Тридцятого березня в місті Дарбханга (штат Біхар) сімнадцятирічну Міру видали заміж за 25-річного чоловіка. За кілька тижнів до того, як Індія пішла на карантин через спалах коронавірусу, сім’я нареченого відправила до родини дівчини посередника, щоб домовитися про шлюб. Міра була проти союзу і хотіла завершити навчання. Її підтримала матір. Проте решта сім’ї змусила дівчину прийняти пропозицію, оскільки наречений був із впливової родини.
Дитячі шлюби в Індії офіційно заборонили ще у 1929 році, коли країна була британською колонією. Згодом закон кілька разів змінювали. У 1978 році шлюбний вік для дівчат збільшили з 15 до 18 років. А у 2006 році Верховний суд Індії постановив, що секс із неповнолітніми вважається зґвалтуванням. Тепер за організацію шлюбу з дитиною батькам або старшому в подружжі загрожує до двох років в’язниці.
Щороку в Індії видають заміж щонайменше півтора мільйона неповнолітніх дівчат. Понад двісті мільйонів індійців уклали шлюб до повноліття — майже половина з них навіть до того, як їм виповнилося 15 років.
Через пандемію коронавірусу дитячі шлюби в Індії стали ще більш поширеними. На заході країни, у штаті Махараштра місцева влада за останні три місяці врятувала від примусового шлюбу вісімдесят неповнолітніх дівчат. У південному штаті Телангана — 218. У місті Веллуру (штат Тамілнад) за три місяці карантину запобігли 36 дитячим шлюбам. А у Тіруваннамалаї лише у червні зафіксували 40 дитячих шлюбів, що стало рекордом — протягом останніх 13 років їхня кількість не перевищувала двадцяти семи на місяць.
Головною причиною тенденції є бідність. Через спалах COVID-19 мігранти втратили постійний дохід і були змушені повернутися на батьківщину. Видаючи доньок заміж, батьки намагаються зменшити витрати або заробити гроші.
Індійський штат Західна Бенгалія постраждав не лише від коронавірусу, але й від циклону «Амфан», який у травні зруйнував тисячі будинків. Із початку червня лише в одному місті штату — Кеннінгу — запобігли десятьом дитячим шлюбам.
«У цей час торік у нас було в середньому три справи на тиждень», — пригадує Банті Мукерджі, працівник гарячої лінії CHILDLINE, яку створило індійське Міністерство у справах жінок і розвитку дитини.
Одна родина погодилася видати пʼятнадцятирічну доньку заміж за старшого чоловіка за 50 000 рупій. Інші — просто за умови, що наречений не вимагатиме приданого. Через карантин і самоізоляцію відстежити подібні шлюби складніше, ніж раніше. До пандемії коронавірусу діти ходили до школи та могли поскаржитися на батьків вчителям, а самі вчителі — помічали відсутність школярів у навчальному закладі. Тепер неповнолітні опинилися з родиною сам на сам.
Батькам же завдяки самоізоляції стало простіше організовувати таємні весільні церемонії у себе вдома. Гостей на них практично не запрошують, тож повідомити про правопорушення нема кому.
Із незаконними шлюбами в Індії борються поліція та міжнародні організації на кшталт ЮНІСЕФ. Утім, вони збирають дані незалежно одна від одної. У межах проєкту ActionAid починаючи з 23 березня ЮНІСЕФ зафіксував 183 дитячі шлюби в Одіші, 138 — у Західній Бенгалії, 56 — у Джаркханді, 25 — у Біхарі, 16 — у Раджастані.
Натомість на гарячу лінію CHILDLINE за три місяці карантину надійшло понад 5 500 дзвінків з повідомленням про дитячі шлюби. Девʼяносто один відсоток стосувався шлюбів з неповнолітніми дівчатами, а девʼять — з хлопчиками. Реальна кількість випадків може бути ще більшою. Проте значну частину правоохоронців, які раніше займалися подібними справами, тепер залучили до боротьби з пандемією коронавірусу.
«Пандемія дещо відсунула в бік проблему дитячих шлюбів у списку пріоритетів», — каже Варша Рані Тіркі, координатор ActionAid у штаті Джаркханд.