Ян Марсалек — найрозшукуваніший у світі шахрай. Він повʼязаний зі спецслужбами Росії, ПВК у Лівії та Сирії. А ще може переховуватися в Білорусі ― переказуємо розслідування Bellingcat

Автор:
Сергій Пивоваров
Редактор:
Євген Спірін
Дата:

Наприкінці червня 2020 року німецький технологічний гігант Wirecard опинився в центрі фінансового скандалу щодо шахрайства приблизно на два мільярди євро. Головний підозрюваний — операційний директор компанії Ян Марсалек — зник. Влада Німеччини і Австрії оголосила його в міжнародний розшук. Крім фінансових махінацій, стало відомо про звʼязки Марсалека з російськими спецслужбами і приватними військовими компаніями в Африці та на Близькому Сході. Він часто літав до Росії за різними паспортами, зокрема і за дипломатичним. Під час однієї з таких поїздок його могла завербувати ФСБ. «Бабель» переказує велике спільне розслідування Bellingcat, Der Spiegel і The Insider про те, як їм вдалося зʼясувати, що Марсалек переховується саме в Білорусі, і знайти нові підтвердження його звʼязків з ФСБ.

Ян Марсалек оголошений у міжнародний розшук за звинуваченням у шахрайстві, також ним цікавляться спецслужби кількох західних країн.

Сніжана Хромець / Артем Марков / «Бабель»

Компанія Wirecard потрапила у великий фінансовий скандал, головний підозрюваний — Ян Марсалек — зник

Компанія з обробки платежів Wirecard, заснована в 1999 році, була найвідомішим німецьким технологічним стартапом. У 2018-му Wirecard увійшла до списку 30 найбільших компаній Німеччини.

У 2019 році журналісти Financial Times опублікували серію розслідувань про сумнівні угоди, підробні контракти і розбіжності у фінансових паперах компанії. У червні цього року німецькі фінансові аудитори виявили діру в балансі компанії приблизно на два мільярди євро. Гроші, які мали зберігатися на рахунках центру кодування та обробки Wirecard у Східній Азії, зникли.

Вісімнадцятого червня 2020 року топменеджмент Wirecard відсторонили від роботи, на гендиректора Маркуса Брауна порушили справу, заарештували і випустили під заставу. Ключовою ланкою шахрайської схеми вважається Ян Марсалек — 40-річний громадянин Австрії, головний операційний директор Wirecard з 2010 року. Саме він відповідав за діяльність компанії в Азії. Того дня, коли команду управлінців Wirecard зняли з посад, Марсалек сказав, що збирається на Філіппіни, щоб знайти зниклі мільярди і довести свою невинність. Відтоді його ніхто не бачив.

Генеральний директор Wirecard Маркус Браун під час інтерв'ю в головному офісі компанії в Мюнхені, 5 вересня 2018 року.

Bloomberg / Contributor

Бронювання авіаквитків та імміграційні записи показали, що Марсалек дістався до Маніли 23 червня і поїхав у Китай. Але виявилося, що ці записи були підробленими. Влада Німеччини і Австрії оголосила Яна Марсалека в міжнародний розшук за звинуваченням у шахрайстві і розтраті.

Спецслужби західних країн підозрюють, що Марсалек повʼязаний з російською розвідкою

Однією з особливостей Wirecard було те, що вона працювала з клієнтами високого ризику, з якими не співпрацювали банки і великі платіжні системи, наприклад, з нелегальними казино і порносайтами. А судячи з інформації, яку вдалося зʼясувати розлідувачам про Яна Марсалека, саме ця компанія могла займатися грошовими переказами для фінансування російських ПВК в Африці.

З 2015 року Марсалек займався різними інвестиційними проєктами в Лівії. Одна з таких ініціатив — план «гуманітарного відновлення Лівії» — на думку експертів, насправді була планом зі створення приватних військових компаній для захисту комерційних інтересів в країні, де тривала війна. А радником Марсалека у лівійських проєктах був росіянин Андрій Чупригін, якого західні спецслужби вважають колишнім високопоставленим офіцером ГРУ.

Також відомо, що Марсалек співпрацював з Товариством австрійсько-російської дружби, через яке передавав секретні документи МВС і спецслужб Австрії. У 2017 році Ян Марсалек хвалився, що їздив на руїни Пальміри в Сирії — «в гості до російських військових», після того як звідти вибили бойовиків ІДІЛ. А в 2018 році розповідав лондонським бізнес-партнерам, що у нього є формула отруйної речовини «Новачок», яка використовувалася під час замаху на Скрипалів у Солсбері. За інформацією Financial Times, через звʼязки Марсалека з російською розвідкою ним цікавляться спецслужби трьох західних країн.

