Патон помер, хай живе Патон! Хто тепер очолить Національну академію наук?

Автори:
Алла Кошляк, Катерина Коваленко
Редактор:
Гліб Гусєв
Дата:

Сергій Комісаренко, Богдан Данилишин, Анатолій Загородній, Владислав Гончарук та Володимир Семиноженко

Кароліна Ускакович / Артем Марков / «Бабель»

Девʼятнадцятого серпня на 102-му році життя помер український науковець Борис Патон. Він очолював Національну академію наук України з 1962 року. У березні цього року він вирішив піти з посади та не подавав документи на вибори президента НАНУ. Нового керівника мали обрати у квітні, але через карантин вибори перенесли, попередньо на вересень. Найімовірнішим кандидатом на цю посаду називають директора Інституту фізики Анатолія Загороднього. «Бабель» пояснює, як відбуваються вибори президента Національної академії наук та хто може ним стати.

На посаду нового президента НАНУ претендують п’ять академіків: директор Інституту колоїдної хімії та хімії води Владислав Гончарук (78 років), директор Інституту теоретичної фізики Анатолій Загородній (69 років), директор Інституту біохімії Сергій Комісаренко (77 років), ексвіцепремʼєр Володимир Семиноженко (70 років), а також голова Ради Нацбанку України Богдан Данилишин (55 років). Їх зареєстрували до участі у виборах ще в березні 2020 року, а голосування мало відбутися в квітні. Але через карантин вибори перенесли на невизначений термін. Попередньо вони можуть відбутися наприкінці вересня — на початку жовтня. Зараз в академії думають, як організувати їх в умовах карантину.

Борис Патон не збирався більше балотуватися в президенти НАНУ. Він пояснював, що не йде у відставку і працюватиме до моменту, коли оберуть наступника. Після його смерті обов’язки президента НАНУ виконує Володимир Горбулін, повідомили «Бабелю» у приймальні академії. Він є членом Наглядової ради «Укроборонпрому», за президентства Порошенка очолював Національний інститут стратегічних досліджень, а в 1990-ті був секретарем Ради нацбезпеки і оборони.

Богдан Данилишин — єдиний кандидат, що балотується як самовисуванець. Решту на вибори висунули інститути НАНУ або окремі академіки. Найбільшу підтримку отримав Анатолій Загородній. Його делегували 13 інститутів академії та вісім її співробітників — академіків та членів-кореспондентів. Загороднього підтримував і сам Патон та обіцяв голосувати за нього на виборах. «В його особі найбільш вдало поєднуються професійні та людські якості», — говорив академік.

Анатолій Загородній є найімовірнішим кандидатом. Він — віцепрезидент НАН України та директор Інституту теоретичної фізики НАНУ. Йому 69 років, він родом з Полтавщини. Загородній очолює Комісію по роботі з науковою молоддю НАН України, входить у Наукове товариство імені Шевченка та Українське фізичне товариство. Як віцепрезидент міг заміщати Бориса Патона у разі його відсутності. За словами завідувача теоретичного відділу Національного наукового центру «Харківський фізико-технічний інститут» Олександра Бакая, Загородній — найбільш імовірний кандидат на посаду нового президента НАНУ. Бакай називає його фахівцем, який водночас є гарним організатором.

Що може завадити Анатолію Загородньому? Державна аудиторська служба звинуватила інститут, який очолює Загородній, у незаконному використанні майже пів мільйона гривень. В аудиторському звіті десяткам співробітників НАНУ закидають неефективну роботу за сумісництвом. В академії звіт розкритикували. Загородньому теж закидають, що він суміщає кілька посад. Як видно з декларації академіка за 2019 рік, він отримує понад 600 тисяч гривень на рік зарплати в НАНУ як на основному місці роботи, 153 тисячі за сумісництвом в Інституті теоретичної фізики НАНУ та понад 200 тисяч гривень гонорарів від різних установ. Плюс понад 180 тисяч гривень пенсії і 61 тисячу довічних виплат за звання академіка.

Загородній виступав за реформу фінансування науки і пропонував давати кошти найбільш ефективним командам вчених. Він також єдиний із керівництва НАН, хто підтримав «Дні науки» — всеукраїнську подію, яка популяризує науку для школярів та студентів. Молоді науковці, які поговорили з «Бабелем» анонімно, кажуть, що Загородній — найприйнятніший варіант із тих, хто є на сьогодні. Але загалом вони не сподіваються на кардинальні зміни в НАНУ.