Сімʼя, карʼєра і перший бізнес
Денису Єрмаку 41 рік, він молодший за Андрія на вісім років. Коли Денис був дитиною, кілька років брати провели порізно. У 1980-х роках їхній батько Борис Єрмак «очолював радянських фахівців по лінії профтехосвіти» в Афганістані. Денис поїхав з ним до Кабула, де три роки вчився в школі на території посольства СРСР. Андрій весь цей час залишався в Києві. Мама — Марина Єрмак, родом із Санкт-Петербурга. В Україну переїхала після знайомства з чоловіком, працювала на заводі «Хімволокно». Єрмаки багато років дружать з сімʼєю Рахаміма Емануїлова — колишнього радника голови Ради Федерації Росії та члена опікунського комітету Міжрелігійної Ради СНД. З дочкою та сином Емануїлова Денис дружить у Facebook.
У двохтисячному році Єрмак-молодший закінчив Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана за спеціальністю «міжнародна економіка». У липні того ж року він очолив компанію «Премʼєр мультимедіа» і пропрацював там рік. Компанія займалася дистрибуцією фільмів. До того часу юридична компанія Андрія Єрмака вже супроводжувала великі медіагрупи і телеканали. Єрмак-старший каже, що не допомагав братові робити карʼєру в знайомому йому бізнесі. «Денис, наскільки я розумію, більше захоплений проєктами у сфері громадської діяльності, а не бізнесу, тому у нас різні кола спілкування. У нас традиційні родинні стосунки, але ми дорослі реалізовані люди, які живуть кожен своїм життям», — розповів він «Бабелю». Як часто брати спілкуються, зрозуміти складно. Але, судячи з фото в Facebook Дениса, у 2012 році вони разом були на Сицилії. Друзі кажуть, що брати спілкуються рідко.
За девʼять років Денис устиг попрацювати в комерційних компаніях, зокрема у німецькому концерні CLAAS — великому виробнику сільськогосподарської техніки. Наприкінці нульових Денис прийшов у компанію «Аско-Експедиція» — вона спеціалізувалася на транспортно-експедиційних послугах. Підприємство входить до концерну «Укравто» колишнього депутата Таріела Васадзе. У 2010-му Єрмак очолив компанію і пропрацював там ще два роки.
У 2010 році Денис спробував почати свій бізнес: разом з колишнім директором «Аско-Експедиції» Ганною Беленко він став співзасновником логістичної фірми «Наша пошта». Зʼясувати, чим займалася компанія, нам не вдалося — єдиний контактний номер фірми належить юристу, яка реєструвала підприємство.
У 2012 році Денис і його брат Андрій зареєстрували продюсерську, дистрибʼюторську і продакшн-компанію «Гарнет Інтернешнл медіа». Але спільним це підприємство назвати складно — внесок Дениса в статутний капітал був лише 1%. У березні 2020-го Андрій Єрмак продав 50% компанії.
АТО, контузія і робота в РНБО
З літа 2014-го Денис воював в АТО. Туди він потрапив через свого друга Богдана Коваля, з яким познайомився відразу після Євромайдану. Тоді Коваль разом з організацією «Спільна справа» стояв з наметом біля Центрвиборчкому, щоб «контролювати вибори президента». Денис прийшов туди і запропонував допомогу. «Були сутички з тітушнею. Нам потрібні були люди, щоб сторонні не могли потрапити до ЦВК. Денис допомагав патрулювати, — розповідає «Бабелю» Коваль. — Коли зʼявилася інформація, що снайпери можуть нас відстрілювати, Денис цілу ніч просидів на даху з гвинтівкою». Зброю, на умовах анонімності розповідає хороший знайомий Єрмака, той купив за свої гроші і заліз у борги. Повернути їх вдалося лише через кілька років, коли Єрмак продав гвинтівку. Крім зброї, у 2014-му у Дениса було непогане спорядження і бронежилет. Хлопці з намету ходили митися до нього додому — він разом з батьками жив неподалік від ЦВК, поблизу метро «Дружби народів». «Мій одяг на Майдані зносився, і вони [батьки Єрмака] запропонували одяг старшого брата Дениса. Хто він — я зрозумів тільки коли [Андрія] Богдана звільнили, а Андрія [Єрмака] призначили керівником ОП», — згадує Коваль.
Денис Єрмак та Богдан Коваль.
