У підозрі йдеться про ваші «ультранаціоналістичні ідеї» і «культивування величі арійської раси». Які погляди ви насправді сповідуєте?
Твердження про «ультранаціоналістичні ідеї та культивування величі арійської раси» — це брехня. У мене дід — польський єврей. Я сам виріс серед євреїв у єврейському районі. До того ж слідчий у розмові повідомив, що цей епізод «пришили» до моєї справи із справи іншої людини! То про що ще можна далі казати? Уся справа — вигадка хворого і повна фальсифікація.
Чому і коли ви захопилися татуюваннями? Коли зробили перші татуювання? Що вони означають?
Татуюванням захопився ще на початку 90-х. Усі вони пов’язані із подіями мого життя.
Чи бували ви на Херсонщині в жовтні 2015 року, коли там підривали опори ЛЕП? Чи були ви тоді знайомі з людиною, яку називають «Нацик» чи «Дровосєк»?
На Херсонщині [в той час] не бував. Нацика-Дровосєка тоді не знав.
Чи знайомі ви з кимось із подружжя Грищенків? Якщо так, то як і коли ви познайомились?
З подружжям Грищенків не знайомий. Якось влітку 2019 року я з багатьма артистами давав концерт. Після виступу підійшла жінка і попросила зробити фото. Я, звісно, погодився. Згодом виявилось, що то була Інна Грищенко. От і все знайомство.
Розкажіть, як ви познайомились з Юлією Кузьменко, як часто спілкувалися? Чи ходила вона до вас на концерти?
З Юлією Кузьменко нас познайомив прикрий випадок. Хоча це теж важко назвати знайомством. Сталася ДТП — мого сина збила машина, водій поїхав з місця події. Справа була гучна, про неї говорили по радіо і телебаченню. Я шукав свідків, написав у Facebook і Юля відгукнулась. Виявилось, що те таксі викликала саме вона. Ми обмінялися номерами телефонів, зідзвонилися. У Facebook є вся ця інформація — повідомлення про переноси суду. Ми навіть у суді не бачились.
Вперше я фактично побачив Юлю у себе на концерті 21 липня 2016 року, тобто через кілька днів після трагедії. На концерт я запросив її раніше. До цього всю весну і початок літа я провів в АТО з концертами. Це все підтверджено і легко перевіряється.
Є думка, що ми пересіклися до того — навесні у Veterano Pizza на Бесарабці. У мене була там зустріч, а Юля туди теж прийшла. Але та зустріч була 3—5 хвилин, і я її не дуже пам’ятаю. Ми допили пиво і пішли. Наче саме тоді я запросив її на концерт. Впевнено можна сказати, що повноцінне знайомство відбулося 21 липня 2016 року. До того моменту ми не бачились і не листувались у статусі друзів.
Коли ви познайомились із Яною Дугар?
Яну Дугар я не знаю взагалі. Про її існування дізнався з підозри.
Розкажіть про вашу операцію на нозі, коли вона була і чи впливає зараз на вашу ходу?
У мене був звичайний варикоз. Операцію зробили в кінці зими чи на початку весни [2016 року]. Нічого, що могло б обмежувати мій рух, не робили, нічого не видаляли. Три маленьких надрізи — нова технологія зварювання судин. Після двох годин операції я повноцінно рухався. До того ж після таких операцій рекомендовано багато ходити для покращення кровообігу. Єдиним побічним ефектом був головний біль від наркозу. Ніякого кульгання не було — то брехня.
Коли ви почали працювати в Силах спецоперацій (ССО), що саме там робили?
У ССО я з 2017 року. Я штаб-сержант пресслужби. Займаюся пропагандою служби в ССО і морально-психологічною підтримкою військових: концерти і таке інше. Ніякої спеціальної підготовки з [готування] вибухівки в мене немає і бути не може. Це теж легко перевірити.
Чи знали ви, хто такий Павло Шеремет? Коли дізналися про нього, чи мали якусь позицію щодо його діяльності?
Хто такий Павло Шеремет і чим він займається, я не знав. Дізнався з Facebook і новин по телебаченню, коли сталася трагедія. І все.
Слідство каже, що ваш телефон не працював у ніч убивства Павла Шеремета. Ви це заперечуєте. Чи користувалися ви іншими телефонами в той час?
Тут слідство теж бреше. Я фактично до першої години ночі [у ніч з 19 на 20 липня 2016 року] переписувався у Facebook з телефона. Це все можна перевірити. Ми тоді зробили нові футболки для мого ансамблю і активно обговорювали реалізацію. До ночі обговорювали час репетиції на 20 число. Після цього я, як нормальна людина, відпочивав із дружиною та дітьми. Рано вранці, десь о 07:15 вже дзвонили люди і приблизно в період з 07:30 до 08:00 приїжджали за футболками. Так само було і ввечері 19 числа. Я тоді користувався телефоном Lenovo T700.
