У лютому 2010 року суд у Токіо засудив японця Такеші Кувабару до 17 років за ґратами за вбивство своєї коханки Рі Ізохати. Про справу писали японські і світові ЗМІ. Вбивство привернуло увагу, тому що коханці зустрілися за дуже незвичних обставин.
Кувабара був «вакаресесея» — професійним руйнівником стосунків. Чоловік Ізохати винайняв агента для того, щоб той спокусив його дружину і спростив розлучення. Кувабара був одружений та мав дитину. Проте під час «випадкової» зустрічі у супермаркеті він представився Рі як самотній програміст на імʼя Хайме.
У пари швидко зав’язався роман, який переріс у серйозні стосунки. Чоловік Ізохати був задоволений – колега Кувабари сфотографував Рі та «Хайме» у готелі і надав йому докази подружньої зради, потрібні для того, щоб подати на розлучення. Проте дещо пішло не за планом. Кувабара закохався по-справжньому, і коли Рі дізналася про обман і вирішила від нього піти, задушив її шматком мотузки.
Після цього індустрія «вакаресесея» сильно постраждала. Усі приватні агентства, які до цього працювали «в тіні», зобов’язали отримати ліцензію. Рекламу послуг «вакаресесея» у мережі стали приховувати, а агентам стало складніше працювати.
Через 10 років японський бізнес з руйнування стосунків оговтався від удару і знову процвітає. Наразі існує близько 270 агентств «вакаресесея», що рекламують свої послуги онлайн. Вони мають різні назви — від Lady’s Secret Service до Office Shadow та часто пов’язані з приватними детективними фірмами.
Послуги «вакаресесея» доволі дорогі, тож ними користуються переважно заможні клієнти. Ціна залежить від складності операції. Якщо клієнт може надати багато інформації про «ціль» та її захоплення, справа вважається простою. У такому разі послуги агентства коштують близько 400 тисяч єн (107 тисяч гривень).
Якщо про «ціль» майже нічого не відомо, справа вважається складнішою і дорожчою. Значення має і рівень секретності. Якщо клієнт — політик або відома людина, то справа потребуватиме більшої таємничості і послуги агентства можуть обійтися у 20 мільйонів єн (понад 5 мільйонів гривень).
Участь у операціях з руйнування стосунків беруть моделі, актори та люди з різних сфер, яким, на думку керівників агентства, буде найлегше звабити ціль.
Головною причиною попиту на послуги агентів «вакаресесея» є те, що японці зазвичай намагаються уникнути прямої конфронтації. Британська письменниця Стефані Скотт написала на основі історії про Кувабару та Ізохату роман What’s Left of Me Is Yours. Вона вважає, що користування послугами агентів дозволяє японцям безконфліктно розв’язувати складні ситуації. Адже «дружина з більшою ймовірністю погодиться на розлучення, якщо вона закохана в когось іншого».
Агентів «вакаресесея» винаймають не лише для того, щоб зруйнувати шлюб, а й щоб зберегти його. Мочізукі — професійний руйнівник стосунків, який раніше був музикантом. Він каже, що однією з найпопулярніших послуг є розлучити чоловіка або дружину з коханкою або коханцем.
Така операція зазвичай розгортається у кілька етапів. Коли дружина вважає, що її чоловік має коханку, вона звертається до агента «вакаресесея». Спершу той намагається дізнатися якомога більше про потенційну «жертву»: вивчає матеріали, які надала клієнтка, стежить за пересуванням, переглядає сторінки чоловіка у соцмережах та з’ясовує, чи справді він зраджує дружину.
Згодом до чоловіка відправляють агента, який найкраще зможе встановити з ним контакт. Озброєний інформацією про «ціль», той швидко входить до неї в довіру і дізнається, із ким саме чоловік зраджує дружину.
До коханки відправляють іншого агента, який її спокушає і змушує розірвати стосунки з одруженим чоловіком. Після завершення операції усі агенти поступово віддаляються і зникають.
Мочізукі зазначає, що таку операцію можна успішно виконати за допомогою чотирьох агентів за чотири місяці. Вона є досить клопіткою у реалізації. Агенти мають бути обізнаними у японському законодавстві, знати закони, шо стосуються шлюбу та розлучення, і розуміти, які межі не переходити. До прикладу, не можна вдиратися в доми «цілей» та погрожувати. Не бажано також займатися з ними сексом — так можна порушити законодавство про проституцію.
Попри усі складнощі Мочізукі називає свою роботу «цікавою». За його словами, завдяки їй можна дізнатися про те, як люди перебільшують, обманюють, а також інтерпретують те, що відбувається навколо: «Дуже цікаво дізнаватися, з чого зроблені люди».