Денис Ермак / Facebook
У травні 2014-го Коваль відправився на фронт і почав воювати в батальйоні «Айдар». Він командував групою, яка працювала в Щасті Луганської області. Денис подзвонив і запропонував допомогу, спочатку — речами. «Ще до війни я зрозумів, що він добре стріляє. Ми запропонували йому приїхати, оформитися в батальйон снайпером. У майбутньому він міг би отримати статус учасника бойових дій, але Денис сказав, що офіційно оформитися не може», — розповідає Коваль. Зрештою вирішили, що Єрмак приїжджатиме на конкретні операції зі своєю зброєю. В АТО він отримав позивний «Єрема» і безпосередньо спілкувався з Ковалем. Той телефонував і говорив, де бійцям потрібне прикриття снайпера. «Я показував, де потрібно сісти і пару днів поспостерігати. Він сідав і спостерігав. Це вважається, що він воював? На мій погляд, вважається», — каже Коваль.
У 2014 році Єрмака контузило, зʼявилися проблеми із зором. Гроші на операцію на очах збирали друзі Дениса. «У нього в очах залишилися осколки, він погано бачить вночі, тому мружиться», — розповідає співрозмовник «Бабеля», який спілкувався з Єрмаком у 2014-му. Через контузію у Дениса й донині бувають мігрені.
Восени 2014 року Єрмак із Щастя приїхав в невелике селище біля Донецького аеропорту (ДАП) — Піски. На завдання він ходив у групі Сергія Шумського — бійця 5-ї роти добровольчого батальйону «Дніпро-1». «Група складалася з кількох людей. Вони виконували якісь завдання по лінії СБУ. Він був прикомандирований», — розповідає «Бабелю» командир 5-ї роти Володимир Шилов. Пізніше саме Шумський фігуруватиме на плівках Гео Лероса в якості помічника Єрмака.
Але в 2014-му Шумський та Денис разом ходили на завдання і, за словами Шилова і ще одного бійця «Дніпро-1» Олександра Товпиги, збили безпілотник з російськими заводськими бортовими номерами. Товпига також згадує, що Денис разом з групою виїжджав на окуповані території — до Донецька і Горлівки.
З 2014-го по 2016-й Єрмак «наїздами» воював в районі Донецького аеропорту з бійцем третього батальйону 93-ї механізованої бригади Віктором Балацьким. Вони познайомилися дорогою з АТО до Києва і подружилися. Балацькому і бійцям Єрмак допомагав з екіпіруванням, хоча грошей у нього, за словами знайомих, «аж надто не було». Балацький неохоче розповідає про бойові операції, але каже, що з Денисом у них були нічні вилазки до сепаратистів неподалік від злітної смуги ДАП.
У березні 2015-го Єрмак став позаштатним радником заступника секретаря РНБО Олександра Литвиненка. «Він часто бував в АТО, багато знав про ситуацію там, тому я запропонував йому посаду радника», — пояснює свій вибір Литвиненко. Разом з Єрмаком у 2015—2016 роках він не раз їздив в АТО. Богдан Коваль згадує, що після одного такого візиту в «Айдар», який тоді саме хотіли розформувати, батальйон вирішили не чіпати. Чи повʼязані ці дві події, Коваль не знає донині.
Денис Єрмак, Богдан Коваль та бойові товариші.
Робота в Ірані, в науковому інституті та в «Українському бюро національного розвитку»
Після 2016 року Денис перестав їздити в АТО і повернувся в бізнес. Його друзі і знайомі розповідають, що війна і контузія змінили характер і поведінку Дениса — він став некерованим.
Єрмак створив логістичне підприємство «Кий-Восток». Це компанія-посередник у торгівлі різними товарами — від одягу і парфумів до руди і металів. Сайт цієї компанії не відкривається. Згадок про неї практично немає.
У 2018 році Єрмак працював в Ірані за комерційними контрактами. Чим конкретно він займався, ніхто з його друзів сказати не може. Після повернення Денис працював у штаті логістичної компанії KTL Ukraine.
Коли Володимир Зеленський виграв вибори президента, Андрій Єрмак став його радником. Це призначення, за словами Єрмака-старшого, на стосунки з молодшим братом ніяк не вплинуло, їхні інтереси, як і раніше, не перетиналися. На питання, чи обговорювали брати політику, Андрій відповідає розмито: «Обговорювати політику — дуже широке поняття. Я публічна людина, яка має чіткі позиції з цілої низки політичних питань. Будь-яка людина може їх розділяти або не розділяти, Денис в тому числі».
