Велика історія українського пива. Чернігів і Ніжин: чеські традиції і чеська якість з дисконтом — частина четверта (і остання)

Автор:
Сергій Пивоваров
Редактор:
Гліб Гусєв
Дата:

Кароліна Ускакович / Артем Марков / «Бабель»

До Міжнародного дня пива, який відзначають у першу пʼятницю серпня, оглядач «Бабеля» Сергій Пивоваров підготував черговий (і останній) огляд у серії матеріалів про історію пивоваріння в Україні. Перша частина була присвячена великим заводам, елітним ресторанам і династіям пивоварів Києва, друга — першим промисловцям і яскравим рекламним кампаніям пива у Львові, третя — пивоварам-медалістам і баварським промисловцям Харкова. У четвертій частині читайте про те, як варили пиво в Чернігові та Ніжині: від кустарів-ремісників часів Магдебурзького права до великих заводів кінця XIX — початку ХХ століття. Як чеські пивовари заклали пивні традиції в Чернігові та Ніжині, а місцеві промисловці багатіли, продаючи пиво гарної якості за доступними цінами.

У XVII—XVIII століттях пивоваріння в Чернігові та околицях вважали «вигідною галуззю сільської промисловості». Однак аж до першої половини XIX століття пиво виробляли переважно кустарно.

За повідомленням Чернігівського магістрату, в 1786 році «в місті налічувалося 627 будинків, 10 кузень, 18 млинів, 8 цегляних заводів, 14 гуралень, одна пивоварня і 4 солодовні, 68 крамниць, 8 закладів трактирного промислу».

Перший великий пивзавод зʼявився у 1787 році в Ніжині, заснував його чех на прізвище Янс — ймовірно, підданий дому Габсбургів (в архівах збереглися його ініціали Б. К.). Наприкінці XIX — на початку ХХ століття пивзавод розрісся до великого виробничого комплексу з рекреаційною зоною для працівників пивоварні та окремим садом, де вирощували хміль.

На початку ХХ століття пивоварню орендував, а згодом викупив інший чеський пивовар Збірал. Він розширив виробництво, і в 1913 році завод випустив 15 тисяч відер пива і 600 відер меду. Потім Збірал кілька разів здавав завод в оренду.

У самому Чернігові в середині XIX століття працювали два невеликі пивоварні заводи. На двох вони виробляли трохи більше ніж три тисячі відер на рік.

У Чернігові великі пивоварні заводи зʼявилися лише наприкінці XIX століття. Першим великим пивним промисловцем знову став чеський пивовар — Вʼячеслав Вондрак, у якого вже було виробництво в сусідній Харківській губернії. У 1885 році він відкрив пивзавод на вулиці Підмонастирській (зараз вулиця Толстого).

Гармати на Чернігівському Валу, початок ХХ століття. Торгові ряди перед П'ятницькою церквою в Чернігові, початок ХХ століття.

Згодом завод отримав офіційну назву «Словʼянський перший пиво-медоварний». У 1901 році завод виробляв 30 тисяч відер пива на рік. Тут працювало 17 працівників.

Щоб підвищити престиж підприємства, у 1909 році завод запросив чеського фахівця Томеца. До цього він працював на відомих празьких заводах Пільзенському і Сміховському. В асортименті зʼявилися сорти пива «Пільзенське», «Чорне», «Чеський граніт», «Експорт», «Березневий лежак». Того ж року завод приніс 30 тисяч рублів прибутку. Пиво доставлялося на замовлення в межах міста безкоштовно, а в інші міста і регіони — залізницею і пароплавом.

Пристань на річці Десна в Чернігові, початок ХХ століття.

На початку ХХ століття на вулиці Ново-Мстиславській (зараз вулиця Мстиславська) відкрився ще один пивзавод, власник якого Хавін дав йому гучну назву «Нова Баварія». Насправді виробництво було невеликим, на заводі працювало лише чотири людини.

У 1911 році завод викупив промисловець Юлій Шефлер. Він провів генеральну реконструкцію заводу, розширив виробництво і почав випускати нові сорти пива.

Продукція заводу Шефлера швидко набула популярності. Його головним секретом успіху була гарна якість, яка «не поступалася закордонній і мала приємний смак», а також невисока ціна. Так, пиво «Народне» коштувало 6 копійок за пляшку, «Столове» — 8 копійок, «Пільзенське» — 9 копійок. А найдорожчим було «Мюнхенське» — 6 копійок за пів пляшки. Але воно стало таким популярним, що Шефлеру навіть доводилося боротися з підробками.

Ще один великий пивзавод у Чернігові був заснований у 1910 році. Австрійська піддана Анна Стржибрна подала прохання — дозволити їй побудувати пивоварний завод у власному маєтку на вулиці Старокиївській (зараз Київська).

Дуже швидко завод став одним з найбільших у місті за обсягом виробництва — близько 65 тисяч відер пива на рік. Популярними стають «Баварське», «Чеське», «Пільзенське», «Чорне» і «Кабінетне». Пиво Стржибрни розливалося у фірмові пляшки, а завод отримав три золоті медалі на престижних виставках.

На початку ХХ століття в Чернігові було понад 40 різних ресторанів, чайних, їдалень, трактирів, паштетних, кавʼярень, харчевень, пивних. Найкраще пиво подавали в елітних ресторанах Лагутіна, Виноградова, Коновицького, Родіна. А серед пивних магазинів найпопулярнішими були крамниці Вондрака і Шефлера.

Красна площа в центрі Чернігова, початок ХХ століття.

Пивний промисел у різних регіонах України розвивається вже не одну сотню років. На нього вплинули і європейські пивовари, і місцеві майстри — ця тенденція зберігається досі, завдяки чому українське пиво отримує нагороди на міжнародних виставках. Київ, Львів, Харків і, зрештою, Чернігів і Ніжин — «Бабель» завершує серію публікацій про історію пивоваріння в Україні і вітає з Міжнародним днем пива всіх, хто підтримує традиції у 2020 році.