Сьогодні традиція розписувати яйця повʼязана насамперед із християнським Великоднем — святом на честь воскресіння Ісуса Христа. Яйця, пофарбовані в червоний колір, символізують кров Ісуса. Досі тривають дискусії про те, чи була ця традиція запозичена з язичницьких вірувань.
У середньовічній Європі пасхальні яйця були прикрасою. Їх покривали сусальним золотом і дарували королям і знаті. Одні з перших свідчень таких подарунків датовані 1290 роком. А одним з найвідоміших витворів ювелірного мистецтва на пасхальну тематику є яйця Фаберже кінця ХІХ — початку ХХ століття.
Однак традиція прикрашати яйця зʼявилася задовго до християнства. Схожі прикраси знаходили в похованнях правителів і еліти Середземноморʼя і Близького Сходу 5-тисячолітньої давнини. Яйця прикрашали давні єгиптяни, перси, греки й римляни. Причому тоді в ходу були саме страусині яйця, які набагато більші за курячі.
З них виготовляли кубки та інший посуд. Прикрашені різьбою та інкрустовані коштовними каменями вони були предметом розкоші, який підкреслював багатий статус.
Тривалий час дослідники намагалися зрозуміти, звідки яйця страуса потрапили в Європу. Адже тут ці птахи не водяться. Відповідь знайшла група вчених, яка вивчала страусині яйця з колекції Британського музею. Їх виявили в італійській гробниці, датованій приблизно 600 роком до н. е. Ці яйця прикрашені слоновою кісткою і коштовними металами, покриті дрібними глазурованими камінцями та іншими матеріалами. На них зображені тварини, квіти, геометричні візерунки, солдати й колісниці.
Дослідники провели радіовуглецевий аналіз ізотопів і хімічних елементів у шкаралупі, порівнявши їх із сучасними страусиними яйцями. До цього схожим методом аналізували знаряддя камʼяного віку або органічні рештки. Зʼясувалося, що ці яйця походили з різних регіонів — від північного Єгипту до Йорданії, Сирії та Туреччини.
Також вчені зʼясували, що це були яйця саме дикого страуса. Тому що яйця страуса, вирощеного в неволі, були більш гладкими. Це підвищувало статус і вартість такої прикраси, адже вкрасти яйце у дикого страуса було справою нелегкою. «Це була неймовірно ризикована задумка, бо дикий страус дуже небезпечний. Він може переламати людині кістки одним ударом, а потім заклювати», — говорить провідна авторка дослідження, доктор Тамара Ходос. Тому полювання на диких страусів вважалося екстремальним і почесним заняттям для шумерської та єгипетської знаті.
Вкрасти яйце у дикого страуса — це тільки перший етап. Далі потрібно було видалити вміст, не розбивши шкаралупу. І тільки потім починати обробку. Аналіз техніки підтвердив, що ці яйця прикрашали саме близькосхідні майстри. А процес був доволі трудомістким, потребував серйозних навичок і спеціальних інструментів. Дослідники використовували низку інструментів і технік у намаганні повторити методи, якими давні майстри прикрашали яйця, але їм це так і не вдалося.
Дослідники припускають, що комунікація між різними регіонами в ті часи могла бути налагодженою значно краще, аніж вважалося досі. Причому не тільки в торгівлі, але і в культурі. Адже прикрашені страусині яйця вважалися предметом розкоші і на Близькому Сході, і в Середземноморʼї.
«Люди прикрашали яйця за тисячі років до Пасхи. Зараз ми як ніколи близькі до розгадки, хто створив ці яйця і чому багато хто прагнув ними заволодіти», — говорить Тамара Ходос.