Підприємець Володимир Усов стане головою Державного космічного агентства. Що він робитиме на цій посаді? (Спойлер: реорганізує «Південмаш» та КБ «Південне»)

Автор:
Гліб Гусєв
Дата:
Підприємець Володимир Усов стане головою Державного космічного агентства. Що він робитиме на цій посаді? (Спойлер: реорганізує «Південмаш» та КБ «Південне»)

Facebook Vladimir Usov / «Бабель»

У конкурсі на посаду голови Державного космічного агентства (ДКА) лідирує Володимир Усов — він обійме посаду після того, як премʼєр-міністр підпише відповідний указ. Усову 36 років, він народився і виріс в Одесі та займається підприємництвом: створив цифрове видавництво (його продуктами користуються українські школи) і компанію, яка виробляє 3D-принтери. У новій ролі Усов прийме у спадок три великі проблеми. Перша — застаріла структура: в нинішньому своєму вигляді ДКА не розробляє політику галузі, а керує 24 державними підприємствами, включаючи завод «Південмаш» та КБ «Південне»; обидва цих мастодонти досі не корпоратизовані. Друга проблема — величезні борги заводу «Південмаш», які змушений покривати бюджет. Третя — конфлікт навколо супутника «Либідь», який «застряг» на заводі в Росії. З погляду Володимира Усова, у найближчі три роки в українського космосу є два шляхи: змінитися або померти. На прохання theБабеля він розповів, що потрібно робити галузі, щоб іти першим шляхом.

Мені завжди здавалося, що в Україні немає нічого більш інноваційного, ніж аерокосмічна сфера, адже в неї багато напрацювань. З іншого боку, галузь перебуває в жалюгідному стані, і якщо в найближчі три роки не використати вікно можливостей, то це не вдасться зробити вже ніколи. Галузь постаріла і продовжує старіти, молоді спеціалісти їдуть, і скоро буде нікому «читати письмена», які писали [українські інженери] двадцять чи тридцять років тому.

Ще на початку 2019 року я написав стратегію галузі: корпоратизувати [перетворити в акціонерні товариства] державні підприємства, створити екосистему космічних стартапів. Ділився нею з хлопцями з Дніпровського космічного кластера, зі стартапами у США та Україні. Коли оголосили конкурс на голову ДКА, вирішив узяти в ньому участь.

[Інші] кандидати [на посаду голови ДКА] представляли групи впливу всередині космічної галузі. Вони всі досить сильно один з одним ворогують. Я виявився єдиним, хто не представляв жодної з цих груп — це легко перевірити. Тому в мене склалися нормальні стосунки з іншими учасниками конкурсу й кожен мені розповідав про свої проблеми. Велика їх частина викликана тим, що в галузі не було стратегії — хорошої чи поганої, якої завгодно. Єдина стратегія полягала в тому, щоб як-небудь прожити ще рік. І так останні пʼятнадцять років.

Ядро всіх змін — потрібно корпоратизувати завод «Південмаш» та КБ «Південне». Формально ДКА керує цими державними підприємствами [та ще двома десятками], а має бути полісімейкером. Перш ніж їх корпоратизувати, доведеться вичленувати, що там життєздатне, а що ні. Без таких рішень теж не обійтися.

Щоб корпоратизувати ці підприємства, потрібно провести через парламент відповідний закон. Можливо, здійметься виття [що зараз будуть продавати стратегічні підприємства іноземцям або олігархам]. Але якщо цього не зробити, то «Південмаш» просто закриється. Буде музей «Південмашу», а заводу не буде. Я не бачу іншого шляху, щоб привести ці підприємства у XXI століття.

У заводу «Південмаш» є величезна заборгованість, вона накопичується зараз і буде збільшуватись. Сталося це тому, що «Південмаш» не міг сам знаходити собі проєкти. Оскільки [вся інтелектуальна власність і] вся проєктна документація в КБ «Південне», завод тільки виступав підрядником, коли справа доходила до виробництва [ракет і їхніх компонентів]. Він ніколи не був субʼєктом переговорів [із замовниками], а завжди був обʼєктом. За законодавством, «Південмаш» не міг [безпосередньо] працювати з [аерокосмічними] підприємствами у США, Європі, Східній Азії.

«Південмаш» був обмежений проєктами, які вело ДКА або тими, що йому підкидало КБ «Південне». Зараз [законодавство поміняли, і] якщо він отримає нормальний пул замовлень, то зможе погасити борг. Крім того, потрібно зупинити процес, коли КБ «Південне» намагається бути і конструкторським бюро, і заводом — [перетягнути на свої потужності виробництво і] стати підприємством повного циклу. Нехай конструкторське бюро розробляє нові рішення, а завод виробляє. Вони повинні один одного доповнювати, а не знищувати.

На всіх підприємствах космічної галузі потрібно інвентаризувати розробки та виділити перспективні проєкти. Необхідно виділити, скажімо, двадцять цікавих розробок і «запустити» їх за допомогою акселеративної програми — вона може працювати за логікою Y Combinator. Вони повинні створити конкурентний продукт і підтвердити, що на нього є платоспроможний попит.

У галузі ще працюють молоді хлопці — вони якраз використовують старі напрацювання. Їхні проєкти можуть бути частиною програм НАСА та Європейського космічного агентства. Зʼявиться екосистема стартапів, які будуть взаємодіяти один з одним. За кілька років ця система з «вертикальної» стане «горизонтальною», встановить звʼязок зі схожими екосистемами у США та Європі.

Будь-який новий голова ДКА приймає у спадщину проблему супутника «Либідь». [Запустивши цей супутник, Україна збиралася створити власну, незалежну систему супутникового звʼязку. Держпідприємство «Укркосмос» замовило виготовити супутник у 2007 році канадському підряднику, щоб у 2014-му запустити з Байконуру. Терміни виготовлення зірвали, через анексію Криму підрядник оголосив форс-мажор, почалися суди. Готовий супутник уже чотири роки лежить на складі у Росії.]

Історія з ним розпочалася десять років тому. За цей час змінився не тільки політичний контекст, змінилися технології. На «Либідь» витратили купу грошей — ні за якою бізнес-логікою ми їх відбити не зможемо. Ми в патовій ситуації. Юристи кажуть, що повернути супутник з Росії ми не можемо — це нереалістично. На ті гроші, що витрачаємо на нібито вирішення цієї проблеми, можна створити ціле сузірʼя супутників нового покоління. Вони дадуть нам ті сервіси, які ми хотіли спочатку: дистанційного зондування, звʼязку, геолокаціі, зйомки земної поверхні з потрібною роздільною здатністю.

Звичайно, потрібно провести інвентаризацію «Либеді», але я вже розумію, що цей проєкт для України, швидше за все, закритий. Так і потрібно сказати. Це буде чесно.