Про бегемотів із «зоопарку» Пабло Ескобара всі забули, а вони розплодилися та освоїлися в озерах і річках Колумбії. Тепер вчені сперечаються, чи зможуть вони замінити вимерлих тварин

У 1970-х роках наркобарон Пабло Ескобар побудував на північному заході Колумбії розкішний маєток Hacienda Napoles площею близько 20 квадратних кілометрів. На його території був великий будинок в іспанському колоніальному стилі, парк скульптур, гараж з колекцією ретроавтомобілів, арена для бою биків, траса для картингу і невеликий аеродром. А над вʼїздом до маєтку встановили копію легкомоторного літака, який доправив першу партію кокаїну Ескобара до США.

Однією з головних цікавинок маєтку був зоопарк, куди нелегально звозили тварин з усього світу. Серед них антилопи, тигри, леви, страуси, жирафи, а також чотири африканських бегемоти, які були улюбленцями наркобарона.

Після того, як Ескобар загинув у перестрілці з поліцією в 1993 році, його сімʼя почала судитися з державою за маєток. За тваринами більше нікому було доглядати. Частина з них загинула, деяких відправили в зоопарки, а на бегемотів просто заплющили очі. Однак вони продовжували жити на території маєтку, розмножуватися і освоювати найближчі ставки, озера й річки.

Тепер бегемотів можна зустріти і в головній річці Колумбії — Магдалені. За приблизними підрахунками чисельність популяції наразі — близько 100 особин. У майбутньому вона зростатиме в геометричній прогресії. І за кілька десятиліть у Колумбії можуть зʼявитися тисячі бегемотів.

Таким чином, бегемоти Ескобара випадково запустили унікальний експеримент, який триває вже майже 30 років. Вони стали першими великими інвазивними

травоїдними, які прижилися на новому місці.

Про це пише група дослідників у своїй нещодавній статті в журналі Proceedings of the National Academy of Sciences. Вони припускають, що ці бегемоти можуть заповнити екологічну нішу, яку раніше займали інші великі ссавці. Ці види поступово вимирали по всьому світу в епоху пізнього плейстоцену — приблизно 100—12 тисяч років тому. Через те, що вони зникли, у харчовому та інших ланцюгах екосистем утворилися діри. Особливо постраждали Америка й Австралія. Але якщо запустити в систему нові види, то можна наблизити навколишнє середовище до того стану, в якому воно перебувало мільйони років.

Дослідники порівняли існуючих травоїдних з вимерлими за останні 126 тисяч років видами. У розрахунок бралися маса і будова тіла, раціон та інші особливості. Зрештою вони дійшли висновку, що бегемоти в Південній Америці заповнюють нішу одразу двох вимерлих видів. За типом живлення вони схожі з гігантськими ламами. А розміри бегемотів і їхня звичка проводити багато часу у воді ріднить їх з нотоунгулятами — великими копитними, схожими за розміром на сучасних носорогів. «Навіть якщо бегемоти і не стають повноцінною заміною вимерлим видам, то все одно вони беруть на себе екологічні функції багатьох з них», — роблять висновок учені.

Інші дослідники критикують цю теорію і вважають, що бегемоти завдадуть екосистемі Південної Америки більше шкоди, ніж користі. Наприклад, бегемоти можуть забруднювати водойми своїми екскрементами, перетворюючи їх у порослі водоростями болота. А каламутна вода зробить рибу більш вразливою перед хижаками.

Якщо бегемоти продовжать безконтрольно розмножуватися в умовах дикої природи, то вони можуть поступово витіснити деякі місцеві види. Наприклад, ламантинів, видр і річкових черепах. Бегемоти можуть почати нападати на людей. Вони поводяться дуже агресивно, особливо коли захищають свою територію. Однак багато фахівців вважають, що не варто відправляти колумбійських бегемотів у їхнє природне середовище проживання, в Африку. Адже вони можуть занести туди якісь нові хвороби.

Знак, що попереджає про небезпеку бегемотів, біля Hacienda Napoles, 18 серпня 2019 року.

Бегемот в одному з озер неподалік від колишнього маєтку Пабло Ескобара, 19 серпня 2019 року.

Після низки судів маєток Ескобара зрештою націоналізували і перетворили на величезний заповідник. Там зараз живуть кілька бегемотів. Але влада скаржиться, що не може контролювати популяцію диких бегемотів. Стерилізувати їх або перевозити в зоопарки дорого і небезпечно.

З іншого боку, ці бегемоти вже стали місцевою знаменитістю, яка приваблює туристів. Тільки Національний парк Hacienda Napoles щорічно відвідує понад 50 тисяч людей.