На території Маріупольского порту купа людей, працюють крани, бетонозмішувальні машини. На пристані пришвартовані два катери: «Кременчук» і «Лубни». Екіпаж отримує продукти на черговий рейс. У мішках картопля, йогурти, овочі, фрукти, солона та свіжа риба, вода. По катеру ходить капітан Регула.
— Кажуть, ви хотіли проникнути до нас на катер. Бачу, вам вдалося. У нас, узагалі-то, правила такі. Нічого не можна фотографувати, нічого не можна питати, все, що ми робимо, — секрет. Якщо хочете, можна сфотографувати прапор. Усе інше — таємниця.
За першим запитом в Google на призвіще Регула видає 10 посилань, у кожному з яких по кілька фото командира. Поки моряки носять пакунки з продуктами, Регула пропонує кави та поговорити. Він зачиняє двері й каже:
— Ну, питайте, але тільки те, що несекретно, а в нас тут майже все секретно.
На столі починає дзвонити телефон, волає «Самий лучший день заходил вчера». Ми починаємо розмову. Олександр каже, що на катері постійно перебувають пʼятеро людей.
— Працюємо за штатним розпорядком дня, стежимо за станом катера та його підготовкою до виконання завдань. У мене всі контрактники, я наймолодший — 24 роки, а найстаршому 37. Переважно ми виходимо в море, щоб забезпечити прохід суден і щоб не було порушень з боку росіян на морі. Коли ми тут зʼявилися у вересні, ситуація стала кращою. Тому що до цього росіяни затримували кораблі. А пару годин затримки для корабля — це економічна катастрофа, це вже компанія переплачує.
Російські моряки застосовують економічні важелі: затримують корабель біля Керченської протоки та оглядають його, на що вони не мають права.
— У міжнародному морському праві є пʼять причин, коли можна зупинити судно. Ні під одну з цих причин їхній огляд не підпадає, вони просто зупиняли судна й погрожували. А потім ми почали виходити на патрулювання. Вони стали нас боятися. Ми перехоплювали їхні балачки, а там було таке: «Контролюйте гаденят, знов ці гаденята зараз вийдуть, знов їх потрібно буде шукати». Ми почали присікати їхні дії, до стрілянини не доходило, але нахабства поменшало. У жовтні ці випадки зупинки суден росіянами скоротилися на 50 відсотків, у листопаді їх не було взагалі. Так, вони діють дуже нахабно. Як гопники — нападають купою. Але на їхні дії треба відповідати. Вони не стріляють по суднах, але зупиняють і кажуть: «Ви ж будете йти назад, матимете проблеми». Зупиняють переважно тих, хто йде в Бердянськ або Маріуполь. Тих, хто йде в напрямку Таганрога чи Ростова, вони не чіпають. А якщо є члени екіпажу з України, то тут у будь-якому разі оглядають.
За словами Олександра, росіяни використовують авіацію: літаки, гвинтокрили. «Але дуже рідко».
— Коли ми зубки показуємо, кажемо їм: «Наші ж теж можуть прилетіти».
На катері штатної посади кока нема. Регула каже, що іноді готує й сам.
— Раціон у нас — що захотіли, те й зробили. Сіли й такі: «Шо на обід?» Стали всі, приготували солянку чи борщ. Черговий часом питає, що на сніданок. Зараз нова система харчування за меню. Наприклад, півтора літра води на добу обовʼязково. А так певна сума на кожну людину. Ми зробили собі акцент на овочі, фрукти, рибу.
Регула продовжує розповідь і розказує про допомогу флоту від США.
— Зараз у нас стоять американські двигуни Caterpillar, але є й дуже багато українських розробок. США нам дуже допомагають, наприклад, передали катери. У нас була проблема: у Криму віджали наші кораблі. Підфартило, що «Сагайдачний» не був там, тому й урятувався. Але зараз ми нарощуємо міць. Росія рекламує свою армію та флот — мовляв, у них все добре. А насправді вони звикли, що беруть кількістю. Але коли в нас уже є техніка та зброя, вони піднімають лапки і кажуть: «Ой, вибачте».
