Дмитро Опанасенко став кухарем випадково. Вивчившись на інженера-механіка, він влаштувався офіціантом у перший ресторан Борисова «Барсук» — натирав посуд і келихи, обслуговував гостей, спостерігав за кухарями і самим Борисовим, які готували на відкритій кухні закладу. Опанасенко й не думав робити карʼєру в цій сфері, він сприймав роботу офіціанта як тимчасову і хотів працювати за фахом. У його плани втрутився випадок.
В один із вихідних днів на зміну не вийшли два кухарі, і на кухні залишилася лише одна пара рук. «Ніщо не віщувало запару. Але ввечері прийшли люди, було багато замовлень, один кухар нічого не встигав», — згадує Опанасенко. Він взявся допомагати: чистив, різав, викладав готову страву на тарілку. За кілька днів про це дізнався Борисов і запропонував Опанасенкові вивчитися готуванню. Той погодився — заробіток був стабільніший, ніж у інженерів-механіків.
Після «Барсука» Опанасенко готував у «Канапі» — ресторані сучасної української кухні на Андріївському узвозі, і в рибному Crabʼs Burger — там він почав працювати з морепродуктами і рибою. Паралельно з роботою ресторану Борисов продовжував влаштовувати пікніки на Воздвиженці з морепродуктами й устрицями, а Опанасенко як кухар брав участь і в них. Як вдавалося утримувати низькі ціни на устриці? Директор з маркетингу Марія Банько пояснює, що річ у двох ключових моментах: обсягах продажів і в підході до націнки. За її словами, довгий час устриці продавалися в ресторанах як преміальний продукт «не для всіх», і націнка могла становити від 300 відсотків до нескінченності. У Борисова до собівартості устриць у 19—20 гривень додають 3—5—10 гривень.
Зараз Опанасенко створює меню в демократичних закладах Борисова — тих, де можна перекусити за 1 євро. Боули там зʼявилися у 2018 році, коли в Україну прийшла мода на здорове харчування. Готувати їх нескладно, головне — дотримати якість і витримати пропорції.
Який напій підійде до боулу? Можна взяти брют, рожевий вермут Mushlya і приготувати з них коктейль Mushlya Spritz — аналог Aperol Spritz.