Перш ніж стати ресторатором, Ігор Сухомлин працював двірником, токарем і охоронцем, заснував рекламну агенцію в рідному Чернігові, а потім переїхав у Київ. Сухомлин — людина-бренд: його часто можна було зустріти в «Чашці», а його пости в Facebook про ресторанний ринок і життя Бессарабки збирають тисячі лайків.
«Важко сказати, коли «Чашка» стала культовою, — каже Сухомлин. — З роками вона тільки набирала [популярність]. Сформувалася спільнота гостей, ми всі знайомі одне з одним, я знаю, хто що пʼє. До нас регулярно заходив продавець риби з Бессарабського ринку. Пахнучи рибою, він брав собі капучино і йшов зі щасливим обличчям».
Чому він просто заново не відкрив «Чашку», а створив на її місці BRO Market? Орендодавці Сухомлина поставили йому умову: «Чашки» вже було мало, треба було зробити щось більш цікаве. Частиною маркету стала «Люся» — з паназійською кухнею. «Чому саме «Люся»? А нічому. Ми уявили собі хазяйку азіатського місця, яка назвала його своїм імʼям».
Крім локшини з креветками ми спробували кисло-гострий суп Том-ям (тут роблять велику порцію з локшиною), японські пельмені з бараниною (гедза), локшину з куркою. Порції великі, їжа ситна — кращий спосіб швидко набити шлунок.
BRO Market — місце для всіх, хто живе навколо Бессарабки або тут працює. Їжа проста й недорога, вона розрахована і на продавця на ринку, і на співробітника компанії LG, у якого офіс неподалік, і на дівчинку, яка танцює на пілоні в «Гаремі», і на мистецтвознавця, який тільки-но вийшов з арт-центру Віктора Пінчука і прагне їжі тілесної після їжі духовної. «Між відкриттям і карантином минуло чотири дні, але ми побачили, що потрапили в тему. Ми це не робили для хіпстерів, ми це робили просто для городян. Хіпстери закінчилися. Це просто міські жителі».