Національний університет «Києво-Могилянська академія» — найстаріший виш України та один із найстаріших у Східній Європі. Його вважають наступником Київської братської школи, заснованої на Подолі восени 1615 року, яка переросла в колегіум, а потім отримала статус університету. На початку ХІХ-го століття московська влада закрила академію, а на її місці відкрила духовну семінарію. Від 20-х років минулого століття у приміщеннях академії розташовувалося Київське вище військово-морське політичне училище, де готували політруків для флоту СРСР.
Офіційне відродження Києво-Могилянської академії як сучасного університету розпочалося після проголошення Україною незалежності в 1991 році. Уже 19 вересня тодішній голова Верховної Ради Леонід Кравчук розпорядився відновити діяльність академії «на її історичній території як незалежного вищого навчального закладу».
Ініціатором відродження став Вʼячеслав Брюховецький, на той момент завідувач відділу критики Інституту літератури імені Т. Г. Шевченка. Він став першим ректором відновленої Києво-Могилянської академії, з 2007 року — почесним президентом університету. До грудня 1991 року Брюховецький зібрав команду з восьми людей, які стали першими працівниками вишу.
Перший проректор з науки Києво-Могилянської академії, академік, доктор філософських наук, професор Мирослав Попович (праворуч) серед викладачів і студентів, 24 серпня 1992 року.
Олександр Клименко
Вони зіткнулися з безліччю труднощів: економічна криза, боротьба за приміщення з військовим училищем, дефіцит кадрів і головне — брак управлінського досвіду. Як згадує перша фіндиректорка й колишня віцепрезидентка Могилянки Євгенія Онищенко, «розвалюється СРСР, заборонено Компартію, більшість міністерських структур реорганізуються або зовсім ліквідуються, їхні працівники не знають, як вони житимуть завтра, де працюватимуть, чи зможуть заробляти собі на життя. А нам же необхідно було вирішувати з цими розгубленими та практично деморалізованими людьми наші непрості питання».
Улітку 1992 року Могилянка оголосила перший набір студентів. До приймальної комісії подали 529 заяв. За підсумками тестування до університету зарахували 229 абітурієнтів на три створені на той момент факультети. Наказом ректора мінімальна стипендія становила понад дві тисячі карбованців. Середня зарплата в Україні на той момент була близько шести тисяч.
Перші студенти Києво-Могилянської академії на Контрактовій площі на Подолі у Києві, 24 серпня 1992 року.
Олександр Клименко
Церемонія відкриття Києво-Могилянської академії відбулася 24 серпня 1992 року — у першу річницю проголошення незалежності України. Спочатку викладачі та студенти, одягнені в мантії, зібралися на Софійській площі Києва. Потім пішою ходою спустилися Андріївським узвозом на Контрактову площу. Тут улаштували стилізоване театральне дійство, яке відображало основні історичні віхи Могилянки. Кульмінацією стала церемонія «посвяти у спудеї» першокурсників.
Хода Андріївським узвозом у день відкриття Києво-Могилянської академії, 24 серпня 1992 року.
Олександр Клименко
«Україна, всупереч не раз висловлюваним невтішним для неї прогнозам, постає з попелу століть новою могутньою європейською потугою. І нині, мабуть, як ніколи раніше, вона потребує молодих високоосвічених, енергійних людей. Саме ви є тими, хто підніме з руїн нашу державу. Вітаю вас у стінах відновленої Києво-Могилянської академії», — з такими словами звернувся до перших студентів Вʼячеслав Брюховецький.
Перший ректор Києво-Могилянської академії В'ячеслав Брюховецький (ліворуч), перший президент України Леонід Кравчук (у центрі) і мер Києва Іван Салій (праворуч) на церемонії відкриття вишу та посвяти у студенти, 24 серпня 1992 року.
Олександр Клименко
Українсько-канадсько-швейцарський економіст, меценат, громадський діяч, член Наглядової ради Києво-Могилянської академії Богдан Гаврилишин (унизу ліворуч) на церемонії відкриття вишу та посвяти у студенти, 24 серпня 1992 року.
Олександр Клименко
Перший випуск Києво-Могилянської академії відбувся 28 червня 1996 року — у день прийняття Конституції України. Сьогодні в Могилянці навчаються понад чотири тисячі студентів і працюють понад 600 викладачів. Серед її випускників — депутати і міністри, журналісти і письменники, науковці та бізнесмени.
Щоб нам не довелося закриватися, закиньте «Бабелю» донат.