Дмитре, чим ви займалися до того, як почали співпрацювати з Денисом Єрмаком?
Дмитро: За освітою я слідчий, криміналіст, юрист-правознавець, кандидат юридичних наук. Довго працював у міліції, числився в Інституті внутрішніх справ. Мене відряджали в різні структури, там я проходив «стажування». Потім у мене виникли проблеми — посадив одного афериста в Харкові, він мені помстився і в 2014 році через це довелося піти з органів МВС.
Зараз у мене є невелика частка сільгосппідприємства в Рівненській області. Є непрацююча фінкомпанія, яку ніяк не можу запустити — то грошей бракує, то часу. Ще є юридична практика, якою я займаюся останні пʼять років — це супровід бізнесу.
На фото Дмитро Штанько. Сергій Шумський фотографуватися відмовився.
Юлія Вебер / «Бабель»
У минулому ви фігурували у справі про дачу хабара: як керівник компанії «Фінгрант» самі його й давали. Але у справі проходили як свідок. Чому такий статус?
Дмитро: Я хотів розмістити політичну партію, домовився про приміщення, але мене вирішили «розвести» і вимагали гроші за приміщення для партії. Я написав заяву до правоохоронних органів і дав хабар під їхнім контролем.
Яка партія?
Дмитро: Не має значення.
У вас залишилися звʼязки в правоохоронних органах?
Дмитро: Звісно. Як може колишній міліціонер не спілкуватися з купою правоохоронців? Це приватне спілкування.
Юлія Вебер / «Бабель»
Сергію, як ви почали співпрацювати з СБУ? До того моменту ви були знайомі з Денисом Єрмаком?
Сергій: З СБУ я почав співпрацювати приблизно з 2015 року. Зараз я штатний негласний співробітник — людина із зарплатою, але без погонів. Все почалося зі спеціальних операцій при штабі АТО — займався питаннями розвідки і контррозвідки. У мене була антитерористична і антидиверсійна група, яка безпосередньо підпорядковувалася генералу [Віталію] Малікову, який потім став заступником голови СБУ.
Тоді ми збили російський безпілотник — він став першим доказом присутності на Донбасі російських військ. Відразу роблю застереження: жодного стосунку до цієї операції Денис Єрмак не мав, ні в якій групі він не був. Я з ним тоді перетинався просто на дружній нозі, і все. Розповідь
Денис Єрмак приїжджав у Піски
Що він робив у Пісках?
Сергій: Не знаю. Я тільки згодом дізнався, що його по лінії РНБО просили приїжджати в АТО і збирати інформацію про ситуацію там. У нас було кілька зустрічей, коли він супроводжував Литвиненка — могли чай попити, поспілкуватися. Але коли говорять, що Денис воював, можу сказати: сидіти в окопі і на чиєсь прохання дивитися в потрібний бік — це не бойові дії.
У нього була зброя — гвинтівка?
Сергій: Так, зброя в АТО — це логічно. Я в нього нічого не питав — там не годилося ставити зайві запитання. Він говорив, що зустрічається з хлопцями з «Правого сектора», з батальйону «Айдар».
Сергію і Дмитре, як ви познайомилися один з одним?
Дмитро: З Сергієм ми познайомилися випадково, через спільного знайомого Ігоря, прізвища не знаю. Він був товаришем по службі Сергія. Після знайомства ми якось зійшлися. Сергій дізнався, що у мене багато цікавих і багатих клієнтів [в юридичній практиці] і запропонував зайнятися підбором кадрів на державні посади.
Сергію, розкажіть детальніше про вашу першу зустріч з Андрієм Єрмаком.
Сергій: Після президентських виборів
Дмитро: Андрій [Єрмак] почав користуватися послугами Сергія [Шумського]. Сергій пробивав людей — зʼясовував їхні звʼязки, дізнавався, хто сидів [у вʼязниці], перевіряв на токсичність.
Сергію, про гроші тоді не говорили? У бесіді вас нічого не насторожило?
Сергій: Ні, абсолютно. Просто поспілкувалися. Мене просили висловити думку про деяких людей, яких вони [команда Зеленського] збиралися залучити до роботи.
Про кого йде мова?
Сергій: Це закрита інформація. Зараз ці люди при владі. Можу сказати, що до моєї думки стосовно деяких кандидатів не дослухалися.
Дмитре, як ви познайомилися з Денисом Єрмаком?
Дмитро: Сергій познайомив нас наприкінці літа 2019 року. У мене до того моменту було багато забезпечених клієнтів, частина з них раніше була при владі й воліла б туди повернутися.
Сергій: Дмитро [Штанько] розповів про своїх знайомих, і ми домовилися працювати разом.
У чому був ваш інтерес, ви отримували гроші за роботу?
Дмитро: Спочатку переслідували вищі цілі. Мені було цікаво мати знайомих на різних посадах. Мова не про корупцію, тільки про бізнес-інтереси. Грошей мені це не приносило — пару разів по три копійки.
А як люди на високих посадах могли задовольнити ваші бізнес-інтереси без корупції?
А як же актуальна інформація, розуміння реальної ситуації? Це теж корисно і краще, ніж із заплющеними очима стріляти по горобцях.
Як відбувався відбір людей, проєктів? Які були критерії?
Дмитро: Головні критерії прості: проєкт має бути корисним для України, її економіки, позитивно впливати на міжнародний імідж країни.
