До початку війни на Донбасі шахта «Комсомольська» входила в державне підприємство «Антрацит». У 2013 році воно запустило процедуру банкрутства. Після захоплення цієї території бойовиками «ЛНР» Україна втратила контроль над шахтами ― вони перейшли у так званий ДУП «Антрацит ЛНР». У 2017 році в «ЛНР» провели «націоналізацію» шахт ― ті, що належали компанії ДТЕК, підпорядкували новоствореному підприємству «Внешторгсервис» (ВТС). Компанію зареєстрували в Південній Осетії — невизнаній республіці, яка визнала незалежність «ЛНР».
Через «Внешторгсервис» Росія почала купувати вугілля нібито у Південної Осетії, обходячи у такий спосіб міжнародні санкції на торгівлю з «ЛНР». Ексклюзивне право торгувати вугіллям з «ЛНР» і «ДНР» залишили за компанією «Газальянс». Вона належить українському бізнесменові Сергію Курченку, який втік у Росію після революції 2014 року. Фірма Курченка фактично отримала операційне управління над «Внешторгсервисом», який контролює шахти, заводи й комбінати на окупованих територіях. Торгівлю вугіллям налагодили за простою схемою: ВТС скуповує видобуте в «ЛНР» вугілля, а «Газальянс» продає його в Росію.
З моменту створення ВТС Курченко за вугілля не платив, і до 2018 року борги перед шахтами «ЛНР» і «ДНР» склали близько 356 мільйонів доларів. У 2019 році олігарх «реструктуризував» борг і отримав відстрочку по його виплаті на два роки. Нарахування процентів по боргу передбачено не було. Такі умови і монополія Курченка на торгівлю з окупованими територіями обурили конкурентів олігарха і вони навіть написали листа Путіну.
Наприкінці квітня 2020 року на сайті лідера бойовиків «ЛНР» Леоніда Пасічника зʼявився указ про закриття нерентабельних шахт. Офіційною причиною було падіння попиту на вугілля і зниження його ціни. Про реальну причину — велику заборгованість компанії Курченка перед шахтами — ніхто не говорив. «Комсомольську», яка офіційно вважається державною, але насправді давно перебуває в управлінні ВТС, вирішили закрити до лютого 2021 року. Для ліквідації шахт і управління тими, що залишилися, створили підприємство «Востокуголь». Ним призначили керувати шахтаря з Антрацита Володимира Шатохіна.
Двадцять першого квітня на шахті «Комсомольська» через великі борги по зарплатах почалася перша хвиля страйків. У квітні керівництво шахти провело переговори з профспілкою і погодилося погасити частину боргів до 15 травня.
До початку червня «міністерство вугільної промисловості» «ЛНР» зарплату за березень, квітень і травень шахтарям «Комсомольської» так і не виплатило. Вранці 5 червня шахтарі написали лист-звернення до «міністра» Павла Мальгіна і голови головного управління «Антрациту». У листі вони попередили, що якщо до 8 червня грошей не буде, шахта зупиниться. До акції долучилися 150 шахтарів. Цього ж дня «головний санітарний лікар» Дмитро Докашенко оголосив, що в Антрациті новий сплеск коронавірусу, тому місто потрібно закрити, а на вʼїздах і виїздах встановити блокпости. Лише за день до цього, 4 червня, він же відзвітував, що «випадки захворювань вже поодинокі» і карантин можна послаблювати.
Удень 5 червня на всій окупованій території «ЛНР» зник мобільний звʼязок операторів Vodafone і «Київстар», а частина шахтарів-протестувальників отримала погрози від керівництва шахти. Їм сказали що «всі вони у списку на звільнення». За третьою зміною шахтарів не прийшов автобус, але вони самі дійшли до шахти і підтримали протестувальників. Щоб припинити акцію, шахтарям виплатили 20% заборгованості за березень.
Наступного дня, 6 червня, на території, підконтрольній «ЛНР», заблокували соціальну мережу «ВКонтакте», через яку в основному координувалися протестувальники. Офіційний сайт з новинами «ЛНР» повідомив, що мобільного звʼязку немає через «проблеми на українській стороні», а соціальна мережа не працює «через аварії». У відповідь родичі протестувальників записали відеозвернення, в якому озвучили вимоги: погасити всі борги.
За добу на шахту приїхав керівник підприємства «Востокуголь» Шатохін і пояснив, що гроші будуть виплачувати поступово: «Ми виплатимо у міру наповнення бюджету. Суми зараз захмарні, таких фінансів поки немає, треба потерпіти». Шахтарі «терпіти» відмовилися і продовжили протест. До 7 червня шахту «Комсомольська» оточила «народна міліція». «Міністр вугільної промисловості» «ЛНР» Павло Мальгін пообіцяв приїхати і спуститися до протестувальників. Замість нього приїхали представники «генеральної прокуратури» та «міністерства державної безпеки». Згодом прокуратура випустила пресреліз про те, що «виявлено низку порушень, встановлено факт невиплати працівникам заробітної плати, через що утворилася заборгованість». За словами протестувальників, у цей же час Шатохін наказав перекрити подачу води в шахту і заборонив сімʼям передавати їжу.
У групі «ВКонтакте» під назвою «Страйк шахтарів на шахті Комсомольській» скоординувалися волонтери — їм вдалося обійти блокування соцмережі. Вони збиралися привезти протестувальникам їжу, але в селище їх не впустила «народна міліція». У сусідніх окупованих Ровеньках «МДБ» оточило шахту імені Фрунзе, на ній теж мав розпочатися страйк. Увечері в координаційних групах шахтарів почала зʼявлятися інформація про затриманих працівників шахти: першими пропали брати Єфанови. Почалися затримання членів профспілок та шахтарів, які просто підтримують протест «[МДБ] виявили активістів на інших шахтах в інших містах і арешти відбулися в містах Краснодон [Сорокине], Ровеньки, Красний Луч [Хрустальний], Білоріченськ [Білоріченський]. Просто приїжджає Міністерство держбезпеки і без будь-яких документів забирає людину з усіма її компʼютерами і телефонами і відвозять в невідомому напрямку», ― написав «ВКонтакте» Олександр Васьковський. Він називає себе співголовою незалежної профспілки шахтарів Донбасу. Всього зникли 14 осіб.
Вранці 9 червня шахтарі оголосили, що зупинка шахти переростає в страйк. Вони висунули додаткові вимоги: голова окупаційної адміністрації «ЛНР» Леонід Пасічник повинен виступити по телебаченню, пообіцяти страйкарям недоторканність і виплатити всі борги. Ані Пасічник, ані будь-хто інший з адміністрації «ЛНР» на вимоги шахтарів не відреагував. Усі 119 осіб оголосили голодування і продовжують перебувати під землею вже 7-й день поспіль.