Країни світу закидають Китаю приховування справжніх даних про коронавірус — Пекін обурюється
Після того, як кількість інфікованих та померлих від COVID-19 у інших країнах почала стрімко зростати, на адресу Пекіна почали лунати звинувачення у поширенні патогену та приховуванні справжньої статистики захворювання.
На початку березня американський президент Дональд Трамп назвав коронавірус «іноземним вірусом», який розпочався у Китаї, «а тепер шириться світом». А вже місяць потому він прямо звинуватив Пекін у приховуванні статистики смертей. Близький до республіканської партії канал Fox News опублікував матеріал про те, що нову пандемію спричинив випадковий витік вірусу з лабораторії в Ухані. А китайська влада намагалася це приховати. Подібну теорію озвучив й італійський праворадикальний політик Маттео Сальвіні, звинувативши Китай у створенні нових вірусів у своїх лабораторіях.
У відповідь китайські чиновники та медіа «розганяють» теорії про те, що вірус до країни завезли американські військові, або про те, що коронавірус виник в Італії.
Наприкінці березня у британських ЗМІ з’явилась інформація про те, що низка урядовців кабінету Бориса Джонсона критикує китайську владу за те, що та не змогла зупинити розповсюдження коронавірусу. Через це на компартію чекає «розплата», а Китай «може стати країною-вигнанцем». У китайському посольстві у Великій Британії обурилися через подібні заяви.
Син президента Бразилії, Едуардо Болсонару, минулого місяця ретвітнув твіт, у якому йшлося: «Причина глобальної пандемії має ім’я та прізвище: Комуністична партія Китаю». У посольстві Китаю у Бразилії зажадали вибачень за «злісну образу» і припустили, що син президента підхопив «психічний вірус».
Минулого тижня репутація офіційного Пекіна знову зазнала удару через коронавірус. У соцмережах з’явилися відео, як африканських мігрантів у Китаї виселяють з квартир та забороняють їм заходити в готелі.
Це сталося після того, як п’ятеро студентів з Нігерії отримали позитивні тести на SARS-CoV-2 у місті Гуанчжоу. За даними державних ЗМІ Китаю, вони нібито порушили карантин і відвідали ресторан, де заразили власника.
Інцидент призвів до хвилі ксенофобії щодо темношкірих. Навіть тих із них, хто був у Китаї від початку спалаху, змусили пройти тест на SARS-CoV-2, помістили у карантин або виселили з їхніх домівок. Гана, Кенія, Нігерія та Уганда викликали до себе послів Китаю, а державний департамент США порадив афроамериканцям не відвідувати місто.
США звинувачують у тиску на глобальний ринок засобів захисту від коронавірусу
Коронавірус позначився й на зовнішньополітичних стосунках США. Після спалаху недуги у країні американський президент Дональд Трамп дав змогу федеральному уряду отримати контроль над тим, як приватні компанії виробляють та доставляють продукцію. Це стало своєрідним запобіжником для експорту медичних засобів, а також дозволило перехоплювати вантажі за кордоном.
Канадський прем’єр-міністр Джастін Трюдо попередив про можливі негативні наслідки такого рішення. Проте сказав, що Канада не вдаватиметься до дзеркальних «каральних заходів».
Міністр внутрішніх справ Німеччини Андреас Гейзель звинуватив Сполучені Штати у «сучасному піратстві» та назвав заходи надто агресивними. Це сталось після того, як США перехопили у Таїланді 200 тисяч респіраторів, замовлених для німецької поліції.
Подібна історія сталась і з Францією, коли американська компанія перекупила партію масок, яку замовляли для найгустіше населеного регіону країни — Іль-де-Франс. У Франції такі дії назвали «гонитвою за скарбами».
У Євросоюзі немає єдиної стратегії боротьби з коронавірусом, виходу з карантину і подолання економічної кризи
Через відсутність спільної стратегії у Євросоюзі кожна країна була змушена самостійно вирішувати, як протидіяти епідемії коронавірусу.
На початку березня Італія стала епіцентром спалаху коронавірусу у Європі. Натомість низка країн ЄС, як-от Франція та Німеччина, обмежили експорт захисного медичного обладнання.
Посол Італії в ЄС Мауріціо Массарі поскаржився на відсутність солідарності між країнами-членами. «Ми маємо забезпечити, під координацією ЄС, постачання необхідного медичного обладнання та його перерозподіл між тими країнами і регіонами, які найбільше цього потребують. Сьогодні це Італія, але завтра така необхідність може виникнути будь-де. Але, на жаль, жодна країна ЄС не відповіла на цей заклик. Вочевидь, це поганий знак європейської солідарності». А колишній віцепрем’єр Італії Маттео Сальвіні заявив, що «коли країна потребувала допомоги, у ЄС їй дали ляпаса».
Згодом європейські країни усе ж скоординували зусилля щодо придбання медичних запасів і допомоги постраждалим. Німеччина та Люксембург взяли до себе на лікування пацієнтів з Франції та Італії. Франція направила до Італії мільйон масок, а Німеччина — сім тонн медичного обладнання.
У березні дев’ять країн, серед яких Італія та Іспанія, звернулися до решти членів ЄС із пропозицією випустити «коронабонди» — спільні для Євросоюзу боргові облігації. А отримані кошти спрямувати на розвиток медицини та підтримку економіки. Досягти згоди не вдалося. А в МЗС Італії обурилися через те, що у німецькій газеті Die Welt з’явилася колонка із закликом не надавати Італії допомогу, бо «ці гроші отримає мафія».
На початку спалаху коронавірусу в Європі більшість країн закрили кордони та запровадили суворі внутрішні обмеження. Але кожна країна ухвалювала рішення самостійно. І тепер у ЄС немає єдиної стратегії щодо виходу з карантину. Так, Австрія і Чехія вже послаблюють запобіжні заходи. Франція, Бельгія та Іспанія, навпаки, продовжують. А влада Швеції взагалі не запроваджувала карантин, через що її критикують у Європі.
Як зазначає директорка брюссельського аналітичного центру Carnegie Europe Роза Бальфур, пандемію можна подолати лише за умови міжнародного співробітництва. Якщо баланс зміститься на користь національних позицій, це «може зруйнувати ЄС».
ВООЗ звинувачують у тому, що вона діє неефективно та підіграє Китаю у ситуації з коронавірусом
Через спалах коронавірусу погіршилися й стосунки низки країн з Всесвітньою організацією охорони здоров’я. Зрештою один з найбільших донорів організації — США — призупинив виплату своїх внесків до бюджету ВООЗ. В адміністрації Трампа планують розслідувати «недбалість у керівництві» організацією та «приховування масштабів спалаху» на користь Китаю.
У відповідь глава ВООЗ Тедрос Адханом Гебреєсус сказав, що «США були нашим давнім і щедрим другом, і ми сподіваємось, що так залишатиметься й надалі».
У приховуванні фактів про недугу звинуватив ВООЗ і Тайвань. Ще у грудні 2019 року країна надіслала до агентства ООН повідомлення про випадки захворювання в Ухані. А також про те, що цей вірус може передаватися від людини до людини. Однак у ВООЗ заявили, що не отримували такої інформації.
Про прорахунки ВООЗ заговорили і в Австралії. Так, премʼєр-міністр Скотт Моррісон заявив, що організація припустилася помилок під час подолання кризи коронавірусу, і тому критика на її адресу «є цілком заслуженою».