У нього мало хто вірив, а він вивів Україну на Євро-2020. Андрій Шевченко зробив з Національної збірної команду переможців — як йому це вдалося?

1

У липні 2016 року призначення Андрія Шевченка на посаду головного тренера збірної України здавалося великою та невиправданою авантюрою. У легендарного футболіста взагалі не було досвіду самостійної тренерської роботи. Володар «Золотого м’яча» приймав команду у глибокій кризі. Українці щойно повернулися з фінальної частини Чемпіонату Європи, де стали найгіршою з 24 команд турніру — програли усі три матчі Німеччині, Польщі та Північній Ірландії та не спромоглися забити жодного гола.

Відповідальність за провал лежала й на Андрієві Шевченкові, який був одним з асистентів головного тренера Михайла Фоменка. До тренерського штабу національної команди він увійшов у лютому 2016 року. Усе виглядало так, ніби Шевченка призначили всупереч бажанню Фоменка. Це було рішення нового президента Української асоціації футболу Андрія Павелка, який почав розставляти усюди своїх людей.

Неоднозначності ситуації додавало й те, що Андрій Шевченко є кумом Андрія Павелка, а з Михайлом Фоменком довго не продовжували контракт. Зрештою його все ж залишили у збірній, а Шевченка призначили асистентом головного тренера. Але атмосферу в команді це зіпсувало. Навколо Фоменка та Шевченка утворилися два центри впливу, зокрема це призвело до катастрофічного результату у фіналі Євро-2016, матчі якого відбувалися у Франції.

2

Прогнозованим висновком з виступу збірної України на Чемпіонаті Європи стала відставка Михайла Фоменка. У збірній його замінив Андрій Шевченко. Перед новим головним тренером стояло завдання провести зміну поколінь у команді. Багатьом футболістам збірної — Анатолію Тимощуку, Олегу Гусєву, Руслану Ротаню — вже було далеко за 30, їх було потрібно замінити молодими гравцями. Та й взагалі, команду було необхідно виводити з ігрової кризи, у якій вона опинилася у 2016 році.

Попри скепсис вболівальників, уже перші кроки нового тренера виявилися рішучими й ефектними.

Андрій Шевченко зібрав потужну команду іноземних асистентів. Помічником Шевченка став іспанець Рауль Ріанчо, який добре себе зарекомендував у «Динамо», де допоміг головному тренеру Сергію Реброву перебудувати гру киян, повернути звання чемпіонів України та після тривалої перерви вивести динамівців у фінальну частину Ліги чемпіонів — найпрестижнішого клубного турніру Європи.

Іншим асистентом Шевченка став італієць Андреа Мальдера, який раніше очолював юнацьку команду «Мілана», а потім став аналітиком та асистентом головного тренера в титулованому італійському клубі.

Також до штабу увійшов славетний захисник «золотого» складу «Мілана» кінця 1980-х — початку 1990-х Мауро Тассотті, який виступав за клуб з 1980 до 1997 року. Він вважався одним із найжорсткіших оборонців світу і тричі вигравав із міланцями головний європейський клубний трофей — Кубок чемпіонів. Італієць також працював помічником головного тренера «Мілана», а у 2001 році навіть недовго очолював команду. Із таким підкріпленням перспективи Андрія Шевченка у збірній більше не здавалися безнадійними.

Іноземні фахівці зробили колосальний внесок у гру команди, але вирішальне слово все ж залишається за Шевченком. «Шевченко прислухається до всіх, акумулює всі дані, які збирають тренери. Це колективна робота, відповідальність в якій — на Шевченку, він приймає остаточні рішення», — розповідає пресаташе збірної України Микола Васильков.

3

Одним з доказів справжньої ролі Андрія Шевченка в команді стала відставка Рауля Ріанчо після відбіркового турніру Чемпіонату світу 2018. Іспанця вважали ледь не тіньовим головним тренером збірної України, а раніше й «Динамо». За неофіційною інформацією, він пішов з команди через конфлікт із Шевченком, оскільки почав перебирати на себе функції головного тренера та робити перед матчами вказівки футболістам. Зрештою іспанець став асистентом головного тренера московського «Спартака».

