Афганістан вирощує більше опійного маку, ніж будь-яка інша країна. Мешканці Афганістану почали масово вирощувати опійний мак у 1950-х, коли його заборонили в Ірані. Уже в 1970-ті Афганістан став одним з головних світових постачальників таких опіатів, як героїн і морфій, а на початку 2000-х отримав звання глобального лідера з виробництва опіуму. Майже 80 відсотків афганського опіуму походить з південно-західного регіону країни. Зокрема, з провінції Гільменд. Це одна з найнебезпечніших провінцій Афганістану, де постійно відбуваються сутички урядових військ з талібами. У Гільменді розташовано найбільше опіумних ферм, а протягом останніх восьми років завдяки «зеленій» енергетиці їхня кількість невпинно зростає.
У місцях, де ще кілька років тому були безлюдні пустелі, тепер зеленіють опіумні ферми. Цю тенденцію можна чітко простежити завдяки супутниковим знімкам провінції Гільменд, говорить британський дослідник Річард Бріттан. Він працює на компанію Alcis, яка аналізує супутникові знімки, зроблені у «складних середовищах». Це словосполучення — евфемізм на позначення небезпечних місць. Усі ферми побудовані за схожим принципом. Зазвичай це поле, поблизу якого розміщені кілька сонячних батарей і резервуар з водою: «Фермери роблять свердловину 100 метрів завглибшки, щоб дістатися до підземних вод, встановлюють електричний насос, під’єднують його до сонячних батарей і отримують воду для поливу».
Афганські наркоторговці перейшли на «зелену» електрику доволі швидко. Уперше сонячні батареї в Афганістані з’явилися у 2013 році. За рік їх почали продавати у столиці провінції Гільменд — місті Лашкаргах. Відтоді кількість сонячних батарей у регіоні щороку збільшувалася удвічі. До 2019 року команда дослідників на чолі з Бріттаном нарахувала у Гільменді вже 67 тисяч сонячних батарей. «Сонячна енергетика змінила усе», — каже Девід Менсфілд, автор нового дослідження про вирощування опійного маку в Афганістані. Він вивчав виробництво опіуму в цій країні понад 25 років. Менсфілд вважає, що перехід на сонячну енергію — найважливіше технологічне нововведення, що сталося за останні кілька десятиліть.
Раніше обладнання на опійних фермах працювало на дизельному паливі. Проте у віддалених регіонах Афганістану воно не лише дороге, але й неякісне, тому насоси та генератори постійно виходили з ладу. «Зелена» електрика виявилася значно вигіднішою. За пʼять тисяч доларів можна купити сонячні батареї та електричні насоси, і вода стає практично безкоштовною. Фермери можуть вирощувати необмежену кількість опійного маку або будь-яких інших культур і збирати урожай двічі, а інколи навіть тричі на рік. Ще одна велика перевага — сонячні батареї можна встановити будь-де. Коли у країні набула популярності «зелена» енергетика, значна частина населення перебралася у більш віддалені регіони, а опійні ферми почали облаштовувати навіть у пустелі. Збільшилися площі оброблюваної землі: якщо у 2012 році фермери в Гільменді обробляли 157 тисяч гектарів землі, то у 2019-му — вже 344 тисячі гектарів.
Виробництво опіуму сягнуло небачених масштабів. За даними ООН, у 2012 році — до того, як сонячні панелі стали масово використовувати — Афганістан виробляв 3 700 тонн опіуму. Через чотири роки обсяги зросли до 4 800 тонн, а у 2017 році сягнули 9 000 тонн. Опіуму стало настільки багато, що ціни на героїн і морфій обвалилися в усьому світі. Протягом 2018—2019 років темпи виробництва наркотику в більшості регіонів Афганістану зменшилися. Проте на півдні країни, де фермери перейшли на сонячні батареї, усе навпаки. У 2019 році регіон виробив 5 000 тонн опіуму із загальних 6 400 тонн у країні. Це пояснюється тим, що сонячна енергія значно дешевша за викопне паливо, і чим більшими є обсяги виробництва, тим дешевшою вона стає.
Збільшення обсягів виробництва опіуму може нашкодити не лише наркозалежним. За останні вісім років ферм на півдні Афганістану стало так багато, що рівень ґрунтових вод у провінції Гільменд щороку зменшується на три метри. Дослідники переймаються, що такими темпами вода може просто закінчитися, і тоді понад півтора мільйона мешканців Афганістану будуть змушені покинути свої домівки. Деякі з них переїдуть до інших регіонів, багато хто спробує виїхати з країни в пошуках кращого життя до Європи або США. «Це буде велика криза», — каже Орзала Немат, керівниця Afghanistan Research and Evaluation Unit, найбільшого аналітичного центру країни.