Марсалек часто літав до Росії і був на олівці у ФСБ

Згідно з імміграційними даними, які потрапили в розпорядження Bellingcat, за останні 10 років Марсалек прилітав до Росії понад 60 разів. Причому до того, як він приєднався до правління Wirecard, Марсалек був у РФ лише раз. З 2014 року його поїздки активізувалися — він літав на чартерних бізнес-джетах з різних європейських та азіатських столиць у Москву, Санкт-Петербург, Нижній Новгород і Казань. У більшості випадків він повертався назад за кілька годин.

Телевізійні служби новин біля головного офісу Wirecard в Мюнхені під час рейду поліції і прокуратури 1 липня 2020 року.

Bloomberg / Contributor

Такі часті поїздки тривали аж до вересня 2017 року. Рано-вранці 15 вересня Марсалек прилетів у «Шереметьєво» і збирався вирушати в Мюнхен приватним літаком. Однак прикордонна служба ФСБ його не пропустила. Полетіти з країни Марсалек зміг лише ввечері того ж дня, іншим літаком.

Розслідувачі припускають, що затримання в московському аеропорту у вересні 2017 року могло стати тим самим моментом, коли Марсалека завербувала ФСБ. Журналістам Bellingcat вдалося отримати доступ до внутрішньої бази даних ФСБ. До неї потрапляє будь-який іноземець, який приїздить у Росію. Зазвичай вона містить дані про поїздки в РФ: пункт відправлення і призначення, час прибуття/відправлення, номер рейсу та номер паспорта.

Але з Марсалеком усе було інакше. З початку 2015 по кінець 2018 року ФСБ відстежувала і додавала до цієї бази дані про всі міжнародні поїздки Марсалека, за винятком перельотів всередині ЄС. Журналісти припускають, що у спецслужби або не було доступу до цих даних, або вони їй були нецікаві.

Марсалек мав багато паспортів, зокрема і дипломатичний

Російське імміграційне досьє Яна Марсалека налічує 597 сторінок. Але найдивніше в ньому — це набір паспортів, за якими він їздив у Росію. У Марсалека було мінімум шість різних австрійських паспортів і три паспорти, видані на його імʼя неназваною країною. Інформацію про ці документи видалено з бази даних про перетин кордону.

Крім того, судячи з міграційного досьє, Марсалек прилітав у Росію за «дипломатичним паспортом, виданим негромадянину, з номером DA0000051». Такі паспорти не видає жодна європейська держава. А в тих небагатьох країнах, де це практикується, такі паспорти або видають почесним консулам, які не є громадянами цієї країни, або продають незаконно.

У розмові з колишнім колегою через кілька днів після зникнення Марсалек натякнув, що є почесним консулом, і що у нього є паспорти різних країн.

Марсалек прилетів у Білорусь приватним літаком із Таллінна

Після свого зникнення Марсалек не тільки залишив хибний філіппінський слід. У різних бесідах з друзями і колишніми колегами він згадував, що «перебуває в часовому поясі Східної Азії або потягує коктейлі на сонячному острові». Але в одній з таких бесід журналісти знайшли підказку. Коли Марсалека запитали, чи перебуває він у «політично стабільній обстановці», той відповів: «Не хвилюйтеся, тут при владі одні й ті самі люди протягом останніх 25 років».

Поки багато хто кинувся шукати сліди Марсалека в країнах Африки, Латинської Америки або Азії, у Bellingcat звернули увагу на Білорусь, яка лише за годину польоту від Німеччини. Тут президент Олександр Лукашенко перебуває при владі саме 25 років.

Росія і Білорусь мають спільну базу даних про перетин кордону. Коли журналісти її перевірили, зʼясувалося, що Ян Марсалек прибув до Білорусі на приватному літаку в ніч на 19 червня 2020 року. Згідно з даними прикордонників, після цього він не залишав країну.

Але в записі не були зазначені ані номер рейсу, ані компанія. Тоді розслідувачі зіставили дані авіатрекерів і зʼясували, що це був приватний літак Embraer 650 Legacy. Він прилетів до Мінська з Таллінна, а через дві години вирушив до іншого білоруського міста — Вітебська. Власником літака виявилася віденська чартерна лізингова компанія. Коли журналісти зателефонували в цю фірму, то «людина зі східноєвропейським акцентом англійської мови сказала, що їй невідомий містер Марсалек, і порадила нам звернутися у відділ продажів компанії для подальших питань».

Можливо, Марсалек досі перебуває у Вітебську. Але враховуючи підробку філіппінських міграційних даних, не можна виключати такого сценарію і для Білорусі. У такому разі тут не обійшлося без ФСБ, яка контролює російську прикордонну службу, а отже й централізовану російсько-білоруську базу даних про перетин кордону. Тоді це може стати прямим доказом співпраці Марсалека з російською спецслужбою.