Проте його втрата не позначилася на стратегії розвитку команди. Навпаки, збірна надалі прогресувала та почала досягати результатів: спочатку в новому турнірі УЄФА для національних збірних — Лізі націй, потім у відборі Євро-2020.

Ріанчо у тренерському штабі збірної України замінив культовий голкіпер «Динамо» і національної команди Олександр Шовковський — беззаперечний авторитет для сучасних футболістів. При цьому Шовковський не працює у збірній з голкіперами, а є звичайним асистентом головного тренера.

Взаємодія між тренерами збірної України відбувається наступним чином. Кожен асистент отримує від Андрія Шевченка завдання. Зазвичай Андреа Мальдера й Олександр Шовковський керують діями футболістів на полі під час тренувань, ділять їх на команди тощо. Мальдера є головним аналітиком команди. Він займається тактичним розбором ігор, аналізує тактичні та фізичні показники гравців і статистику. «Андреа каже, що передивляється по сто матчів на місяць. Може, це жарт, але я не здивуюся, якщо це правда», — розповідає пресаташе збірної України Микола Васильков.

Мауро Тассотті найбільше часу приділяє грі збірної в обороні. Він влаштовує окремі тренування для футболістів групи захисту: відпрацьовує з ними підстраховку в обороні, дії при стандартних положеннях. За словами Василькова, саме Тассотті вважають головним радником Шевченка.

4

Зараз очевидно, що іноземців Андрій Шевченко запрошував до національної команди цілеспрямовано. У нового тренера був несподіваний план з перебудови гри збірної.

Він вирішив відійти від звичного стилю гри збірної України, яка завжди ставила на захисний, силовий, фланговий і контратакувальний футбол. У матчах із фаворитами нашим футболістам доводилося терпіти та чекати на свої нечисельні шанси. Як це було у фінальній частині Євро-2016, де Україна стартувала матчем з чинним чемпіоном світу — Німеччиною. Наші футболісти свої кілька моментів не використали, а стримати атаки суперника не змогли і поступилися 0:2.

Ігри з аутсайдерами перетворювалися на страждання з подолання насиченої оборони, оскільки позиційно атакувати наша команда вміла погано. Скажімо, у відбірковому турнірі Чемпіонату світу 2014 року збірна України зіграла в гостях внічию — 0:0 — із відверто слабкою командою Молдови, суттєво ускладнивши собі завдання в турнірі.

Але за Шевченка зі збірною сталася дивовижна трансформація. Замість прямолінійного вона почала грати в комбінаційний, атакувальний футбол. Перестала сподіватися лише на одвічні фланги з Андрієм Ярмоленком і Євгеном Коноплянкою. Сама диктувала суперникам умови на полі. Матчі з рівними та слабшими суперниками більше не схожі на страждання. А головне — із топкомандами гравці збірної України не виглядають хлопчиками для побиття. Найкращий доказ — у відбірковій групі Евро-2020 позаду залишилися чинні чемпіони Європи та переможці Ліги націй — португальці, яких веде Кріштіану Роналду.

5

Те, що команда Андрія Шевченка — не миттєвий, а довгостроковий проєкт, стало зрозуміло одразу. Трансформація гри й омолодження складу команди потребували часу та не могли не відбитися негативно на результатах. Збірна України невдало виступила у відбірковому турнірі Чемпіонату світу 2018 року, що мав проходити в Росії. В Україні цьому не надто засмутилися. Поява там нашої національної команди в умовах російської військової агресії виглядала небажаною. А у разі виходу на ЧС-2018 та відмови від участі в турнірі збірній України загрожували санкції — аж до відсторонення від наступних відборів і позбавлення членства у ФІФА.

Першого великого успіху команда Шевченка досягла восени 2018 року в Лізі націй. Вона виграла змагання у групі із міцними Чехією та Словаччиною та вийшла до найсильнішої ліги турніру, де у 2020 році позмагається із найкращими командами континенту.

Ще потужніше збірна України виглядала у відборі Євро-2020. У липні українці провели, можливо, найкращий матч у своїй історії та знищили Сербію — 5:0. А у жовтні перемогли в Києві чинних чемпіонів Європи та достроково гарантували собі вихід до фінальної частини Євро-2020 і перше місце в групі.

