови» лялькам — однак згодом почав отримувати більш серйозні завдання.
Rick Findler / Contributor / Getty Images
У п’ятому епізоді подкасту Хузайфа розповів, що за кілька місяців у лавах ІД вбив двох людей: застрелив у потилицю суніта, який наважився виступити проти «Ісламської держави», та жорстоко зарізав наркоторговця. Це вбивство Абу Хузайфа описав особливо детально: «Кров [...] була теплою і розліталася всюди. Мені довелося встромити у нього ніж кілька разів. А потім ми почепили його на хрест. І я був змушений встромити ніж йому в серце».
Після цієї страти бойовик вирішив, що більше не хоче залишатися в ІД. За його словами, він втік до Туреччини, потім — у Пакистан. І в 2016 році повернувся до батьків у Канаду, де вступив в один із університетів Торонто.
П’ятий епізод подкасту викликав миттєву реакцію — у травні 2018 року депутатка від Консервативної партії Канади Кендіс Берген у Палаті громад розкритикувала уряд Джастіна Трюдо за те, що «він не робить нічого щодо цієї мерзенної тварини, яка гуляє по країні й вільно спілкується зі ЗМІ». Міністр громадської безпеки Канади повідомив, що канадська Служба розвідки та безпеки та Канадська королівська кінна поліція «вживають усіх необхідних заходів для забезпечення правосуддя».
У травні канадські правоохоронці допитали «терориста», проте його не заарештували. Ба більше — чоловіку, відомому як Абу Хузайфа аль Канаді не висунули жодних звинувачень і дозволили спокійно повернутися додому.
Тим часом журналістська спільнота почала помічати розбіжності у тому, що Абу Хузайфа розповідав різним ЗМІ. У 2017 році, за рік до виходу подкасту The New York Times, з «терористом» поспілкувалося CBC News. У інтерв’ю канадському виданню Абу Хузайфа зазначив, що був всього-на-всього «поліцейським офіцером низького рангу». Він визнав, що одного разу випоров чоловіка батогом, проте заперечував причетність до будь-яких вбивств. Хузайфа сказав, що під час бесіди з Каллімачі приписав собі чужі злочини, бо був під дією наркотиків. Після публікації подкасту продюсер CBC News Назим Бакш зацікавився, кому саме збрехав Хузайфа — йому, Рукміні Каллімачі чи їм обом.
Сама авторка «Халіфату» висунула гіпотезу, що Хузайфа міг змінити свої свідчення тому, що ним зацікавилися правоохоронні органи. У шостому епізоді Каллімачі, однак, визнала, що частина історії Абу Хузайфи справді могла бути перекрученою.
Медійники The New York Times з’ясували, що за 2014 рік у канадському паспорті Абу Хузайфи не лише немає штампів про те, що він був у Сирії, а навіть про те, що він був у Туреччині. Достеменно відомо лише, що він часто бував у Пакистані. Каллімачі припустила, що бойовик міг бути у Сирії не в 2014 році, а пізніше. Коли вона звернулася до Абу Хузайфи, той підтвердив її здогадку, однак попередив, що надалі заперечуватиме будь-яку інформацію про своє перебування у Сирії.
Попри усе це, подкаст був надзвичайно успішним — у 2018 році його номінували на Пулітцерівську премію, а у квітні 2019 року робота виграла престижну нагороду Peabody.
Канадська королівська кінна поліція завершила розслідування заплутаної справи з ексбойовиком ІД лише у вересні 2020 року. З’ясувалося, що Абу Хузайфу аль Канаді насправді звуть Шехрозе Чаудхрі. Йому 25. Він справді має пакистанське походження, проте народився не в Торонто, а в невеликому місті Берлінгтон у провінції Онтаріо.
Двадцять п’ятого вересня Чаудхрі заарештували — не за вбивство або терористичну діяльність, а за статтею про фальсифікацію терористичної загрози (зазвичай за нею судять людей, причетних до несправжніх «мінувань»). 16 листопада його справу мають розглядати в суді — чоловіку загрожує до 5 років за ґратами. Після арешту Чаудхрі видання The New York Times заявило, що перегляне історію Абу Хузайфи та те, як він зображений у серіях «Халіфату».