Ghost of Tsushima — не новаторська, але стильна прощальна пісня PS4. Бʼємося на мечах, скачемо верхи, складаємо хоку — і переходимо на PS5

Автор:
Влад Недогибченко
Редактор:
Гліб Гусєв
Дата:

Playstation

Сімнадцятого липня на приставці PS4 вийшла гра Ghost of Tsushima — красивий самурайський блокбастер і останній великий ексклюзив консолі Sony поточного покоління. На прохання «Бабеля» головний редактор контент-бюро inka Влад Недогибченко пояснює, кому гра сподобається.

Коли у 2013 році PS4 тільки надійшла у продаж, її перший великий і візуально багатий ексклюзив випустила американська студія Sucker Punch. Символічно, що ця ж студія закриває лінійку ігор консолі наприкінці її семирічного життєвого циклу.

Її нова гра — Ghost of Tsushima («Привид Цусіми») — візуально ще надмірніша. Це впадає в око відразу ж, варто вперше побачити японський острів Цусіма при світлі дня. Повітря насичене художніми мікрочастинками — листям сакури, світлячками та птахами. Те, як під вітром стелиться трава, хочеться розглядати якомога довше, у лісах Цусіми мимоволі притримуєш коня — щоб відчути себе Томом Крузом у фільмі «Останній самурай». Це, до речі, не випадкове порівняння. Краси тут стільки й вона так наполегливо втрапляє в очі, що нагадує скоріше про те, як у західній масовій культурі часто зображують усе азіатське (і це не претензія).

При цьому Sucker Punch хочеться похвалити за увагу до деталей. Уже в головному меню гра пропонує кілька режимів — із локалізацією або з японською озвучкою. Можна навіть обрати режим Куросави — і це саме те, чого очікуєш від назви: картинка стає чорно-білою (ще й із плівковим «зерном»), на звукову доріжку накладаються ретрофільтри, усе перетворюється на старе самурайське кіно, яке надихало розробників.

Працюючи над сюжетом, Sucker Punch теж не пішли по верхах. «Цусіма» розповідає про маловідому західним гравцям сторінку історії, коли у XIII столітті на Японію напали монголи. На відміну від тієї ж Революції Мейдзі, до цього періоду попкультура звертається доволі рідко. У студії стверджують, що залучали до роботи японських консультантів. Гра починається з того, що головний герой Дзін із групою інших самураїв намагаються відбити монгольську атаку. Його дядька захоплюють у полон, монголи вторгаються на Цусіму, і Дзін відправляється в подорож, щоб дати відсіч хану Хубілаю.

Playstation

Playstation

Ghost of Tsushima — дуже кінематографічна гра. Кожна сюжетна лінія подана як легенда і розбита на декілька епізодів. На початку протистояння можна кинути виклик ворогу — й ефектно вдарити, активувавши уповільнення часу. А у вільний від боїв час залізти в гаряче джерело та поміркувати про сенс життя (для цього потрібно натиснути окрему кнопку). Ти ніби дивишся серію невеликих фільмів — із фактурними персонажами, красивими стартовими титрами, чудовою музикою й ефектними декораціями.

Відчуття від геймплею «Цусіми» можна умовно розділити на дві частини. Бойова система радує. Вона начебто побудована на кількох кнопках: швидкий удар, сильний удар, блок і ривок, але Sucker Punch відмінно масштабують цю систему. Подорожуючи Цусімою, виконуючи побічні завдання й відкриваючи секретні локації, ти отримуєш очки досвіду, якими прокачуєш одну з трьох гілок навичок. Кожна з них відповідає за різні стилі бою. Наприклад, можна розвивати навички Примари, які дають переваги у прихованих ніндзя-style нальотах. Або піти шляхом чесного самурая, який завжди бʼється лице в лице. Відкривати нові прийоми та комбінації атак. Вивчати різні стійки для різних ворогів.

У Sucker Punch розповідали, що насамперед хотіли домогтися від геймплею відчуття гостроти зброї — і це їм вдалося повною мірою. Битися тут майже завжди цікаво, а з часом ти відчуваєш, як поліпшуєш майстерність.

Друга частина вражень стосується відкритого світу — принаймні, для досвідчених гравців цей аспект не дозволяє «Цусімі» стати чимось більшим, ніж просто хорошою грою. Світ тут не назвеш живим, а всі системи ми вже десь бачили. Причому в іграх Ubisoft, у «Відьмаку» і Red Dead Redemption 2 — у більшому масштабі та різноманітності. Sucker Punch відволікають від них увагу локаціями, деталями й антуражем. Але в побічних квестах шорсткість продакшну все-таки дуже помітна. Наприклад, коли за діалогом персонажів камера стежить із двох загальних ракурсів.

Почасти це не стільки проблеми «Цусіми», скільки мимовільний ефект від недавньої The Last of Us 2. Спочатку «Цусіма» мала вийти раніше, але через травневі хакерські атаки Sony поміняла дати релізів місцями. Так, ці ігри не можна порівнювати, але TLOU2 аж надто полюбилася постановкою, ювелірно пропрацьованими сценами й зануренням у те, що відбувається.

Поза цим Ghost of Tsushima залишає приємні враження. Насамперед завдяки винятковому стилю у всьому — від мінімалізму інтерфейсів до хоку на березі ставка. Вона не пропонує новаторських ідей, але в ній приємно розмахувати катаною. А після швидкого кривавого бою сісти на коня, дістати флейту й награти заспокійливу мелодію. Для цього тут теж є окрема кнопка.

Playstation