Хол школи на околиці Києва заповнений димом та людьми з раціями й навушниками. Всередину можна зайти лише в перервах між дублями — поки йде зйомка, на майданчику має бути тихо.
— Приготувалися! Камера!
— Дивіться, що в мене є! — молодий хлопець, що грає одинадцятикласника Даню, приносить головній героїні Саші рожеві кепки — агітацію для виборів. За сюжетом дівчина балотується в президенти школи.
— Вау, коли ти це встиг зробити? Це ж капєц як дорого! — дивується дівчина.
— Стоп! Ще раз!
Сцену проганяють ще з десяток разів. Процесом керує режисер Антоніо Лукіч — той самий, що нещодавно зняв успішний повнометражний фільм «Мої думки тихі». На майданчику чути лише його голос, сам він сидить у вузькому коридорі між туалетом і виходом у внутрішній двір. Лукіч зосереджений на зйомці й не реагує на те, що відбувається за його спиною. У перервах між дублями він жонглює рацією й роздає поради акторам. Після кількох невдалих дублів починає нервувати.
— Давайте, зберіться, не витрачайте мій час! Ще раз, але спробуйте без «сука» в кінці!
Дубль нарешті вдається, і Лукіч оголошує перерву. На питання про те, чому він погодився режисерувати цей серіал, жартує про велику зарплату. Але за мить уже серйозно пояснює, що йому сподобався сценарій і команда. «Для всіх нас це великий експеримент. Те, що спочатку було для мене просто роботою, стало приводом для творчої самореалізації», — каже він. Лукіч намагається зробити серіал якомога смішнішим, показавши безглузді й незграбні ситуації, в які часто потрапляють підлітки. «Мій улюблений персонаж — Клим, який відчайдушно намагається знайти собі дівчину», — каже режисер.
За сюжетом події розгортаються у звичайній вінницькій школі. Головні герої — одинадцятикласники, які готуються до ЗНО й паралельно дружать, закохуються і сваряться. Історія розказана від імені Саші — дівчини з білявим волоссям до плечей, яка має друзів і хлопця-спортсмена, а також кілька заздрісних однокласниць. Історії, що трапляються в серіалі, відбувались і в реальному житті, говорить шоуранерка Ірина Никончук. «Ми зібрали фокус-групу і тестили наших персонажів. Підлітки розповідали свої історії і підказали неочевидні речі — наприклад, захотіли, щоб у головної героїні було коротке волосся, бо багатьом дівчатам батьки забороняють стригтися», — каже вона. За словами генеральної продюсерки Анни Ткаченко, серіал покаже життя підлітків таким, яким воно є насправді. «Ми покажемо чесну і справжню історію. Там буде три сцени сексу, дві сцени мастурбації, нецензурна лексика, — говорить вона. — Дружба, любов, сварки, зради, ідентифікація своєї статі — це ті проблеми, якими живуть сучасні підлітки». Серіал не показуватимуть на телебаченні, він буде доступний орієнтовно з середини листопада на онлайн-платформі «1+1». Поки що планується 12 серій.
Знімальну групу відпускають на обід близько пʼятої вечора. Акторка Каріна Черчевич спирається на колегу, знімає туфлі на шпильках і полегшено зітхає. На підборах вона з початку знімального дня — вже понад три години. Дівчина грає одинадцятикласницю Єву — вона конфліктує з головною героїнею Сашею, ображає її та хоче бути найпопулярнішою дівчиною школи. «Вона, скоріше, негативний персонаж, — розповідає Черчевич про свою героїню. — Але наприкінці стане зрозуміло, чому вона така». Дівчина каже, що в серіалі немає однозначних героїв — усі матимуть як гарні, так і погані риси.
Девʼятнадцятирічна Ганнуся Ярмоленко, яка грає Сашу, курить тонку цигарку і скаржиться, що працювати доведеться щонайменше до опівночі. Знімальні дні тривають по дванадцять годин, а інколи й довше. Вісімнадцятирічний актор Андрій Максімов нудиться на знімальному майданчику вже не першу годину. «Сказали прийти на дванадцяту, але ніяк не почнемо знімати мою сцену, — пояснює він. — Ще не працював, а вже втомився». Андрій грає хлопця Саші — теж Андрія. За сюжетом, у нього закохані пів школи, він спортсмен і красунчик. «Вчора відзняли одну сцену сексу і одну — недосексу, але більше я не можу сказати», — посміхається Андрій. Він говорить, що його персонаж дуже схожий на нього самого, тому йому особливо цікаво зніматися в серіалі.
Соня Слюсаренко заради ролі змінила зачіску й набрала вагу. Їй теж вісімнадцять, вона грає Ханну — юну екоактивістку й феміністку. «Спочатку я хотіла грати іншу роль, але коли прочитала опис Ханни — зрозуміла, що це я», — каже Соня. За задумом ця героїня мала бути повнішою й мати цікаву зачіску. «Мене попросили набрати десять кілограмів, я набрала сім», — каже акторка. Волосся вирішила пофарбувати у фіолетовий. Ірина Никончук пояснює — хотіли, щоб герої мали різну зовнішність та фігуру, а також виглядали максимально натурально. «У підлітків і так є багато комплексів щодо того, як вони виглядають. Ми вирішили, що актори не мають бути ідеальними, і попросили гримерів не замазувати їм навіть прищі», — каже вона.
Для більшості акторів серіалу це перші серйозні ролі. Вони переважно навчаються на перших курсах університету Карпенка-Карого і КНУКіМ і вчаться акторській грі прямо на майданчику. Разом із ними працюють і кілька досвідченіших акторів — наприклад, Ірма Вітовська. Вона грає шкільного психолога, має рожеве волосся та знаходить до школярів оригінальний підхід. «Вона почне з репліки “Я чула, ти любиш кувиркатись?”», — розповідає Ірина Никончук.
Після перерви команда переходить до зйомки іншої сцени. Коридор заповнює масовка — діти різного віку говорять між собою та розглядають на стінах уявні оголошення. Двоє хлопців зі скейтами під пахвами завзято обговорюють плани на вечір. За сюжетом один просить про послугу.
— Добре, але це тільки заради твого першого сексу, далі — я пас! — відповідає другий. Їхню розмову перериває дзвінок на урок.
Актори швидко йдуть уперед, оператори та звукорежисери біжать перед ними спиною, тримаючи в руках важку техніку. Операторка-постановниця Євгенія Бондаренко з величезною камерою сидить у кріслі на колесах — її плавно везуть двоє асистентів, щоб у кадрі нічого не дрижало. Сцену знімають ще кілька разів — актори час від часу забувають слова, запинаються чи сміються. Звукорежисери, які тримають над їхніми головами мікрофони, розминають руки і мовчки переглядаються.
— Стоп, знято! Молодці! — кричить Лукіч по рації.
— Це просто геніально було! — підтримує операторка.
Давайте ще один контрольний. Але цей запишіть як ідеальний, — командує Лукіч. Актори посміхаються.
Команда серіалу консультувалася з психологами та сексологами, щоб коректно показати життєві ситуації, говорить генпродюсерка Анна Ткаченко: «Це серіал ніби для підлітків, але він буде дуже цікавий і для батьків. Ми дамо їм зазирнути в замкову шпарину». Антоніо Лукіч називає закритим світ, у якому живуть підлітки, і обіцяє хоча б трохи його привідкрити.