Хто такі курди?
Курди — це етнічна група, представники якої живуть у східній Туреччині, західному Ірані, північному Іраку та північній Сирії. Більшість курдів сповідують іслам, меншість — єзіди, християни, іудеї. На сьогодні налічується близько 40 мільйонів курдів, з них близько двох з половиною мільйонів живуть компактними громадами в країнах Європи й Америки.
Питання про створення незалежного Курдистану на Близькому Сході порушувалося протягом ХХ століття, після Першої та Другої світових воєн. Однак у курдів досі немає власної держави.
Чому курди брали участь у громадянській війні в Сирії?
До початку громадянської війни в Сирії у 2011 році курди були найбільшою етнічною меншиною в країні — з усього 21-мільйонного населення вони становили 10 відсотків. Жили вони переважно в північній частині Сирії, неподалік від кордону з Туреччиною.
У 2011—2012 роках протести проти сирійського президента Башара Асада переросли в масштабний збройний конфлікт, в якому брали участь різні угруповання. У 2014 році бойовики «Ісламської держави» (ІДІЛ) захопили великі території в Сирії та Іраку. Одними з небагатьох, хто зміг ефективно їм протистояти, були курдські Загони народної самооборони.
Станом на 2019 рік курди витіснили ІДІЛ з північної Сирії, втративши в боях близько 11 тисяч людей. Зрештою вони взяли під контроль близько чверті території Сирії на північному сході, уздовж кордону з Туреччиною.
Як курди стали союзниками США?
У 2014 році США очолили міжнародну коаліцію проти «Ісламської держави». Курди стали їхнім ключовим союзником і головною силою наземної операції.
У 2015 році Загони народної самооборони стали основою для створення курдсько-арабського воєнізованого альянсу «Сирійські демократичні сили». Міжнародна коаліція постачала їм зброю, проводила військову підготовку та підтримувала їх з повітря.
Чому Туреччина воює проти курдів?
Туреччина вважає, що Загони народної самооборони — це воєнізоване крило Робочої партії Курдистану (РПК), яка діє на турецькій території і виступає проти влади. РПК вважається терористичною організацією не тільки в Туреччині, але й у США.
Анкара розглядає курдські загони в Сирії як загрозу своїй національній безпеці і хоче відтиснити їх подалі від свого кордону. Тому через кілька днів після заяви США про вихід з прикордонної зони турецький президент Реджеп Ердоган оголосив про початок військової операції «Джерело миру» в Сирії. Її офіційна мета — створити «безпечну зону» завдовжки 480 кілометрів вздовж кордону і завширшки 32 кілометри вглиб Сирії. У цю зону планують переселити кілька мільйонів сирійських біженців, які сконцентрувалися у прикордонних районах Туреччини.
З початку вторгнення, 9 жовтня, турецька армія і підтримувані нею загони арабів «сирійської опозиції» захопили кілька прикордонних міст у північній Сирії. Міноборони Туреччини повідомляє, що станом на 16 жовтня в боях загинули 637 курдів із Загонів народної самооборони. Курди заявляють, що станом на 14 жовтня турецька сторона втратила 62 людини та три одиниці військової техніки.
Чому США виводять війська?
Американські війська де-факто були миротворцями. Спочатку вони патрулювали кордон з Туреччиною самі, а потім разом із турецькими військовими. Трохи пізніше США переконали курдів відвести від кордону війська та прибрати укріплення. Трамп давно хотів вивести війська з Сирії, ще в передвиборчій програмі він обіцяв, що Америка відмовиться від затяжних воєн. Уперше закінчити Сирійську кампанію Трамп спробував у грудні, але міністр оборони Джеймс Меттіс на знак протесту подав у відставку. Після цього американське командування запевняло курдів у підтримці та збереженні миру.
Але вже 6 жовтня Трамп мав телефонну розмову з Ердоганом та віддав наказ американським військам залишити прикордонну зону. Пентагон наказав повністю покинути північну Сирію, але на півдні залишиться невелика американська база. Після цього Туреччина і сірійські араби почали вторгнення на територію, яку контролюють курди.
Як ситуація в Сирії стала ще заплутанішою:
США і Туреччина — члени НАТО і союзники у коаліції проти ІДІЛ і режиму Асада;
Курди — союзники США в боротьбі проти ІДІЛ;
Туреччина воює проти курдів, які тепер змушені звернутися по допомогу до військ Асада, проти якого виступають США;
Росія, яка підтримує режим Асада в Сирії, взяла на себе роль посередника в цьому конфлікті.
До чого тут Росія і хто ще бере участь у цьому конфлікті?
Росія стала головним посередником у переговорах між курдами, Асадом і Туреччиною. Після відходу США Росія допомагає Асаду та його армії рухатися вперед. Російські та сирійські війська зайняли покинуті американцями позиції та намагаються зупинити наступ Туреччини. Поки незрозуміло, скільки російські війська перебуватимуть у цьому регіоні, але для Володимира Путіна це вигідна партія. По-перше, він допомагає Асаду відновити контроль над Сирією, по-друге, збільшує вплив Росії на Близькому Сході.
Протягом усієї війни Росія використовувала будь-які засоби — від військової допомоги до дипломатії, щоб стати головним гравцем у Сирії. У 2015 році Росія направила в Сирію війська на допомогу Асаду. Крім того, в ООН Росія неодноразово зупиняла спроби притягти режим Асада до відповідальності за заборонену хімічну зброю. Ще одна мета Путіна в Сирії — зміцнити відносини з Туреччиною і відвести країну від НАТО.
Російське Міністерство оборони заявило, що військова поліція патрулює північно-західні кордони району Манбідж, щоб запобігти сутичкам між урядовими військами Сирії та турками. Спецпредставник Росії з питань Сирії Олександр Лаврентьєв заявив, що Росія і Туреччина разом запобігатимуть таким сутичкам. Раніше за це відповідали американські військові.
Чим загрожує вторгнення Ердогана в Сирію?
Через турецьке вторгнення свої будинки покинуть понад 300 тисяч людей. Міжнародні організації побоюються можливого геноциду курдів. Бойові дії порушать роботу гуманітарних фондів. За даними організації Save the Children, півтора мільйона людей в прикордонному регіоні потребують гуманітарної допомоги, понад 650 тисяч з них — переселенці.
Ще одна небезпека — це бойовики «Ісламської держави». На території, куди вторгається Туреччина, розміщуються сім вʼязниць, в яких сидять 12 тисяч бойовиків ІДІЛ. Під час наступу турецьких військ вони можуть скористатися ситуацією і втекти з увʼязнення. Курди і самі могли б охороняти тюрми, але тепер вони змушені тікати від турків.
Як відреагували у світі на вторгнення Туреччини?
Адміністрація Трампа наклала економічні санкції на Туреччину через напад на курдів. Також Трамп заявив, що припиняє торгові переговори з Туреччиною і подвоює тарифи на імпорт турецької сталі.
Уряди Великої Британії, Німеччини і Франції заявили, що припиняють постачати зброю Туреччині. Премʼєр-міністр Норвегії Ерна Солберг заявила, що Норвегія теж припинила продаж військової техніки в Туреччину, хоча вона є членом НАТО. А 14 жовтня всі країни-члени Євросоюзу призупинили експорт зброї в Туреччину через операцію в Сирії.
Сам Ердоган розкритикував партнерів у НАТО за відмову підтримати військову операцію в Сирії та пригрозив Європі припинити контролювати потік біженців із Сирії та інших країн Близького Сходу.