Три роки тому очільником ВООЗ обрали зручного для Китаю чиновника з Ефіопії
Під час спалаху епідемії Еболи в Західній Африці в 2013—2016 роках Всесвітню організацію охорони здоровʼя звинувачували в тому, що вона «заполітизована і забюрократизована, занадто боязка в підході до спірних питань, занадто переобтяжена і повільна для того, щоб адаптуватися до змін». Зрештою у ВООЗ визнали свої недоліки і на початку 2017 року вирішили обрати нового голову.
Одним з кандидатів став чиновник і політик Тедрос Адханом Ґебреєсус — колишній голова МОЗ та МЗС Ефіопії. Ще до голосування його звинувачували в тому, що він приховав три спалахи холери в країні. У відповідь Ґебреєсус заявив, що його конкуренти «мають типове колоніальне мислення, націлене на перемогу за будь-яку ціну і дискредитацію кандидата з країни, що розвивається». На голосуванні у травні 2017-го він переміг завдяки підтримці, насамперед, африканських країн. Таким чином Ґебреєсус став першим африканцем на цій посаді, а ще — першим очільником ВООЗ без медичної освіти.
Тедрос Адханом Ґебреєсус
Сніжана Хромець / Артем Марков / «Бабель»
Тедрос Ґебреєсус обіцяв масштабні реформи в організації. Проте однією з перших його пропозицій було призначити послом доброї волі ВООЗ тодішнього зімбабвійського диктатора Роберта Мугабе. «Дипломати заявили, що його [Мугабе] призначення було політичною винагородою для Китаю, давнього союзника Мугабе», — писала тоді The Times. «Китай невпинно діяв за лаштунками, щоб допомогти Тедросу перемогти. Перемога Тедроса була також перемогою Пекіна, чий лідер Сі Цзіньпін оприлюднив свою ціль — показати вплив Китаю в світі», — пише The Washington Post.
Китай вже понад десять років нарощує свій вплив в Африці. Наприклад, економіка тієї ж Ефіопії сильно залежить від китайських інвестицій. Китай вклав сотні мільйонів доларів у будівництво гідроелектростанцій, автомагістралей, залізниць, хмарочосів і стадіонів. І Ґебреєсус сам заявляв про те, що тісно співпрацює з китайськими інвесторами.
ВООЗ кілька місяців не реагувала на спалах, а потім почала розхвалювати Китай за успіхи в боротьбі з коронавірусом
Про перші випадки зараження новим коронавірусом в Китаї було відомо ще в листопаді 2019 року. Але китайський уряд спробував приховати спалах. А лікарів і блогерів, які про це писали, заарештовували за поширення чуток. Увесь цей час ВООЗ ніяк не реагувала.
Наприкінці січня Тедрос Ґебреєсус прилетів до Пекіна на зустріч з Сі Цзіньпіном і подякував йому за «ефективність і прозорість» в боротьбі з новим коронавірусом. Через кілька днів ВООЗ оголосила коронавірус глобальною надзвичайною ситуацією. До того часу китайська влада вже ізолювала близько 60 мільйонів людей у провінції Хубей, де був епіцентр спалаху. А перші випадки зараження зʼявилися за межами Китаю.
Згодом Ґебреєсус неодноразово заявляв, що Китай «встановив новий стандарт реагування на спалахи захворювань». А його помічник і керівник спільної групи боротьби з коронавірусом Брюс Ейлворд пізніше заявив, що інші країни виявилися не готові до поширення коронавірусу, тому що «занадто швидка і високопрофесійна реакція Китаю вселила в інших помилкове відчуття безпеки». «Якби у мене був COVID-19, я б волів лікуватися в Китаї», — сказав він. Ці заяви китайські чиновники і державні ЗМІ часто використовують у пропагандистських цілях.
ВООЗ видає рекомендації з протидії коронавірусу, які потім переглядає і редагує
Після того як ВООЗ оголосила спалах коронавірусу надзвичайною ситуацією світового масштабу, деякі країни почали обмежувати транспортне сполучення з Китаєм. Однак Ґебреєсус закликав не робити цього. «Ми повторюємо наш заклик до всіх країн не запроваджувати обмежень, які заважають міжнародним поїздкам і торгівлі. Такі обмеження можуть призвести до посилення страху і стигматизації, не принісши практично жодної користі громадській охороні здоровʼя».
Спочатку ВООЗ заявила про те, що медичні маски не допоможуть стримати пандемію коронавірусу. Їх радили носити тільки людям із симптомами вірусу і тим, хто доглядає за хворими. Але тепер ВООЗ переглядає свої рекомендації, після даних про те, що саме використання масок у громадських місцях допомогло стримати спалах у деяких азіатських країнах.
Коли Сі Цзіньпін наказав прискорити розробку ліків проти коронавірусу за допомогою китайської традиційної медицини, заснованої на цілющих травах, то у ВООЗ вдалися до невеликої хитрості. В англійській версії неефективних заходів проти коронавірусу один з пунктів був «травʼяні лікарські засоби». У китайській версії цього пункту не було, пізніше його видалили і з англійської версії.
ВООЗ показово ігнорує Тайвань, тому що Китай вважає його своєю територією
Найяскравіше політична ангажованість ВООЗ проявляється щодо Тайваню. Китай вважає цей острів своєю територією і блокує його участь у міжнародних організаціях, зокрема і у ВООЗ. Тайванським медикам рекомендують звертатися по всі дані про коронавірус до влади Китаю. Також ВООЗ постійно плутається у своїх звітах, кажучи то «Тайвань, Китай», то «Тайбей і околиці». На це неодноразово звертало увагу тайванське МЗС.
Сьогодні Тайвань набагато ефективніше за Китай бореться з новим коронавірусом, на острові лише 348 випадків захворювання і 5 смертей. Ще в грудні 2019-го тайванські лікарі попереджали про те, що вірус передається від людини до людини. Однак ВООЗ аж до середини січня ретвітила протилежні повідомлення китайської влади.
Під час недавнього інтервʼю по відеозвʼязку керівника робочої групи ВООЗ з коронавірусу Брюса Ейлворда журналісти з Гонконгу запитали, чи не час переглянути питання про членство Тайваню в організації. Ейлворд спершу вдав, що не розчув питання. А коли йому повторили, сказав, що «про Китай ми вже поговорили».
Пізніше у ВООЗ сказали, що співпрацюють з тайванськими експертами в галузі охорони здоровʼя. А питання членства мають вирішувати держави-члени, а не співробітники ВООЗ.