Другий етап медреформи почався 1 квітня. Що змінилося?
Старт другого етапу медреформи співпав з епідемією коронавірусу. Через це «вторинку» довелося запускати зі змінами. Двадцять пʼятого квітня Кабінет міністрів затвердив пакети медичних послуг пацієнтам з підозрою або діагностованою коронавірусною хворобою. Йдеться про те, що держава платить за роботу мобільних бригад, які проводять тестування вдома. Якщо людина викликає швидку або її кладуть в стаціонар — це теж оплачує держава. Сюди ж включили доплати для лікарів у розмірі до 300% зарплати.
Міністр охорони здоровʼя Максим Степанов
«Бабель»
Досі не всі лікарі отримали доплату за березень, хоча ще 29 квітня заступниця міністра охорони здоров’я Світлана Шаталова зазначала, що кошти виділили та відправили в регіони. Через це лікарі виходили на акції протесту під лікарні, викладали фото і відео в соцмережах. Міністр Степанов пообіцяв, що до 8 травня медики отримають доплати за березень, незалежно від того, скільки часу вони працювали з хворими на COVID-19. За квітень гроші теж не надійшли в лікарні, оскільки в НСЗУ не могли запустити цей процес без опублікованого рішення Кабміну. Воно набуло чинності 4 травня.
Ідея медичної реформи полягала в тому, щоб ефективніше використовувати державні кошти, які виділяють на медицину. Повинна працювати Програма медичних гарантій — перелік медичних послуг, які держава гарантує пацієнту безплатно. У всіх державних і комунальних медзакладах «гроші йдуть за пацієнтом». Така система працює на первинній ланці — пацієнт підписує декларацію з сімейним лікарем і може безкоштовно у нього обслуговуватися. А НСЗУ платить лікареві або лікарні за кожного пацієнта. Коли сімейний лікар направлятиме вас до профільного спеціаліста, його можна буде обрати в будь-якій лікарні, що підписала договір з НСЗУ.
Що скасування реформи означатиме для пацієнта?
Для пацієнтів це означає, що нічого не зміниться. Вони будуть, як і раніше, ходити до лікарів, які в них можуть просити сплатити благодійний внесок.
Сімейні лікарі, яких стосувався перший етап медреформи, працюватимуть далі. Пацієнт може обрати собі лікаря, підписати з ним декларацію й отримувати послуги безплатно. А лікар має певну кількість пацієнтів, якісне обладнання та вищу зарплату. У сімейної лікарки Анастасії Михайловської, яка працює в Центрі первинної медико-санітарної допомоги в Оболонському районі Києва, 1 800 задекларованих пацієнтів, і з реформою її зарплата зросла втричі. Завдяки налагодженій комунікації з пацієнтами зараз лікарка за потреби може спілкуватися з ними телефоном.
«Зараз я приймаю 5—10 осіб на день, решту — 50 пацієнтів — я консультую телефоном. І це для мене найголовніша перевага — люди не сидять у черзі, як це було раніше, і не заражають одне одного. Якби вони всі прийшли до лікарні, то рівень захворюваності на COVID-19 був би точно вищим».
Від коронавірусу лікуватимуть безплатно?
Так, лікування коронавірусу й надалі оплачуватиме Нацслужба здоров’я. Якщо пацієнт потрапить до медзакладу з середнім або важким перебігом коронавірусної хвороби, його лікування має бути безплатним. За легкого перебігу хворий лікується вдома, купуючи ліки за свої гроші.
А безплатні пологи та інші послуги?
Другий етап медреформи передбачав 27 пакетів медичних послуг. Міністр Степанов сказав, що за Державною програмою медичних гарантій з 1 червня будуть фінансувати первинну й екстрену допомогу, лікування гострих інсультів та інфарктів і три пакети послуг з лікування коронавірусу. Усі пакети, окрім лікування коронавірусу, будуть змінені впродовж 10 днів на основі національного протоколу, розповів Михайло Радуцький.
Тобто це означає, що на невизначений час відкладається фінансування понад 20 пакетів послуг, на які могли подаватися лікарні та які мала оплатити Нацслужба здоров’я. Зокрема це проведення пологів, неонатальна, паліативна допомога, проведення хірургічних операцій, пов’язаних з гінекологією, онкологією, трансплантологією, урологією, травматологією, судинною хірургією, проктологією, офтальмологією. Пацієнти за електронними направленнями від сімейних лікарів могли б безплатно звертатися до вузьких спеціалістів, яких вони самі оберуть. Наприклад, до ендокринолога чи гематолога. А лікар отримував би гроші за кожен пролікований випадок відповідно до тарифів НСЗУ.
Що передбачають зміни, які запропонував Степанов?
Із 1 липня медикам повинні підвищити зарплату до 50%. На це потрібно виділити 11 мільярдів з держбюджету, за що повинна проголосувати Верховна Рада.
