Випускники КНУ звинувачують професорку університету в аморальній поведінці, її захищають викладачі та один колишній студент. Так, йдеться про Валентину Дайнеко, яку президент нагородив орденом

Автор:
Катерина Коваленко
Редактор:
Алла Кошляк
Дата:

Кароліна Ускакович / Артем Марков / «Бабель»

У День Незалежності президент нагородив орденом княгині Ольги I ступеня професорку Валентину Дайнеко. Вона 30 років очолює кафедру іноземних мов Інституту міжнародних відносин КНУ ім. Тараса Шевченка. Деяких випускників обурила нагорода, а одна з них — Іветта Делікатна — публічно написала про сексизм і аморальну поведінку викладачки. Її підтримали десятки випускниць, які почали розповідати історії принижень під хештегом #позорючестькимо. За їхніми словами, Дайнеко тероризувала студентів, ображала дівчат за зовнішній вигляд і забороняла пити воду на лекціях. На підтримку Дайнеко виступили деякі викладачі та випускники — вони стверджують, що вона сувора, але справедлива. Кореспондентка «Бабеля» Катерина Коваленко теж закінчила Інститут міжнародних відносин (ІМВ). Вона розповідає, хто така Валентина Дайнеко та що про неї говорять її прихильники і противники. Офіційно коментувати ситуацію в ІМВ не захотіли.

Двадцять четвертого серпня професорка Інституту міжнародних відносин КНУ імені Тараса Шевченка Валентина Дайнеко отримала орден княгині Ольги I ступеня — одну з найвищих державних нагород. Указом президента його присуджують жінкам за «внесок у державне будівництво та розвиток України, трудові здобутки та високий професіоналізм». Це вже її третій орден княгині Ольги: у 2009 році вона отримала нагороду III ступеня від президента Віктора Ющенка, а у 2014 — орден II ступеня від Петра Порошенка.

Частина випускників Інституту обурилися нагороді та заявили, що Дайнеко на неї не заслуговує. Вони вимагають позбавити її почесного звання та звільнити з Інституту за нібито аморальну поведінку. Випускники стверджують, що Дайнеко багато років тероризувала студентів, ображала і принижувала дівчат за їхній зовнішній вигляд, забороняла пити на лекціях воду чи одягати верхній одяг, коли в аудиторіях було холодно. Дітей, які приїжджали з малих міст, вона нібито називала «неотесаними селюками», а студенток — «підстилками для дипломатів». Громадська організація «Червоний Губер» зібрала понад 25 письмових скарг випускників і планує передати їх керівництву Інституту, університету Шевченка, Міністерству освіти і науки, освітньому омбудсмену Сергію Горбачову та міжнародним правозахисним організаціям. Також організація створила петицію, яку вже підписали майже 500 людей.

Валентині Дайнеко 73 роки, 30 з яких вона очолює кафедру іноземних мов Інституту міжнародних відносин. Це одна з ключових кафедр, оскільки випускники отримують одразу два дипломи: один зі своєї спеціальності, другий — перекладача іноземної мови. На кафедрі Дайнеко працюють понад 60 викладачів англійської, німецької, французької, іспанської, італійської, арабської, китайської та інших мов. Сама Дайнеко закінчила факультет романо-германської філології КНУ ім. Тараса Шевченко і викладає англійську мову в міжнародних документах і дипломатичній переписці, а також теорію та практику перекладу. За інформацією на сайті Інституту, Дайнеко багато стажувалася за кордоном — у США, Австрії, Канаді, Єгипті, Бельгії, Великій Британії, Греції та Ісландії.

На відміну від інших завкафедри Дайнеко знають усі студенти ІМВ. Вона вітає їх першого вересня, виголошує промови на урочистих концертах разом із директором Інституту Валерієм Копійкою і має власний театральний гурток, вистави якого збирають повну актову залу. Старші студенти зазвичай радять першокурсникам запам’ятати, як виглядає Валентина Вікторівна, та не потрапляти їй на очі. Дайнеко пишається тим, що навчала багатьох українських політиків і дипломатів, і часто згадує улюблених студентів — Міхеїла Саакашвілі та Петра Порошенка. За словами студентки ІМВ Марії Музиченко, Дайнеко не раз хизувалася тим, що багато її випускників займають високі посади у владі, тож вона нібито має там хороші зв’язки.

Марія Музиченко — поки єдина студентка, яка відкрито скаржиться на поведінку Дайнеко. Торік вона вступила до ІМВ на магістратуру з міжнародного права, до того отримавши ступінь бакалавра в Києво-Могилянській академії. Конфлікт із Дайнеко в неї виник у перший же день навчання. «Вона зайшла, не привітавшись, взяла список і почала зачитувати. І каже: “О, це наш, а це не наш”», — розповідає студентка. За її словами, Дайнеко зневажливо ставилася до тих, хто прийшов до ІМВ з інших університетів, і всіляко їх ображала. Дівчина попросила перевести її в групу до іншого викладача англійської, але навіть він, на її думку, занижував їй оцінки та незаслужено відправив її повторно складати іспит.

Особливо упереджено Дайнеко ставиться до дівчат, стверджує випускниця Іветта Делікатна. Вона навчалася в Інституті у 90-х роках і була єдиною дівчиною у групі з 20 студентів. За словами Іветти, її не хотіли приймати до університету, а Дайнеко заявила її батькам, що «дівчата тут не навчаються». «Я, моя мама і вітчим зустрілися з нею, і тут почалося — що мене зґвалтують під першими ж сходами, що я йду тільки, щоб вийти заміж за іноземця. Після розмови мою маму забрали до лікарні із серцевим нападом», — згадує вона. Слова Іветти підтверджують чимало інших дівчат, які навчалися тут у різні роки. Свої історії вони розповідають у соцмережах під дописом Іветти та під хештегом #позорючестькимо.

На підтримку Дайнеко виступили кілька викладачів Інституту та деякі випускники. У коментарях на офіційній сторінці ІМВ підлегла Дайнеко Ірина Чернуха написала, що «їм дуже шкода людей, які нічого не досягли», і що «вони для них не існують». Щоб особисто стати на захист Дайнеко, із «Бабелем» зв’язався її колишній студент — ексдепутат Василь Горбаль. Він називає її суворою та принциповою викладачкою, але образи на неї не тримає. «Це правда, що з інституту можна було вилетіти тільки через нескладання іноземної мови або пропуски. Але потім англійська мова нас усіх годувала», — каже він. Він навчався в Інституті на початку 90-х і підтверджує, що тоді дівчат серед студентів майже не було: «Це була специфіка спеціальності та радянських дипломатичних традицій». Іветта Делікатна підозрює, що колишнього депутата Дайнеко, ймовірно, не ображала. «Явно блатних — наприклад, Єрмака чи [Василя] Горбаля — вона не чіпала. Вона знала, у кого тато міністр чи «гебіст», і чіплялася переважно до іногородніх дівчат, які не вписуються в її картину світу».

Керівництво Інституту міжнародних відносин поки не реагує на ситуацію публічно. «Бабель» надіслав офіційний запит і намагався зв’язатися з директором ІМВ Валерієм Копійкою, але відповіді не отримав.