Командир каже, що найважливіша допомога — це тренування моряків. Три екіпажі кораблів зараз повернулися з Балтимора, де їх навчали інструктори армії США. Катер виходить за викликом, стаціонарно чергує біля порту, за потреби екіпаж готовий для оперативного виходу в море. Регула вважає, що це здобутки нової, американської системи.
— Радянська система була «бережіть техніку, а людей ми підвеземо». Зараз усе навпаки, найважливіше — це люди. До 2014 року ми мали бинт, щоб голову замотати. А зараз нас готують так, що люди повинні вижити будь-якою ціною. Досвід — це зброя, яка дуже багато чого визначає, особливо на морі. Раніше було так: місяць готуєшся, а потім на кораблі відпрацьовуєш. Зараз усе не так. Є старшинська підготовка у США, тобто якщо курсант хоче, він може закінчити американські курси. Окрім цього, допомагають зброєю, передали шість катерів. Це вже неабияка сила. Будуються кораблі, оснащуються зброєю. Ми створюємо флот.
Розмову перериває моряк, який вилазить з трюму:
— Усе завантажили, там на пʼять діб, на нормальний такий рейд вистачить.
Щоб ухвалити рішення, Регулі не потрібно дзвонити до Києва чи узгоджувати все з Генеральним штабом і командуванням. Як командир він сам може вирішувати, застосовувати зброю чи ні. Останній такий випадок, коли майже дійшло до стрілянини, стався минулого року.
— Ми не дозволили зупинити чотири судна, одне з них лівійське. Була ситуація, коли росіяни намагалися їх зупинити. Я втрутився і сказав, що судно під моєю охороною. Вони намагалися підійти ближче, я сказав, що буду застосовувати зброю, — вони злякалися. Коротше, вони казали капітану: «Зупиняйся», а я казав: «Дійте за своїм планом». Капітан нічого не міг зрозуміти й запитав: «Так хто тут влада?» Я чесно сказав: «Влада тут ми, виконуй своє завдання». Ми їх довели до протоки.
Катер «Кременчук» у парі з «Лубнами» зменшив тиск на торгові суда з боку Росії, проте збитки для економіки України все одно великі. За словами командувача флоту Ігоря Воронченка, азовські порти України втратили майже половину прибутків, тому що РФ перешкоджає судноплавству.
— Раніше тут весь порт був забитий кораблями, йшли сюди, у Бердянськ, а зараз усі прямують до Таганрога. Повз Маріуполь за добу проходять понад 40 кораблів. Але Росія, наприклад, не зупиняє американські кораблі — це ж небезпечно, бо Америка б перекинула сюди якесь своє бойове судно.
Регула вважає, що флот Російської Федерації в поганому стані:
— Росія дуже сильно себе рекламує, але в них не так усе добре. Є, звісно, борзі нахаби, але коли починаєш відповідати по-їхньому, вони лякаються. Вони беруть кількістю та можуть погрожувати тільки ядерною зброєю. Беруть добре зроблене старе й кажуть, що це їхні нові розробки. Так, вони наявною силою можуть заблокувати порти повністю, бо Росія — це країна-гопник, бити гуртом, а якщо вичепити корабель один на один, вони швидко втікають.
Після розмови ми сходимо на берег, поруч стоїть «Донбас». Питаю, чи виходить він у рейд.
— Та він уже… Йому... З 1960-х років. Хоча може й вийде, якщо буде треба.
Регула закурює, дивиться на маленький катер:
— Усе через дупу. Там, на землі — розведення, а тут просто зведення. Щоправда, у морі треба воювати за конвенціями. Просто так нікого не закопаєш у лісозмузі, доведеться пояснювати. Прикро так.