«Маша їсть і пʼє». Локшина з креветками з «Люсі» — найпростіший спосіб набити живіт наприкінці дня. Пропонує «ресторатор, який був завжди» Ігор Сухомлин

Автор:
Марія Жартовська
Дата:

У 2012 році Ігор Сухомлин відкрив кавʼярню «Чашка» на Бессарабській площі в Києві. Вже за кілька днів про неї написав The Village, і в кавʼярні не стало відбою від експатів і київських хіпстерів — тут призначали Tinder-побачення, обговорювали рекламні бюджети, хвалилися модними кросівками і просто витріщалися в ноутбуки. Перші планірки «Бабеля» його тодішній головний редактор Гліб Гусєв теж проводив у «Чашці» — під сирники і американо. Кавʼярня пропрацювала сім років, а в липні минулого року Сухомлин її закрив, щоб перезапустити заново. У березні 2020-го, за кілька днів до початку карантину, Сухомлин відкрив BRO Market на триста квадратних метрів. На одному майданчику він зібрав усі свої безпрограшні концепції: каву і випічку із «Чашки», піцу з «Мімози» (ми про неї вже писали), роли з Fish&Pussycat. Є й новинка: паназійська кухня «Люся» — і для нового випуску наша політична кореспондентка Маша Жартовська (яка «їсть і пʼє») спробувала локшину з креветками. А заодно розпитала Сухомлина, хто така «Люся».

Юлія Вебер / «Бабель»

Перш ніж стати ресторатором, Ігор Сухомлин працював двірником, токарем і охоронцем, заснував рекламну агенцію в рідному Чернігові, а потім переїхав у Київ. Сухомлин — людина-бренд: його часто можна було зустріти в «Чашці», а його пости в Facebook про ресторанний ринок і життя Бессарабки збирають тисячі лайків.

«Важко сказати, коли «Чашка» стала культовою, — каже Сухомлин. — З роками вона тільки набирала [популярність]. Сформувалася спільнота гостей, ми всі знайомі одне з одним, я знаю, хто що пʼє. До нас регулярно заходив продавець риби з Бессарабського ринку. Пахнучи рибою, він брав собі капучино і йшов зі щасливим обличчям».

Підготували усі інгредієнти: креветки і кальмари, гриби, броколі, цибулю, солодкий перець і моркву, нарізані соломкою. У сковороду WOK розбили яйце.

Підготували усі інгредієнти: креветки і кальмари, гриби, броколі, цибулю, солодкий перець і моркву, нарізані соломкою. У сковороду WOK розбили яйце.

Юлія Вебер / «Бабель»

Швидко обсмажили овочі з креветками, кальмарами і яєчною локшиною.

Юлія Вебер / «Бабель»

Чому він просто заново не відкрив «Чашку», а створив на її місці BRO Market? Орендодавці Сухомлина поставили йому умову: «Чашки» вже було мало, треба було зробити щось більш цікаве. Частиною маркету стала «Люся» — з паназійською кухнею. «Чому саме «Люся»? А нічому. Ми уявили собі хазяйку азіатського місця, яка назвала його своїм імʼям».

Додали соєвий соус, виклали локшину в піалу, прикрасили тонкими скибочками редису, кінзою, чилі і соєвими паростками.

Додали соєвий соус, виклали локшину в піалу, прикрасили тонкими скибочками редису, кінзою, чилі і соєвими паростками.

Юлія Вебер / «Бабель»

Нагодували Машу.

Юлія Вебер / «Бабель»

Крім локшини з креветками ми спробували кисло-гострий суп Том-ям (тут роблять велику порцію з локшиною), японські пельмені з бараниною (гедза), локшину з куркою. Порції великі, їжа ситна — кращий спосіб швидко набити шлунок.

BRO Market — місце для всіх, хто живе навколо Бессарабки або тут працює. Їжа проста й недорога, вона розрахована і на продавця на ринку, і на співробітника компанії LG, у якого офіс неподалік, і на дівчинку, яка танцює на пілоні в «Гаремі», і на мистецтвознавця, який тільки-но вийшов з арт-центру Віктора Пінчука і прагне їжі тілесної після їжі духовної. «Між відкриттям і карантином минуло чотири дні, але ми побачили, що потрапили в тему. Ми це не робили для хіпстерів, ми це робили просто для городян. Хіпстери закінчилися. Це просто міські жителі».