Розкажіть про вашу квартиру, яка розташована неподалік від місця вибуху. Як часто ви там бували у 2016 році, як ви її використовували?
У квартирі на вулиці Гончара я не живу з 2006 року. Це звичайна комуналка. Там жила моя матір із братом і сусіди. Періодично я з родиною провідував маму, а також у певні дні я давав приватні уроки гри на гітарі, бо тоді працював викладачем музики у Muztorg Rock School. Це теж легко перевірити. У мене були ще приватні уроки. Саме того дня [19 липня 2016 року] у мене було заняття з учнем. Приблизно до 20:00 я був там. До мене ще приїздили люди по футболки. Потім вже до 20 числа я перебував за місцем проживання у дружини.
Що саме ви називали «зеленою фігнею», коли писали повідомлення в день вашого затримання? Йшлося про корпус МОН-50?
Так. «Зеленою фігнею» я назвав муляж міни МОН-50 — порожній корпус, який не придатний до використання [за бойовим призначенням].
Можете згадати, як вона у вас з’явилась і чому ви її тримали?
Мені з Сашком Положинським той корпус подарували на одному з концертів в АТО. Хлопці завжди намагалися презентувати щось незвичне на памʼять. Сашко відмовився, мовляв, віддайте Андрюсі, вони в музей віддадуть.
Сам корпус порожній. Деталі залиті клеєм, щоб не можна було їх дістати, але щоб було видно для навчання. До того ж у корпусі зроблена спеціальна дірка, щоб його не можна було використовувати знову за призначенням. Це нам пояснили, коли дарували. Тобто це була звичайна зелена коробка — фігня.
Ми її використовували як реквізит для зйомок. У мене вдома вона зʼявилася за збігом обставин нещодавно. Ми робили фотосесію до Дня сержанта. Йшов дощ. Ми поспіхом поскладали речі, які використовували для фотозйомки, в мою машину та рюкзак: шолом, навушники, інші речі. Там опинилася і та коробка. Усе це я привіз додому. А оскільки я пішов у відпустку, то завезти це на роботу я просто не встиг. Ось така ситуація. Хотіли з хлопцями зробити з неї роутер для жарту.
Чому, на вашу думку, слідство вирішило оголосити підозру в цій справі саме вам?
Стосовно підозри… Я в шоці. Думки різні:
1. Це операція ФСБ руками вищих посадовців країни. Я — відома і впливова особа в ССО. Дістатися до мене сєпарам і росіянам важко. Оскільки я маю прямий вплив на оборонну здатність України, можливо, таким чином намагаються мене усунути, дискредитувати ССО і Збройні сили. Я дуже боюся за життя своєї родини, дружини та дітей. Не виключаю, що можуть, як Шеремету, підкласти вибухівку в мою машину. Вважаю, що це справа одних і тих же людей. Впевнений, що ті, хто намагається оббрехати і звинуватити нас, знають, хто це.
2. Це політичне переслідування, замовлення. Чиє саме? Дивіться пункт 1.
3. Тупе прикріплення кола знайомств подружжя Грищенків. Але і тут проблема — я нікого не знаю. Але все ж таки я думаю, що то варіанти 1 і 2.
4. Політична кар’єра глави МВС — будь-яким чином втриматися на посаді або отримати крісло прем’єра. Одним словом, замовлення.
Чи даєте ви свідчення зараз і чи готові брати участь у слідчому експерименті?
Так. Незважаючи на повну вигадку, хвору фантазію, фальсифікацію підозри, ми даємо свідчення і погодилися на всі слідчі дії, хоча слідство поводиться дещо дивно. Вони не повідомляють моїм адвокатам завчасно про слідчі дії, не надають матеріали, а після цього починають перекручувати так, ніби ми відмовляємося від слідчих дій — це теж брехня. Вони постійно намагаються підсунути державного адвоката на слідчі дії і розраховують, що я погоджусь. Але це незаконно, бо в мене є захисники, які мають бути присутніми обов’язково. А слідство починає маніпулювати.
Вони також застосовують психологічний і фізичний тиск: не дозволяють побачення із рідними; тримають у в’язниці, що є необґрунтованим запобіжним заходом. Вони керуються наказами згори.
Відкрите питання. (Ми запропонували Антоненку написати те, що він вважає важливим).
Я вважаю себе військовополоненим, політв’язнем у власній країні. Це повністю сфабрикована, брехлива, огидна справа! Політичне переслідування під копірку РФ. Можливо, договір у «нормандському форматі». Слава Україні!