Хто визначав, чи відповідає проєкт цим критеріям?
Дмитро: Певно, експертиза Національного інституту стратегічних досліджень [НІСД]. Денис [Єрмак] вже там працював
Юлія Вебер / «Бабель»
Коли ви вперше почули, що автори проєктів повинні платити гроші за участь у відборі?
Дмитро: Про гроші при мені говорили одразу. Йшлося про те, що платити потрібно за експертизу в НІСД і покривати мінімальні представницькі витрати — це нормальна практика.
Які озвучували цифри?
Сергій: Від 150 до 900 тисяч гривень за одну експертизу. Сума залежала від масштабу проєкту.
Дмитро: Це був так званий «вхідний квиток». Людям, які давали гроші, як ми вважали, на експертизу та представницькі витрати, Денис казав, що вони прийняті в команду.
Юлія Вебер / «Бабель»
Хто мав підписувати договір з Інститутом про проведення експертизи? Автор проєкту? Адже гроші не могли передавати просто так, а у вас ще не було організації, яка могла б проводити такі операції.
Сергій: Все це було на Денисі [Єрмаку] — він працював в Інституті і займався такими питаннями. Ми розподілили завдання. Діма [Штанько] шукав людей з проєктами. Мені передавали резюме претендентів, я їх оцінював на предмет токсичності, звʼязків із «злочинною владою», кримінального минулого і так далі. Якщо людина була чиста, я говорив про це Денису, а він зустрічався з людьми і вирішував, чи цікавий проєкт. Якщо цікавий, НІСД мав провести експертизу і визначити, наскільки проєкт життєздатний. Якщо життєздатний, то його автор, за задумом, йшов до Андрія Єрмака — флагмана всієї цієї історії.
Далі принцип був такий: якщо проєкт підходить, його автор має його реалізувати. Для цього він повинен отримати відповідну посаду. Така ідея мала право на життя. Нічого кримінального в ній не помітив, тому ми вплуталися в цю історію.
Поговорімо про одного з авторів проєктів — Олександра Луцького. Він проходив співбесіду у Дениса і претендував на посаду голови Держгеокадастру
Дмитро: Мене з ним познайомили люди під цей проєкт.
Сергій: Його проєкт був повʼязаний з геокадастром. Він готував його близько пʼяти років. Проєкт сильний, проходив експертизу в США, Євросоюзі, Японії і, здається, навіть через ООН проходив.
Чому і за що Луцький мав заплатити 100 тисяч доларів?
Дмитро: Просто Денис [Єрмак] з подачі брата вирішив, що треба платити 100 тисяч. Фактично передали тільки 10 тисяч доларів Денису. Я збирався подати заяву по цьому епізоду з грошима, але, як на записі чути, я ці 100 тисяч до рук не брав. А потім ми з Луцьким цими 100 тисячами маніпулювали Денисом.
На плівках ви говорите Луцькому, що він даремно сказав Денису, що гроші у нього. У чому сенс цих ігор?
Дмитро: Поясню. Денис почав затягувати процес з Луцьким — той не потрапив ні до президента, як йому обіцяли, ні до Андрія. До того часу вже почалися конкурси щодо призначення в органи держвлади.
А Луцький подав свої документи на конкурс?
Дмитро: Подав, але двічі не пройшов конкурс. Перший раз завалився на праві, другий раз — на логіці. Англійську здав дивом.
А ці 100 тисяч — це була маніпуляція. Денис мене періодично питав про ці гроші: «Сто тисяч у тебе?» Я говорив: «Звісно, у мене». Ми так з Луцьким підганяли Дениса виконувати свої зобовʼязання.
Але яке рішення міг прийняти президент або Єрмак-старший, якщо Луцький не пройшов конкурси?
Сергій: Дуже просте. Ось приклад: Уляна Супрун була міністром охорони здоровʼя?
Вона була виконувачкою обовʼязків.
Сергій: Правильно, а в. о. у нас може бути дуже надовго. Важливо, що конкурси Луцький завалив значно пізніше, ніж ми почали переговори... На мою думку, Луцький не потрапив на Банкову
Дмитро: І [тодішнім главою ОП Андрієм] Богданом, давай називати речі своїми іменами. Богдан тоді його [Андрія Єрмака] переборов.
Переборов і дозволили реалізувати проєкт, який готував Луцький?
Дмитро: Так, це був заступник [тоді міністра економіки Тимофія] Милованова. Але це зі слів нашої «агентури»
В інтервʼю Bihus.Іnfo ви сказали, що Андрій Єрмак точно отримав 10 тисяч доларів. Як ви можете це підтвердити?
Дмитро: Мені про це сказав Сергій.
Сергій: Я ці гроші особисто передав Денису [Єрмаку].
А як їх отримав Андрій Єрмак?
Сергій: А це ж їхні взаємини — брат-брат.
Дмитро: Коли Луцький ніяк не міг зустрітися з Андрієм [Єрмаком], я почав уточнювати у Сергія, чи отримав Андрій гроші.
Сергій: А я питав у Дениса [Єрмака].
Дмитро: Була відповідь, що всі все отримали.
По-вашому, Денис хотів заробити, спекулюючи на впливовості брата, чи Андрій справді брав у цьому участь?
Сергій: Андрій [Єрмак], скоріше, мав брати участь у реалізації проєктів. На мою думку, його цікавили суми від 100 тисяч доларів і вище, а не 10 тисяч.