6

Успіх команди став можливим ще й завдяки тому, що змінився менталітет нового покоління українських футболістів. Найпоказовішим є приклад центральних півзахисників Олександра Зінченка та Руслана Малиновського, а також форварда Романа Яремчука.

Перші двоє є вихованцями «Шахтаря», третій був у «Динамо». В українських топклубах їм було гарантовано «сите» життя — у них футболісти отримують найбільші в Україні зарплати. Проте, все пішло не за звичним для українських гравців сценарієм. Жоден з цих футболістів не погодився на другі ролі навіть у «Шахтарі» та «Динамо».

Зінченко спочатку поїхав шукати щастя до Росії, де у сімнадцять років вже грав у вищому дивізіоні за «Уфу» і наразився на судовий позов від «Шахтаря» через те, що у односторонньому порядку розірвав контракт. Урешті він потрапив до британського «Манчестер Сіті», де «вигриз» місце в основному складі. Зараз, у свої 22 роки Зінченко вже є дворазовим чемпіоном Англії і найдорожчим українським футболістом — він «коштує» 30 мільйонів євро.

Малиновський теж виявився не потрібен «Шахтарю», адже, попри свій талант, програвав у півзахисті бразильским футболістам, на яких робить ставку донецький клуб. Гравець поїхав до Бельгії, де у клубі «Генк» став найкращим гравцем бельгійської ліги (не останньої на континенті) і допоміг команді виграти чемпіонат країни. Минулого літа він за 13,7 мільйона євро перейшов до Чемпіонату Італії та поступово стає лідером «Аталанти».

Яремчук також не змирився із лавою запасних у «Динамо» і підкорив Бельгію, де наразі є найкращим бомбардиром «Гента». На форварда вже полюють багаті європейські клуби, і можна не сумніватися, що влітку він перейде до сильнішого чемпіонату.

Шевченко довів, що вміє використовувати найкращі особисті та ігрові якості своїх футболістів. Він влучно помітив, що Зінченко, Малиновський та Яремчук не з тих хлопців, які звикли втрачати свій шанс, і в збірній України вони ним скористалися. Троє гравців, які створили себе власними руками (точніше ногами), стали новими лідерами команди у відборі Євро-2020.

Навколо технічних і креативних Зінченка та Малиновського тренер будує комбінаційну гру в середині поля. Яремчук діє на вістрі атаки та виконує велетенський обсяг «чорнової» роботи — вдало грає у відборі та маневрами відволікає на себе увагу захисників суперника. Завдяки цьому він виграє конкуренцію у бразильця Жуніора Мораеса.

Жуніор Мораес та його співвітчизник і одноклубник з «Шахтаря» Ромеро Бонфим Марлос стали ще однією вдалою знахідкою Андрія Шевченка. Їх запрошення дозволило суттєво збільшити «глибину» складу команди: тепер у разі травм і дискваліфікацій тренеру є ким замінити футболістів основного складу. А у випадку з Марлосом — вдалося компенсувати відсутність важко травмованого Андрія Ярмоленка та хронічні проблеми з ігровою практикою Євгена Коноплянки. Якщо раніше втрата когось із цих двох була для збірної України трагедією, то зараз ні. Це більше не команда Ярмоленка та Коноплянки. Це команда Малиновського, Зінченка, Яремчука, найкращі якості яких зміг розкрити Андрій Шевченко.

7

В останніх матчах Андрій Шевченко сміливо робить перестановки у складі та рухає «пазлами» на свій розсуд. За чотири роки він провів у збірній України колосальну роботу, результати якої викликають захоплення в усьому світі. Тому є надія, що вміло розкладені тренером «пазли» врешті сформуються в омріяну мільйонами футбольних вболівальників картину — успіх збірної України на Євро-2020.

Вдалим виступом у відбірковому турнірі збірна України поставила собі високу планку у фінальній частині Євро-2020. Навіть виходу до 1/8 фіналу буде замало, аби вважати виступ команди вдалим. Колишній головний тренер збірної України Олег Блохін, який у 2006 році вивів її до чвертьфіналу Чемпіонату світу, закликав футболістів не зупинятися на досягнутому та заявив, що наша команда здатна виграти Євро-2020.