У вересні 2019 року Єрмак звільнився з логістичної компанії KTL і влаштувався в Національний інститут стратегічних досліджень. Директором цього інституту незадовго до того став знайомий Єрмака, колишній заступник секретаря РНБО Олександр Литвиненко. Спочатку Денис працював провідним фахівцем, а потім, за словами Литвиненка, став його штатним радником. Окрім іншого, в інституті Єрмак займався інвестиційним кодексом. У той період журналісти «Схем» побачили Дениса на вулиці Банковій, біля Офісу президента — він пояснив, що займається науково-дослідницькою роботою і прийшов до брата у справі.
У жовтні 2019 року Єрмак-молодший разом із колишнім побратимом Сергієм Шумським і командиром роти Володимиром Шиловим зареєстрували громадську організацію «Українське бюро національного розвитку». Офіційно її мета — збирати різні ідеї і проєкти, аналізувати їх і просувати в держорганах. Найперспективнішим ініціативам організація обіцяла допомогти грошима, які планувала одержувати від іноземних інвесторів і урядових організацій.
Шилов розповідає «Бабелю», що брати участь у ГО йому запропонував Шумський. Він записав Шилова третім співзасновником, отримавши його документи поштою. Особисто вони зустрілися в жовтні 2019-го. «Це була організаційна зустріч, практично ні про що. До цього Шумський пояснив, що організація створюється, щоб шукати інвестиції в економіку, а, якщо буде виходити, то і для допомоги добровольчому руху», — згадує Шилов. Він каже, що на зустрічі про Андрія Єрмака не згадували, ролі та обовʼязки не розподіляли. Всі оргпитання відклали до наступного разу, але більше Шилова на зустрічі не кликали.
Плівки Лероса і версії сторін
На «плівках» Лероса, крім Єрмака-молодшого і його помічника Шумського, фігурує Дмитро Штанько — колишній співробітник МВС, який, судячи з відео, і записував переговори. Як і коли Штанько познайомився з Єрмаком — невідомо. Зате відомо, що раніше Штанько фігурував у справі про давання хабара — він сам його передавав, щоб вирішити питання на користь своєї компанії «Фінгрант». Але в цій справі він проходить як свідок. Штанько обіцяв розповісти «Бабелю» про історію стосунків з Єрмаком, але сказав тільки, що не він «писав» Дениса, і перестав відповідати на повідомлення.
Восьмого квітня Штанько і Шумський в інтервʼю Bihus.Іnfo розповіли свою версію події. Андрій Єрмак через молодшого брата вирішив створити альтернативу «ліфту» — механізму, який повинен приводити у владу нових людей. Штанько шукав кандидатів, а Шумський передавав їх резюме Денису Єрмаку. Той проводив з претендентами особисті інтервʼю. Спочатку передбачалося, що для кандидатів вся система буде безкоштовною. Але пізніше, за словами Штанька й Шумського, Денис отримав від претендентів 100 тисяч доларів, 10 тисяч з яких передав братові. Це були гроші за призначення Олександра Луцького головою Держгеокадастру. Але ні його, ні інших людей, чиї прізвища фігурують на плівках, в результаті нікуди не призначили.
Андрій Єрмак називає ці звинувачення абсурдними, оскільки йому, «успішній і забезпеченій людині, якій доля дала шанс взяти участь у зміненні своєї країни», не личить займатися «дрібними аферами». «Упевнений, коли громадськість уважно вивчить усі записи, то побачить, що в нашій команді немає корупції. Це вже очевидно. Хоч як би наші опоненти намагалися вигадати щось, чого немає», — говорить Єрмак-старший.
Денис Єрмак усі звинувачення заперечує. Він каже, що просто розглядав цікаві проєкти і перспективних кандидатів і відправляв їхні документи в різні органи влади. Єрмак розповів «Бабелю», що вважає себе небагатою людиною із зарплатою в 12 тисяч гривень, а з цінних речей у нього смартфон, подарований другом, ноутбук Xiaomi і велосипед Pegasus.
Друзі, колеги і побратими Єрмака по-різному оцінюють цю історію, але сходяться в кількох характеристиках самого Дениса. Від природи він не бізнесмен, часто загорявся різними проєктами, але не завжди доводив їх до кінця. Здавався порядною людиною. Його бойові друзі згодні і в тому, що фронт — не індульгенція, і, якщо Єрмак-молодший винен, то має відповідати.
«У Дениса, можливо, є комплекс молодшого брата. Він завжди намагався показати, який він крутий — любить надувати щоки і рисуватися», — розповідає ще один співрозмовник «Бабеля», який багато років знає Єрмака-молодшого.