Також міністр хоче переглянути тарифи, за якими НСЗУ сплачуватиме за послуги. Попередні тарифи, розповідає колишня очільниця директорату в МОЗ Ірина Литовченко, розробляли з урахуванням протоколів лікування і того, чи може держбюджет собі це дозволити: «Медики визначали, які є оптимальні протоколи для надання меддопомоги, яке для цього має бути обладнання в лікарні, медикаменти, персонал. Відповідно до цього і формувався тариф». «Бабель» надіслав запитання на брифінг міністра про те, як змінять тарифи, але його не озвучили.
Сніжана Хромець / Артем Марков / «Бабель»
Усі заклади охорони здоровʼя, які надають спеціалізовану і високоспеціалізовану медичну допомогу, за планом Степанова, мають отримати не менше коштів, ніж вони мали у 2019 році. Національна служба здоров’я уклала договори з 1 645 медзакладами та вже виплатила їм понад пʼять мільярдів гривень. При цьому 954 лікарні отримали більше коштів, ніж за субвенцією. Тобто медзаклади, які підготувалися до реформи, не втратили у фінансуванні. А деякі отримали вдвічі більше коштів, як порівняти з фінансуванням через медичну субвенцію.
З 11 травня МОЗ із залученням науковців і провідних фахівців галузі розпочинає розробку та затвердження нових державних стандартів надання медичної допомоги. Щоправда, ще у 2016 році в МОЗ дозволили медикам користуватися міжнародними протоколами лікування.
Що це означає для лікарень?
Тепер ті лікарні, які готувалися до медреформи, закуповували обладнання, оптимізували штат, будуть отримувати такі самі гроші, як і ті медзаклади, що не відповідають вимогам Нацслужби здоров’я. Міська влада мала б взяти їх на свій баланс або переформатувати.
Головний лікар Турківської районної лікарні у Львівській області Костянтин Коробов розповідає, що до старту другого етапу медреформи готувалися завчасно і вже отримали перші кошти. У лікарні подалися на 6 пакетів послуг, зокрема на хоспісну допомогу, медичну реабілітацію для дітей і дорослих, лікування пацієнтів гемодіалізом, прийняття пологів. Загальна сума, яку б мало надати НСЗУ, — понад 42,5 мільйона гривень. Наприкінці квітня в лікарні отримали кошти — 4 мільйони 125 тисяч гривень, зарплата лікарів залишилася такою ж, як і раніше. «Меншою точно не стала, і гроші ми отримали вчасно, — каже Коробов. — До кінця року ми забезпечені фінансуванням. А далі будемо діяти так, як нам скажуть».
Головний лікар Іллінецької центральної районної лікарні у Вінницькій області Микола Масленчук виступив проти змін медичної реформи. Він пише, що готувався до її впровадження з 2017 року, і за фінансуванням від Нацслужби здоровʼя його заклад має отримати на 3 мільйони гривень більше, ніж за субвенцією минулого року.
Які ризики від згортання реформи?
Якщо повернути історичне фінансування, то у лікарень, які лікують пацієнтів, заберуть гроші, що вони отримали під час реформи, і віддадуть їх тим медзакладам, де пацієнтів менше, застерігає депутат Дмитро Гурін, який раніше займався медреформою.
Народний депутат від партії «Слуга народу» Дмитро Гурін
Головний лікар Національного інституту раку Андрій Безносенко пише, що зменшиться фінансування онкоцентрів. «З наших розрахунків, [впровадження другого етапу дає] приріст у фінансуванні онкоцентрів від 10 до 200 відсотків, залежно від регіону. За Програмою медичних гарантій наявних грошей не вистачало, щоб покрити в повному обсязі необхідні базові дослідження та курси хіміо- і променевої терапії, а також хірургію, але б наші пацієнти витрачали в рази менше власних заощаджень на лікування. Нам пропонують рівень фінансування у 2020 році на рівні субвенцій 2019 року, що суттєво зменшить бюджети онкологічних диспансерів на проценти, а в деяких випадках — у рази». Він наводить приклад Одеського обласного онкодиспансеру — той отримав торік за субвенцією 62 мільйони гривень, а у 2020 році за Програмою медичних гарантій — 259 мільйонів. «Не можна забирати кошти в онкохворих і онкоцентрів, а потім їхнім коштом дофінансовувати неефективні лікарні», — говорить Андрій Безносенко.
Згортання медреформи може законсервувати проблеми психлікарень. Як пояснює керівник Центру психічного здоров’я і моніторингу наркотиків та алкоголю МОЗ України Сергій Шум, ці лікарні зацікавлені не лікувати пацієнтів, а лише тримати їх ізольованими. «Ніхто не каже, що пацієнти не потребують соціальних послуг, але вони повинні надаватися людині вдома, а не в місцях несвободи. Психлікарні нічого не зробили для того, щоб попередити недофінансування. Аргументи на кшталт “Ми не можемо вигнати пацієнтів на вулицю, їм нікуди йти” правомірні, але не для закладу охорони здоров’я, а для закладу соціального захисту. Тоді треба відверто зізнатися, що ви не є лікарнею, змінити статут і надавати послуги як заклад соціального захисту».