1.
Місія «Аполлон-11» була дуже ризикованою, тому поліс страхування життя Ніла Армстронга, Базза Олдріна та Майкла Коллінза коштував космічні гроші. Тоді астронавти вирішили надіслати родичам близько сотні конвертів зі своїми автографами і проставили на них дати: 16 липня — день запуску ракети, і 20 липня — день посадки на Місяць. «Якщо б вони не повернулися, то їхні сімʼї могли б продати ці конверти і забезпечити себе на все життя», — каже історик і колекціонер Роберт Перлман. Навіть зараз такі конверти на аукціонах коштують близько 30 тисяч доларів.
2.
Повертаючись із поверхні Місяця в космічний модуль, Базз Олдрін випадково зачепив своїм рюкзаком життєзабезпечення вимикач, який запускає двигун, і зламав його. Армстронг згадував, що «в скафандрі та з усім цим спорядженням ти відчуваєш себе неповоротким Франкенштейном, і він [Олдрін] зачепив вимикач двигуна, який повинен був повернути нас на орбіту». Тоді Олдрін здогадався замкнути контакт вимикача за допомогою ручки й запустив двигун.
3.
Після повернення астронавтів зʼявився міф, що на борту «Аполлона-11» були таблетки з ціанідом на випадок, якщо не вдасться злетіти з поверхні Місяця. Але працівники NASA та самі астронавти це спростовують.
4.
Місія з висадки Армстронга та Олдріна на Місяць тривала понад 20 годин. Увесь цей час у командному модулі на навколомісячній орбіті на них чекав третій астронавт — Майкл Коллінз. Він не бачив трансляцію висадки і не чув перших слів Армстронга на Місяці. Коллінз згадує, що в нього були «чудові маленькі затишні володіння і навіть тепла кава. Я думав про добові — скільки доларів за милю нам заплатять за цю подорож». У нього було 18 планів на випадок різних непередбачених обставин при поверненні Армстронга та Олдріна з Місяця. Але якщо б їм не вдалося повернутися, то Коллінз «повинен був повертатися на Землю сам, і вони це знали».
5.
Пряму трансляцію висадки на Місяць дивилися понад пів мільярда людей в усьому світі. У Китаї центральне телебачення у цей час показувало патріотичний фільм, а в СРСР, як згадує у своїй книзі журналіст Ярослав Голованов, ішла кінокомедія «Свинарка і пастух». Тільки наступного дня про це оголосили по радіо, а ще через день у газеті «Правда» зʼявилася стаття «Земляни на Місяці».
6.
Колишній генсек ЦК КПРС Микита Хрущов, за якого починалася радянська космічна програма, дізнався про висадку американців на Місяць рано-вранці 21 липня. Його син Сергій розповів, що в той день вони «подорожували машиною і зупинилися в Чорнобилі на березі річки. В одного з наших друзів був невеликий телескоп. Говорили про те, як вихвалялися, що будемо першими на Місяці. Але, як і всі люди у світі, тепер ми пишалися людством. Ми дивилися на Місяць через телескоп і нічого не бачили».
7.
Після того, як астронавти повернулися на Землю, їх три тижні протримали на карантині в ізольованій камері. Тоді вчені всерйоз побоювалися «космічних мікробів». Цьому посприяв і науково-фантастичний роман Майкла Крайтона «Штам «Андромеда» про смертоносний неземний мікроорганізм. Книгу опублікували в 1969 році, незадовго до старту місії «Аполлон-11».
8.
Контракт на виготовлення скафандрів для місії «Аполлон-11» виграла фірма-виробник бюстгальтерів і латексних корсетів Playtex. Відтоді її промисловий підрозділ ILC Dover розробляє кожен скафандр NASA.
9.
«Місячні камені», які привезли астронавти, переправляли до США на двох різних літаках — на випадок, якщо один з них зазнає аварії. А після прибуття на камені склали митну декларацію в аеропорту Гонолулу на Гаваях.
10.
До 50-ї річниці висадки на Місяць аукціонний дім Sothebyʼs влаштовував торги. Серед лотів — компʼютерні панелі Космічного центру Кеннеді на мисі Канаверал, шоломи астронавтів, фрагменти командного модуля місії «Аполлон-11».
Але найдорожчий лот — три плівки з першими оригінальними записами трансляції висадки на Місяць. Їх купив стажер NASA у 1976 році за 217 доларів. Тепер їх продали за 1,8 мільйона доларів.